Відгомін селянської катастрофи: колективізація та Голодомор в історичній пам’яті приазовських болгар

Abstract

В статті розглядається проблематика соціально-економічних перетворень 20-30-х років ХХ століття у болгарському селі Північного Приазов’я за матеріалами усних історій та розкривається механізм формування образу «колективізації» в історичній пам’яті цієї групи українських болгар. Було розвинуто тезу про існування певного корпусу усних наративів як альтернативної історико-культурної моделі минулого соціуму по відношенню до офіційної радянської картини «модернізації». Картину руйнації селянської спільноти зсередини та створення атмосфери недовіри та страху було відтворено крізь призму персональних наративів. Також було виокремлено сюжети історичної пам’яті щодо насильницької колективізації як фактору формування комплексу суспільно значущих персональних історій болгар Північного Приазов’я. Крім цього, у поєднанні із документальними комплексами з історії колективізації та Голодомору на півдні України, було продемонстровано інформаційний потенціал усно-історичних джерел. Зокрема, авторами було відтворено основні етапи процесу дефрагментації селянського соціуму засобами економічного та позаекономічного тиску з боку радянської влади. Проілюстровано процес формування та активного побутування в інформативному середовищі болгарського населення Північного Приазов’я вербальних образів функціонерів / активістів колективізації та «мовчазної маси» жертв руйнації усталеної господарської системи на фоні Голодомору. Також було вивчено явище емоційного та культурного конфлікту в структурі історичної пам’яті респондентів, дотичних до «комсомольців»-функціонерів, з огляду на структурування ними власних наративів та вибудовування причинно-наслідкових зв’язків. Автори дійшли висновку, що інформаційна трансмісія образів минулого молодшому поколінню мала місце із відповідним емоційно-ціннісним настроєм (щодо подій розкуркулення, колективізації та Голодомору), які вочевидь актуалізувалися в період 1990-х – 2000-х років під дією суспільно-політичних та економічних трансформацій. The article explores the socio-economic transformations of the 1920s and 1930s in a Bulgarian village in the Northern Azov region, drawing on oral histories. It elucidates the mechanism behind the construction of the "collectivization" image in the historical memory of Ukrainian Bulgarians. The thesis posits the existence of a distinct corpus of oral narratives as an alternative historical and cultural model, contrasting with the official Soviet narrative of "modernization." The narrative portrays the disintegration of the peasant community and the instigation of an atmosphere of mistrust and fear, as recounted in personal stories. The study identifies historical memory narratives about violent collectivization as influential in shaping a complex of socially significant personal stories among Bulgarians in the Northern Azov region. Moreover, by integrating documentary evidence on collectivization and the Holodomor in southern Ukraine, the article highlights the informational potential of oral historical sources. Specifically, it reconstructs the primary stages of the Soviet authorities' defragmentation of peasant society through economic and non-economic pressures. The authors illustrate the process of forming and actively navigating the informational environment among the Bulgarian population in the Northern Azov region, depicting verbal images of collectivization functionaries/activists and the "silent mass" of victims of the economic system's collapse during the Holodomor. The article also delves into the phenomenon of emotional and cultural conflict within the historical memory structure, particularly concerning "Komsomol" functionaries. This investigation considers the respondents' narrative structuring and the establishment of cause-and-effect relationships. Conclusively, the authors assert that the transmission of past images to the younger generation occurred with corresponding emotional and value attitudes, particularly towards disarmament, collectivization, and the Holodomor. These attitudes were notably reinvigorated during the 1990s-2000s, influenced by socio-political and economic transformations.