Psychophysiological Indicators of Functional Efficiency of the Organism of Future Specialists in the Security and Defense Sector under Conditions of Extreme Loads

Abstract

Objectives. Analysis and evaluation of psychophysiological indicators of functional efficiency of the organism of future specialists in the security and defense sector under the influence of extreme loads, considering individual adaptation capabilities. Materials and Methods. The study population consisted of 240 cadets of the Dnipro State University of Internal Affairs (mean age 18.86 ± 1.25 years): control group (CG, n = 120), main group (MG, n = 120). The research procedure contains a set of valid psychophysiological methods used in studies of the adaptation of the body of people in extreme professions: Perceived Stress Scale (PPS-10); State-Trait Anxiety Inventory (STAI-S); Copenhagen Burnon Inventory: Personal Burnout (CBI-PB). Also used: Borg Scale of Perceived Exertion (BSPE); reaction time to light signal, milliseconds (ms); reaction rate (s); Stroop Test (ST); Hamilton Rating Scale for Depression (HRSD). Additionally, the following physiological indicators of the body were determined: Heart Rate (HR, b•m-1), Blood Pressure (mm Hg), Pulse Oximetry (SpO₂), determination of cortisol levels in saliva (nnm•l-1) before and after extreme load simulation (combination of physical and psycho-emotional stressors, close to operational conditions). Results. The indicators of MG demonstrated the positive impact of the author's program on the body through physiological activation and stimulation of cognitive performance in stressful situations, which is a leading component of increasing the effectiveness of cadets’ service training. The indicators of the body of MG cadets who underwent training under conditions of model extreme load have higher values of adaptive psychophysiological indicators compared to the body of CG cadets. Conclusions. The preparation of future specialists in the security and defense sector for professional activity in extreme conditions is of a comprehensive nature, which includes physical, psychological, technical, tactical and special orientation, opportunities for the formation and improvement of social adaptation and effective teamwork. Мета. Аналіз і оцінювання психофізіологічних показників функціональної ефективності організму майбутніх фахівців сектору безпеки і оборони під впливом екстремальних навантажень з урахуванням індивідуальних адаптаційних можливостей. Матеріали та методи. Досліджувану вибірку становили 240 курсантів Дніпровського державного університету внутрішніх справ (середній вік — 18,86 ± 1,25 року): контрольна група (КГ, n = 120) та основна група (ОГ, n = 120). Процедура дослідження включала комплекс валідних психофізіологічних методик, що застосовуються у вивченні адаптації організму осіб екстремальних професій: шкала сприйманого стресу (PPS-10); інвентар стану й особистісної тривожності (STAI-S); Копенгагенський індекс вигорання: особистісне вигорання (CBI-PB). Також використовувалися: шкала суб’єктивного відчуття навантаження Borg (BSPE); час реакції на світловий сигнал, мс; швидкість реакції, с; тест Струпа (ST); шкала депресії Гамільтона (HRSD). Додатково визначалися такі фізіологічні показники організму: частота серцевих скорочень (ЧСС, уд·хв-1), артеріальний тиск (мм рт. ст.), пульсоксиметрія (SpO₂), рівень кортизолу в слині (нмоль·л-1) до та після моделювання екстремального навантаження (поєднання фізичних і психоемоційних стресорів, наближених до службово-операційних умов). Результати. Показники ОГ продемонстрували позитивний вплив авторської програми на організм через фізіологічну активацію та стимуляцію когнітивної працездатності у стресових ситуаціях, що є провідним компонентом підвищення ефективності службової підготовки курсантів. Показники організму курсантів ОГ, які проходили підготовку в умовах модельованого екстремального навантаження, мають вищі значення адаптивних психофізіологічних показників порівняно з курсантами КГ. Висновки. Підготовка майбутніх фахівців сектору безпеки і оборони до професійної діяльності в екстремальних умовах має комплексний характер і охоплює фізичну, психологічну, технічну, тактичну та спеціальну спрямованість, а також створює можливості для формування й удосконалення соціальної адаптації та ефективної командної взаємодії.