Діагностично-лікувальна тактика медичної допомоги пацієнтам із гострою ішемією кінцівок внаслідок тривало накладеного турнікету: ретроспективний аналіз і клінічні результати

Abstract

Мета роботи – розробити алгоритм допомоги пацієнтам із гострою ішемією нижніх кінцівок, що спричинена тривалим (>2 години) накладенням турнікету. Матеріали і методи. Здійснили ретроспективний аналіз 142 пацієнтів (віком 36,71 ± 0,82 року) з ізольованою травмою нижньої кінцівки та турнікетом, накладеним на стегні протягом >2 години. Пацієнти перебували на лікуванні в КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР з 2023 до липня 2025 року. Обстежених поділили на групи: контрольну – 64 пацієнти, яким надано несистематизовану допомогу у 2023 році; основну – 78 осіб, під час лікування яких застосовано розроблений алгоритм (від травня 2024 року). Підгрупи пацієнтів: А – тривалість накладення турнікету 2–4 години; Б – 4–6 годин; В – >6 годин. Алгоритм передбачав зняття турнікету, якщо його накладено <2 години; зняття після терапії з фасціотомією, якщо турнікет накладено протягом 2–4 годин; фасціотомію без послаблення з оцінюванням м’язів (тургор, колір, скоротливість, електрокоагуляція), якщо турнікет накладено >4 години без контрактур; у разі контрактур виконували ампутацію. Аналізували лабораторні показники (калій, pH, лактат) при надходженні та через 24–48 годин після операції, ампутації. Результати. Лабораторні показники, встановлені під час надходження, не корелювали з часом ішемії (p > 0,05). У підгрупі Б алгоритм сприяв зменшенню приросту калію (0,20 ммоль/л проти 0,67 ммоль/л, p = 0,02) та кількості відтермінованих ампутацій (6,25 % проти 44,4 %). Загальна частота ампутацій зіставна (50,00 % проти 61,11 %), але кількість первинних збільшилася (43,8 % проти 16,7 %); це сприяло зменшенню реперфузійних ускладнень. The aim of this study was to develop and evaluate an algorithm for the care of patients with acute lower limb ischemia caused by prolonged (>2 hours) tourniquet application. Materials and methods. A retrospective analysis of 142 patients (mean age 36.71 ± 0.82 years) with isolated lower limb trauma and a tourniquet applied to the thigh for >2 hours was conducted at Communal Non-Profit Enterprise “Zaporizhzhia Regional Clinical Hospital” of Zaporizhzhia Regional Council from 2023 to July 2025. Patients were divided into two groups: a control group (2023, n = 64), who received unsystematic care, and a main group (from May 2024, n = 78), who were treated using the algorithm. These were further stratified into subgroups: A (2–4 hours), B (4–6 hours), and C (>6 hours). The algorithm was structured as follows: tourniquet removal at <2 hours; tourniquet removal after fasciotomy therapy at 2–4 hours; fasciotomy without relaxation, followed by muscle assessment (turgor, color, contractility, electrocoagulation), at >4 hours without contractures; amputation in cases of contractures. The analysis included a comparison of laboratory parameters (potassium, pH, and lactate) upon admission and 24–48 hours later, as well as amputation rates. Results. Laboratory parameters upon admission did not correlate with ischemia time (p > 0.05). In subgroup B, the algorithm reduced the increase in potassium (0.20 mmol/L vs. 0.67 mmol/L, p = 0.02) and decreased the rate of delayed amputations (6.25 % vs. 44.4 %). The overall frequency of amputations was similar (50.00 % vs. 61.11 %), but the rate of primary amputations increased (43.8 % vs. 16.7 %), which led to a reduction in reperfusion complications.