Застосування лікарських рослин у комплексному лікуванні посттравматичного стресового розладу (огляд літератури)

Abstract

Мета роботи – провести пошук в інформаційно-наукових базах і наукометричних базах Scopus, Web of Science, PubMed за такими ключовими словами: «mental health», «posttraumatic stress», «prevalence», «pathophysiology», «psychotherapy», «psychopharmacology», та здійснити їх аналіз для виявлення, узагальнення та систематизації даних наукової фахової літератури з питань асортименту лікарських засобів на рослинній основі для профілактики і лікування пацієнтів на тлі постравматичного стресового розладу, а також спрогнозувати напрям наступних досліджень за цією темaтикою. Матеріали і методи дослідження. Матеріалами досліджень стали відомості сучасних джерел наукової фахової літератури щодо застосування лікарських засобів рослинного походження, які впливають на психічний та емоційний стан людини. Проведено інформаційний пошук, аналіз інформаційних наукових даних здійснено за допомогою методів систематизації та узагальнення. Результати дослідження та їх обговорення. У науковій фаховій літературі велику увагу приділяють результатам досліджень седативних фітопрепаратів, які традиційно застосовуються для пригнічення ЦНС, без суттєвих змін її нормальної функції. Вони не мають снодійного ефекту, але можуть полегшити засипання та поглибити сон, а також посилити дію анальгетиків і транквілізаторів. До переліку рослин, які знайшли застосування у лікуванні функціональних порушень ЦНС, у тому числі ПТСР, належить валеріана лікарська, собача кропива, меліса лікарська, хміль звичайний, пасифлора інкарнатна, звіробій звичайний. Проведений аналіз джерел літератури показав, що фітопрепарати часто застосовуються у традиційній медицині та сучасній медичній практиці, мають менше побічних ефектів, більш м’яку дію, не викликають звикання, не призводять до надмірної седації та не спричиняють синдрому рикошету. Більшість рослинних ліків є безрецептурними препаратами, тому їх рекомендують для проведення фармацевтичної опіки, що відповідає стандартам якості аптечних послуг (GPP). Відомо, що спільне призначення певних лікарських засобів рослинного походження із синтетичними препаратами для доповнення фармакодинамічної дії може забезпечити сприятливий синергічний ефект. Цe дозволяє приймати меншу дозу синтетичних фармацевтичних препаратів і таким чином зменшувати можливі побічні ефекти. Для широкого застосування фітопрепаратів у клінічних умовах необхідні подальші ретельні дослідження. Це залишається сферою потенційних майбутніх досліджень, результати яких будуть актуальними в умовах сьогодення. The aim of the study was to search the information and scientific databases and scientometric databases Scopus, Web of Science, PubMed using the following key words: “mental health”, “posttraumatic stress”, “prevalence”, “pathophysiology”, “psychotherapy”, “psychopharmacology” and to analyze them to identify, generalize and systematize data from scientific professional literature on the range of herbal medicines for the prevention and treatment of patients with posttraumatic stress disorder, as well as to predict the direction of further research on this topic. Materials and research methods. An information search was conducted, and the analysis of information scientific data was carried out using methods of systematization and generalization. The research materials were information from modern sources of scientific professional literature on the use of herbal medicines that affect the mental and emotional state of a person. Research results. In the scientific literature, much attention is paid to the results of studies of sedative herbal preparations, which are traditionally used to suppress the CNS without significantly changing its normal function. They do not have a hypnotic effect, but they can facilitate falling asleep and deepen sleep, as well as enhance the effect of analgesics and tranquilizers. The list of plants that have found use in the treatment of CNS diseases, including PTSD, includes valerian, stinging nettle, lemon balm, common hops, passionflower, and St. John’s wort. The analysis of literature sources showed that herbal medicines have extensive experience in traditional medicine and modern medical practice, have fewer side effects, a milder effect, are not addictive, do not lead to excessive sedation and do not cause rebound syndrome. Most herbal medicines are over-the-counter drugs, therefore they are recommended for pharmaceutical care that meets the quality standards of pharmacy services (GPP). It is known that the co-administration of certain herbal medicines with synthetic drugs to supplement the pharmacodynamic action can provide a beneficial synergistic effect. This allows for a lower dose of synthetic pharmaceuticals, and thus reduces possible side effects. Further careful studies are needed for the widespread use of herbal medicines in clinical settings. This remains an area of potential future research, the results of which will be relevant in the current environment.