Лікування ізольованих вогнепальних уламкових поранень м’яких тканин із використанням аутодермопластики

Abstract

Мета роботи: оцінити результати лікування пацієнтів з ізольованими вогнепальними пораненнями м'яких тканин шляхом проведення аутодермопластики. Матеріали і методи. Дослідження проведено на базі відділення термічної травми та реконструктивної хірургії КНП « Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР. У дослідження було включено 40 (100,0 %) пацієнтів з вогнепальними пораненнями, яким на першому та другому етапах евакуації виконано первинну хірургічну обробку ран та надалі переведено на третій етап евакуації. За локалізацією вогнепальні визначались на передній поверхні гомілки у 8 (20,0 %) хворих, в 13 (32,5 %) – на задній поверхні стегна, у 8 (20,0 %) пацієнтів – на плечах. У 5 (12,5 %) осіб рана знаходилась на тильній поверхні кисті, ще в 4 (10 %) пацієнтів – на внутрішній поверхні передпліччя. На сідниці поранення було локалізовано у 2 (5,0 %). Дерматопластику проводили після підготовки ранового дефекту. Рана вважалась готовою до аутодермопластики, коли переважаючу площу ранової поверхні покривала грануляційна тканина – рожево-червона дрібнозерниста, горбиста тканини, що легко кровоточить під час дотику. Життєздатність шкірного клаптя оцінювали на 4-ту добу візуально, за кольором пересадженої шкіри, наявністю виділень з-під шкірного клаптя, запальним процесом навколо зони пересадки шкіри (гіперемія, набряк), його фіксацією до ранової поверхні. Результати. Середня площа ран, виміряна лінійним методом у даних пацієнтів, склала 57,5 (16,0; 88,0) см2. Всю площу ранового дефекту грануляційна тканина покрила на 22,0 (14,0; 27,5) добу. Дерматопластику вільним шкірним клаптем проведено на 25,8 (16,7; 29,6) добу, тривалість операції склала в середньому 55,0 (45,0; 75,0) хв. Післяопераційні ускладнення виявлено у 8 (20,0 %) пацієнтів. Повторні операційні втручання виконано у 3 (7,5 %) пацієнтів. Аналізуючи локалізацію поранень, визначено, що проведення аутодермопластики найчастіше потребують поранення на передній поверхні гомілки, задній поверхні стегна та зовнішній поверхні плеча, що пов’язано з анатомо-функціональними особливостями даних зон. Висновки. Грануляційний процес має вирішальне значення в приживленні шкірного клаптя до ранової поверхні, адже протягом перших діб трофіка шкірного клаптя здійснюються шляхом дифузії та осмосу. Основною проблемою у тривалому лікуванні пацієнтів, які потребують аутодермопластики, є передопераційна підготовка, а саме, нарощування грануляцій. Загальна тривалість лікування у досліджуваній групі – 28,9 діб, з яких 22 (76,1%) доби склала передопераційна підготовка. Пошук методів пришвидшення росту грануляцій в передопераційному періоді є запорукою скорочення термінів лікування даних пацієнтів та зменшення ризиків виникнення післяопераційних ускладнень. The aim of the work: to evaluate the results of treatment of patients with isolated gunshot wounds of soft tissues by performing autodermoplasty. Materials and Methods. The study was conducted on the basis of the Department of Thermal Trauma and Reconstructive Surgery of the City Hospital of Emergency and Emergency Medical Care. 40 (100.0 %) patients with gunshot wounds were included in the study, who underwent primary surgical treatment of wounds in the first and second stages of evacuation and were later transferred to the third stage of evacuation. According to localization, firearm injuries were determined on the front surface of the lower leg in 8 (20.0 %) patients, in 13 (32.5 %) – on the back surface of the thigh, in 8 (20.0 %) patients - on the shoulders, in 5 (12.5 %) patients, the wound was on the back surface of the hand, in another 4 (10 %) patients – on the inner surface of the forearm. On the buttock, the injury was localized in 2 (5.0 %) patients. Dermatoplasty was performed after preparation and cleaning of the wound location. The wound was considered ready for autodermoplasty, when the predominant area of the wound surface was covered by granulation tissue - pink-red shallow-grained, bumpy tissue that bleeds easily when touched. The viability of the skin flap was assessed on the 4th day visually, based on the color of the transplanted skin, the presence of secretions from under the skin flap, the inflammatory process around the skin graft zone (hyperemia, sweling), its fixation to the wound surface. Results. The mean wound area measured by the linear method was 57.5 (16.0; 88.0) cm2. The entire area of the wound defect was covered by granulation tissue for 22.0 (14.0; 27.5) days. Dermatoplasty with a free skin flap was performed on 25.8 (16.7; 29.6) days, the duration of surgery was 55.0 (45.0; 75.0) minutes on average. Postoperative complications were found in 8 (20.0 %) patients. Repeated surgical interventions were performed in 3 (7.5%) patients. Analyzing the localization of injuries, it was determined that autodermoplasty most often requires injuries on the front surface of the lower leg, the back surface of the thigh and the outer surface of the shoulder, which is related to the anatomical and functional features of these zones. Conclusions. The granulation process is of crucial importance in the engraftment of the skin flap to the wound surface, because during the first days, the nourishment of the skin flap is carried out by diffusion and osmosis. The main problem in the long-term treatment of patients who need autodermoplasty is preoperative preparation, namely the increase of granulations. The total duration of treatment in the study group was 28.9 days, of which 22 (76.1%) days were preoperative preparation. The search for methods of accelerating the growth of granulations in the preoperative period is the key to shortening the treatment period of these patients and reducing the risks of postoperative complications.