Лечение парапроктита у новорожденных и детей раннего возраста

Abstract

В статье приведен опыт лечения парапроктита у 110 детей в возрасте от 8 дней до 12 месяцев, находившихся в хирургическом отделении Запорожской городской детской многопрофильной больницы №5. Показано, что в 95% случаев эффективно консервативное лечение с использованием местных антисептиков и комбинированной антибактериальной терапии. При исследовании причинно-значимой микрофлоры выявлено, что на первом месте по частоте встречаемости были стафилококки. У новорожденных детей преобладал гемолитический стафилококк (50% случаев), а у детей старше 1-го месяца – золотистый стафилококк (40%); на втором месте была клебсиелла пневмонии (23,6%), затем кишечная палочка (11,8%), микроорганизмы семейства акинетобактер (7,2%), энтерококки (7,2%), реже – псевдомонады (1,8%). В итоге грамположительные и грамотрицательные микроорганизмы встречались практически с одинаковой частотой (48% и 52% соответственно). У 18% детей причинно-значимый микроорганизм выделен не был, причем как правило, отрицательные посевы наблюдались у детей первой группы (в 75% случаев, среди недоношенных – в 80% случаев). У 27% детей отмечались ассоциации с грибковой флорой (Сandida albicans). При назначении консервативного лечения особое внимание уделялось антибактериальной терапии c учетом результатов микробиологического мониторинга. Катамнестическое исследование выявило отсутствие рецидивов в течение 5 лет. У статті наведений досвід лікування парапроктиту у 110 дітей у віці від 8 днів до 12 місяців, що знаходилися в хірургічному відділенні Запорізької міської дитячої багатопрофільної лікарні №5. Показано, що в 95% випадків ефективне консервативне лікування з використанням місцевих антисептиків і комбінованої антибактеріальної терапії. При дослідженні причинно-значущої мікрофлори виявлено, що на першому місці по частоті тієї, що зустрічається, були стафілококи. У новонароджених дітей переважав гемолітичний стафілокок (50% випадків), а у дітей старше за 1-й місяць - золотистий стафілокок (40%); на другому місці була клебсієлла пневмонії (23,6%), потім кишкова паличка (11,8%), мікроорганізми сімейства акінетобактер (7,2%), ентерококи (7,2%), рідше - псевдомонади (1,8%). У цілому, грампозитивні і грамнегативні мікроорганізми зустрічалися практично з однаковою частотою (48% і 52% відповідно). У 18% дітей причинно-значущий мікроорганізм виділений не був, причому як правило негативні посіви спостерігалися у дітей першої групи (у 75% випадків, серед недоношених - в 80% випадків). У 27% дітей відзначалися асоціації з грибковою флорою (Сandida albicans). При призначенні консервативного лікування особлива увага приділялася антибактеріальній терапії, c урахуванням результатів мікробіологічного моніторингу. Катамнестичні дослідження виявило відсутність рецидивів впро довж 5 років. The paper presents the experience of paraproctitis treatment in 110 children from the age of 8 days to 12 months who were in the surgical department of Zaporozhye City Children's multifield Hospital №5. It is shown that in 95 % cases the conservative treatment using topical antiinfective agents and antibacterial combined therapy is effective. Researching the cause-significant microflora it was found that staphylococcus was most frequently encountered. For newborn infants, hemolytic staphylococcus was predominant (50 % cases) while for children older than 1 month – Staphylococcus aureus (40 %); the second place went to Klebsiella pneumonia (23.6 %), followed by Escherichia coli (11.8 %), microorganisms of akinetobakter family (7.2 %), enterococcus (7.2 %), the most rare were pseudomonades (1.8 %). Eventually the grampositive and the gram-negative microorganisms were found with almost equal frequency (48 % and 52 %, respectively). For 18 % of children cause-significant organism was not identified, and usually negative crops were observed for children of the first group (in generalin 75 % of cases, while among premature - in 80% of cases). 27 % of children had shown associations with fungal flora (Candida albicans). When assigning the conservative treatment, particular attention was paid on the antibacterial therapy, considering the results of microbiological monitoring. Catamnesis monitoring found no recurrences within 5 years.