Порівняння цефалометричних характеристик між різними віковими групами дорослого населення з аномаліями прикусу II класу

Abstract

В останні роки спостерігається значне збільшення кількості дорослих, які звертаються за ортодонтичним лікуванням. Тому ретельне вивчення особливостей ортодонтичного лікування у дорослих стає вкрай необхідним. Для отримання задоволеності від лікування важно розуміння оптимальності досягнутих результатів. Метою дослідження було визначити величини цефалометричних показників пацієнтів у віці 18-35 років, мешканців Південного сходу України з зубощелепною аномалією ІІ класу, та залежність цих значень від віку пацієнтів. Для цього проведено порівняний аналіз значень цефалометричних показників 42 дорослих пацієнтів віком від 18 до 35 років з зубощелепною аномалією ІІ класу, що проходили комплексне лікування в 4 стоматологічних центрах м. Запоріжжя і 42 здорових осіб того ж віку. Цефалометричний аналіз методом Tweed і методом Kim проведений за даними отриманими на телерентгенограмах в боковій проекції параметри були обведені вручну, традиційно. Дані представлені в вигляді М±SD, де М – середнє значення, SD – стандартне відхилення. Нормальність розподілу оцінювалась за критерієм Шапіро-Уілка. Порівняння середніх зна- чень груп виконувалось за допомогою t критерія (Стьюдента). Порівняння ненормально розподілених даних виконувалось за допомогою U критерію Мана-Уітні Рівень значущості в порівняннях дорівнював 0,05. treatment. Therefore, a thorough study of the features of orthodontic treatment in adults is becoming extremely relevant. To obtain satisfaction from treatment, it is important to understand the optimality of the achieved results. The aim of the study was to determine the values of cephalometric indicators of patients aged 18-35 years, residents of the South-East of Ukraine with class II dentofacial anomaly, and the dependence of these values on the age of the patients. For this purpose, a comparative analysis of the values of cephalometric indicators of 42 adult patients aged 18 to 35 years with class II dentofacial anomaly, who underwent complex treatment in 4 dental centers of Zaporizhia, and 42 healthy individuals of the same age was conducted. Cephalometric analysis by the Tweed method and the Kim method was performed according to data obtained on teloneurograms in the lateral projection, the parameters were circled manually, traditionally. Data are presented as M±SD, where M is the mean, SD is the standard deviation. Normality of distribution was assessed by the Shapiro-Wilk test. Comparison of mean values of groups was performed using the t test (Student). Comparison of non-normally distributed data was performed using the Mann- Whitney U test. The significance level in comparisons was 0.05. Introduction. In recent years, there has been a marked increase in the number of adults seeking orthodontic treatment. As a result, the comprehensive study of orthodontic treatment features in adults has become increasingly relevant. Understanding the optimality of treatment outcomes is essential for achieving patient satisfaction. The aim of this study was to determine the cephalometric values in adults aged 18–35 years, residents of southeastern Ukraine with Class II dentofacial anomalies, and to examine the dependence of these values on patient age. Participants and methods. A a comparative analysis was conducted involving 42 adult patients (aged 18– 35) with Class II dentofacial anomalies who received comprehensive treatment in four dental clinics in Zaporizhzhia, and 42 age-matched individuals with normal occlusion. Cephalometric analysis was performed using the Tweed and Kim methods, based on lateral teleradiographs. All cephalometric parameters were traced manually using standard procedures. Data are presented as mean ± standard deviation (M±SD). The normality of data distribution was assessed using the Shapiro–Wilk test. Group comparisons of normally distributed data were performed using the Student’s t-test, while non-normally distributed data were compared using the Mann–Whitney U test. A significance level of p < 0.05 was considered statistically significant.