|
IRZSMU >
Наукова періодика ЗДМФУ >
Запорізький медичний журнал / Zaporozhye medical journal >
2011. ZMJ >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/3476
|
Название: | Стан медикаментозного лікування після перенесенного інфаркту міокарда з супутньою патологією |
Авторы: | Ягенський, А. В. Заремба, Є. Х. Духневич, Л. П. Січкарук, І. М. Базилевич, А. Я. |
Ключевые слова: | інфаркт міокарда медикаментозне лікування кардіолог прихильність до лікування инфаркт миокарда медикаментозное лечение кардиолог приверженность лечению myocardial infarction medical treatment cardiologist adherence to treatment |
Дата публикации: | 2011 |
Издатель: | Запорізький державний медичний університет |
Библиографическое описание: | Стан медикаментозного лікування після перенесенного інфаркту міокарда з супутньою патологією / А. В. Ягенський [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2011. - Т. 13, N 4. - С. 59-63. |
Аннотация: | Стан медикаментозного лікування та якість спостереження пацієнтів на амбулаторному етапі після інфаркту міокарда вивчали у 333 пацієнтів, рандомізованих з 912, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу інфаркту міокарда у 2000–2005 рр. у Луцькій міській клінічній лікарні. В домашніх умовах проводили анкетування, вимірювання артеріального тиску, антропометричних параметрів. Лабораторно-інструментальні обстеження проводили в умовах клініки. 15,6% пацієнтів не вживали ліків після інфаркту міокарда. Частка пацієнтів, які не застосовували медикаментів збільшувалась із подовженням часу після нього (3,0% – до року після інфаркту міокарда, 16,4% – від 1 до 3, 18,6% – більше 3 років). ß-блокатори застосовували 49,8% пацієнтів, аспірин – 51,1%, ІАПФ – 52,6%, БРА – 1,5%, нітрати – 21,0%, діуретики – 25,5%, статини – 10,5%, блокатори кальцієвих каналів – 11,4%. Більшість пацієнтів регулярно обстежувались у лікаря з приводу хвороб серцево-судинної системи на амбулаторному етапі та стежили за рівнем артеріального тиску, глюкози крові та загального холестерину. Пацієнти, які спостерігались у кардіолога, частіше застосувували ß-блокатори (70,7% порівняно з 52,5%), аспірин (52,8% та 37,9%) і статини (12,2% та 5,8%) та мали нижчі рівні САТ, ЧСС, загального холестерину та краще скореговані рівні ЛПНЩ та ЛПВЩ. Медикаментозне лікування та якість спостереження пацієнтів після інфаркту міокарда в більшості випадків, особливо з подовженням часу після нього, не відповідають рекомендаціям.
Состояние медикаментозного лечения и качество наблюдения пациентов на амбулаторном этапе после инфаркта миокарда изучали у 333 пациентов, рандомизированых из 912, которые были на стационарном лечении по поводу инфаркта миокарда в 2000–2005 гг. в Луцкой городской клинической больнице. В домашних условиях проводили анкетирование, измерение артериального давления, антропометрических параметров. Лабораторно-инструментальные исследования проводили в условиях клиники.15,6% пациентов не принимали лекарств после инфаркта миокарда. Доля пациентов, которые не принимали медикаментов, растет с увеличением времени после него (3,0% – до года после инфаркта миокарда, 16,4% – от 1 до 3, 18,6% – больше 3 лет). ß-блокаторы использовали 49,8% пациентов, аспирин – 51,1%, ИАПФ – 52,6%, БРА – 1,5%, нитраты – 21,0%, диуретики – 25,5%, статины – 10,5%, блокаторы кальциевых каналов – 11,4%. Большинство пациентов регулярно обследовались у врача по поводу заболеваний сердечно-сосудистой системы на амбулаторном этапе и контролировали уровни артериального давления, глюкозы крови и общего холестерина. Пациенты, которые наблюдались у кардиолога, чаще использовали ß-блокаторы (70,7% против 52,5%), аспирин (52,8% и 37,9%) и статины (12,2% и 5,8%) и имели более низкие уровни САД, ЧСС, общего холестерина и лучше скоррегированные уровни ЛПНП та ЛПВП. Медикаментозное лечение и качество наблюдения пациентов после инфаркта миокарда в большинстве случаев, особенно с продолжением времени после него, не отвечает рекомендациям.
The assessment of state of medical treatment and quality monitoring was provided among of 333 patients (pts) who were randomized from 912 pts discharged from Lutsk City Hospital after acute myocardial infarction (MI) in 2000-2005. Home-based questionnaire, physical examination (blood pressure (BP) and anthropometric measurement) was performed at home. Laboratory tests were done at the clinic.15,6% of pts after MI didn’t take medicines. Proportion of pts who didn’t use medical treatment increased with extending time after MI (3,0% - during one year after MI, 16,4% - from one up to three years, 18,6% - more than three years). ß-blockers took 49,8% of pts, aspirin - 51,1%, ACEI – 52,6%, ARB – 1,5%, nitrates - 21,0%,
diuretics - 25,5%, statins - 10,5%, Ca2+ antagonists – 11,4%. Most of pts regularly observed the doctors and monitored BP, cholesterol and blood glucose level in outpatient period after MI. Pts under cardiologist supervision more frequently used ß-blockers (70,7% vs 52,5%), aspirin (52,8% vs 37,9%) and statins (12,2% vs 5,8%) and had lower SBP, HR, total cholesterol and HLD, LDL levels. Medical treatment and monitoring quality are insufficient and differ significantly from the recommended for pts after MI. Active efforts in guidelines implementation should be made to improve situation. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/3476 |
Располагается в коллекциях: | 2011. ZMJ
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|