Оцінка ризику впливу виробничого пилу, хімічних речовин і дрібнодисперсних частинок, що присутні в повітрі робочої зони, на працівників металургійного підприємства

Abstract

Вступ. Металургійна промисловість є однією з провідних галузей в Україні, працівники якої піддаються постійному впливу шкідливих чинників виробничого середовища, відносяться до категорії, що мають високі рівні професійних і виробничо обумовлених захворювань. Існуючі сьогодні в цій галузі небезпеки з огляду на особливості технологічних процесів не вдається повністю усунути, тому актуальним є оцінка ризику їхнього впливу на здоров’я працівників. Мета дослідження – оцінка ризику впливу виробничого пилу, хімічних речовин і дрібнодисперсних частинок (РМ), що присутні в повітрі робочої зони основних цехів металургійного підприємства, на здоров’я працівників. Матеріали та методи дослідження. У повітрі робочої зони визначено вміст виробничого пилу, хімічних речовин за загальновизнаними методами та РМ за допомогою п’єзобалансного вимірювача масової концентрації респірабельного пилу – KANOMAX 3521. Для оцінки ризиків впливу шкідливих чинників виробничого середовища металургійного підприємства розраховували коефіцієнт небезпеки (HQ) та сумарний неканцерогенний ризик (НІ) згідно з Методичними рекомендаціями «Оцінка ризиків для здоров’я працівників від забруднення повітря робочої зони хімічними речовинами», які затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.03.2024 № 358. Результати. Сумарний НІ для здоров’я працівників агломераційного цеху за виконаними розрахунками становив 15,4, доменного цеху – 43,5, мартенівського цеху – 25,4. Найбільший внесок як у сумарну величину НІ, так і у вплив на органи дихання має виробничий пил, провідну роль серед хімічних небезпечних речовин відіграють оксиди марганцю та заліза (ІІІ). HQ за впливу РМ10, що присутні в повітрі робочої зони мартенівського цеху, становив 18,6, для працівників доменного цеху – 38,0, для працівників агломератного цеху – 25,4, тоді як для працівників заводоуправління – 1,2. За впливу РМ4 для працівників мартенівського цеху HQ становив 26,4, доменного цеху – 48,8, агломераційного цеху – 31,6, а для працівників відділу заводоуправління – 2,0. Отже, ризик впливу РМ4 і РМ10, що присутні в повітрі робочої зони працівників основних цехів металургійного підприємства, не можна вважати допустимим, оскільки існує ймовірність виникнення шкідливих ефектів. Водночас більш небезпечним є вплив РМ розміром до 4 мкм. Висновки. Працівники основних цехів металургійного підприємства в процесі трудової діяльності зазнають впливу виробничого пилу та хімічних речовин (оксид марганцю та заліза (ІІІ), концентрації яких перевищували гранично допустимі концентрації. Ризики їхнього впливу, а також РМ4 і РМ10, що присутні в повітрі робочої зони, за розрахованими HQ та сумарного НІ є недопустимими, що вимагає проведення контролю та заходів безпеки. Introduction. The metallurgical industry is a key sector in Ukraine, with workers consistently exposed to harmful environmental factors, leading to high incidences of occupational and industrially related diseases. Given the inherent hazards in this industry, stemming from complex technological processes, complete elimination of these risks is not feasible. Consequently, assessing the potential health risks to workers remains critically important. The aim of the research – to evaluate the risk posed by industrial dust, chemicals, and fine particulate matter (PM) in the air of the main workshops of a metallurgical enterprise, specifically focusing on their impact on worker health. Materials and methods of the research. Industrial dust and chemical content were analyzed using standard methodologies, while fine particles (PM) were measured with the Kanomax Piezobalance Dust Monitor 3521. The risk assessment was conducted at metallurgical enterprise, utilizing the hazard coefficient (HQ) and total non-carcinogenic risk (NCRT) calculations as per the Methodological Recommendations "Assessment of Risks to the Health of Workers from Air Pollution of the Working Area with Chemicals", approved by the Ministry of Health of Ukraine (Order No. 358, March 2, 2024). Results. The study revealed significant non-carcinogenic risks to the health of workers in different shops of the metallurgical enterprise. The total non-carcinogenic risk (NCRT) calculated for the sintering shop was 15.4, for the blast furnace shop it was 43.5, and for the open-hearth shop, it was 25.4. The main contributors to these risks were identified as industrial dust and hazardous chemicals, with manganese and iron (III) oxides playing a leading role. Further analysis of the hazard coefficients (HQ) for particulate matter indicated substantial risks. For PM10 exposure, the HQ was 18.6 for workers in the open-hearth shop, 38.0 for those in the blast furnace shop, and 25.4 for the sinter shop. In contrast, the HQ for plant management workers was relatively low at 1.2. For PM4 exposure, the HQ values were higher, with the open-hearth shop recording 26.4, the blast furnace shop 48.8, and the sinter shop 31.6. The plant management department had a HQ of 2.0. These results suggest that the levels of PM4 and PM10 present in the workplace air of employees in the main workshops are beyond acceptable limits, with PM4 presenting a more significant risk to health. Conclusions. Workers in the main shops of are exposed to levels of industrial dust and chemicals, specifically manganese oxide and iron (III) oxide, that exceed the maximum permissible concentrations (MPC). The calculated HQ and NCRT values for PM4 and PM10 highlight unacceptable risk levels, necessitating continuous monitoring and the implementation of stringent safety measures to protect worker health.