Laparoscopy for combat-related abdominal trauma: a single center experience during the Ukrainian War of Independence

Abstract

Aim. To evaluate the feasibility, indications, and outcomes of laparoscopic surgery in hemodynamically stable combat casualties with abdominal trauma during the Ukrainian War of Independence. Material and methods. A retrospective observational study included 238 hemodynamically stable patients with combat-related abdominal trauma treated at the Zaporizhzhia Military Hospital between 2022 and 2025. Medical records, operative protocols, imaging examinations (e-FAST, computed tomography), and intraoperative documentation were analyzed. Results. Laparoscopic procedures performed included diagnostic laparoscopy (n = 78), foreign body removal (n = 60), hemostasis (n = 23), diaphragmatic repair (n = 19), hollow viscus suturing (n = 15), splenectomy (n = 5), and colectomy / colostomy (n = 12). Conversion to laparotomy was required in 28 cases (11.8 %), while secondary laparotomy was needed in 5 patients due to missed bowel injuries, intra-abdominal abscess, ileus, or bleeding. The best outcomes were achieved in American Association for the Surgery of Trauma (AAST) grade I–II injuries. Advanced bowel resections were technically complex requiring further validation for routine use. Barbed suture-based closure improved safety and efficiency in diaphragmatic and hollow viscus repair. Мета роботи – оцінити можливості, показання та результати лапароскопічних втручань у гемодинамічно стабільних поранених з абдомінальною травмою в умовах війни за Незалежність України. Матеріали і методи. До ретроспективного обсерваційного дослідження залучено 238 гемодинамічно стабільних пацієнтів з абдомінальною бойовою травмою, які перебували на лікуванні у Запорізькому військовому госпіталі впродовж 2022–2025 рр. Проаналізовано медичну документацію, операційні протоколи, результати візуалізаційних досліджень (e-FAST, комп’ютерна томографія) та інтраопераційні матеріали. Результати. Пацієнтам виконано діагностичну лапароскопію (n = 78), видалення сторонніх тіл (n = 60), гемостаз (n = 23), ушивання діафрагми (n = 19), ушивання порожнистих органів (n = 15), спленектомію (n = 5), колектомію / колостомію (n = 12). Конверсія до лапаротомії необхідна була у 28 (11,8 %) випадках, вторинна лапаротомія – у 5 пацієнтів (пропущені ушкодження кишечника, абсцес, кишкова непрохідність, кровотеча). Найкращі результати визначено при ушкодженнях I–II ступенів за AAST. Використання шовного матеріалу з насічками підвищувало ефективність ушивання діафрагми та порожнистих органів.