|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра госпітальної хірургії >
Наукові праці. (Госпітальна хірургія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/22001
|
Название: | Візуалізація кальцинозу вінцевих артерій та його вплив на процедуру черезшкірного коронарного втручання (огляд літератури) |
Другие названия: | Visualization of coronary artery calcification and its impact on percutaneous coronary intervention procedure (a literature review) |
Авторы: | Губка, Віктор Олександрович Вайло, Юрій Миколайович Матерухін, Аркадій Миколайович Макаренков, А. Л. Hubka, V. O. Vailo, Yu. M. Materukhin, A. M. Makarenkov, A. L. |
Ключевые слова: | кальциноз вінцевих артерій діагностика внутрішньосудинна візуалізація лікування черезшкірне коронарне втручання прогноз coronary artery calcification diagnosis intravascular imaging treatment percutaneous coronary intervention prognosis |
Дата публикации: | 2025 |
Издатель: | Запорізький державний медико-фармацевтичний університет |
Библиографическое описание: | Візуалізація кальцинозу вінцевих артерій та його вплив на процедуру черезшкірного коронарного втручання (огляд літератури) / В. О. Губка, Ю. М. Вайло, А. М. Матерухін, А. Л. Макаренков // Запорізький медичний журнал. - 2025. - Т. 27, №1(148). – С.87-94. - DOI: 10.14739/2310-1210.2025.1.313820. |
Аннотация: | Мета роботи – аналіз сучасної фахової літератури з узагальненням відомостей і розширенням уявлення щодо впливу
кальцинозу ВА та методів його візуалізації на технічні аспекти виконання ЧКВ.
Починаючи з другої половини ХХ сторіччя, винайдено та введено в клінічну практику різні методи візуалізації наявності
кальцію в бляшках ВА. Вони мають різні можливості, що спричинені їхнім типом і технічними параметрами джерела
випромінювання, можливостями використання спеціалізованого програмного забезпечення, автоматизації оцінювання
зображень тощо. Нині методи внутрішньосудинної візуалізації (внутрішньосудинна ультразвукова діагностика (ВСУЗД) та
оптична когерентна томографія (ОКТ)) є найбільш інформативними щодо візуалізації кальцинозу у ВА та допомагають
інтервенціоністам під час ЧКВ в ідентифікації, оцінюванні кальцинованих уражень, визначенні показань до виконання та
вибору певного типу пристрою для модифікації кальцію на таких ділянках; дають змогу оператору обрати оптимальний
розмір стентів і балонів, виявити ознаки неоптимальної імплантації стента, а також забезпечують контроль можливих
перипроцедурних ускладнень. Крім того, наявність у бляшці морфологічного субстрату, зокрема кальцію, є предиктором
недостатнього розширення стента під час процедури ЧКВ. Це може стати причиною тромбозу та рестенозу в стенті.
Підготовка ураженої ділянки ВА перед імплантацією стента передбачає вплив на неї спеціалізованими ангіографічними
балонами чи пристроями для атеректомії. Застосування цих методів модифікації кальцію сприяє перелому кальцієвого
фрагмента в стінці судини, дає змогу оптимально розширити стент і зменшує ризики можливих віддалених наслідків.
Під час ЧКВ кальцинованих уражень ВА можуть виникати й інші перипроцедурні труднощі та проблеми, як-от підвищена
ймовірність технічної невдачі через неможливість проходження цільового ураження інструментарієм, дисекція інтими,
перфорація стінки, дистальна емболізація тощо. The aim of the work is to analyze modern professional literature, summarize information and add to our ideas about the impact of
CA calcification and methods of its visualization on the PCI technical aspects.
Since the second half of the 20th century, various methods that allow for visualization of СA plaque calcification have been developed
and introduced into clinical practice. These techniques vary in their potential due to type and technical parameters of the radiation
source, possibilities of using specialized software, automation of image analysis, etc. Currently, the methods of intravascular
imaging, intravascular ultrasound (IVUS) and optical coherence tomography (OCT), are the most informative for visualization of
CA calcification and can help interventionalists when performing PCI to identify and evaluate calcified lesions, to determine the
indications and choose an optimal type of device for calcium modification, directing appropriate stent or balloon sizing; to detect
signs of suboptimal stent implantation providing control over possible periprocedural complications. In addition, the deposition of such morphological substrate as calcium within coronary atherosclerotic lesions is a predictor of insufficient stent expansion
during PCI, which in turn can cause thrombosis and in-stent restenosis. CA lesion preparation before stent implantation involves
using specialized angiographic balloons or atherectomy devices. Applying these methods of calcium modification contributes to the
compliance of the calcified plaque causing fractures beyond or within the stent, ensures optimal final stent expansion and reduces
the risks of possible long-term consequences. Furthermore, other periprocedural difficulties and problems may arise during PCI of
calcified CA lesions: increased probability of technical failure due to the impossibility of passing the target lesion with instruments,
intimal dissection, wall perforation, distal embolization, etc. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/22001 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Госпітальна хірургія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|