Прогностичне значення рівнів GDF 15 і NTproBNP та ехокардіографічних показників у хворих на серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду та безсимптомну діастолічну дисфункцію, які перенесли інфаркт міокарда на тлі артеріальної гіпертензії

Abstract

Хронічна серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду є синдромом із несприятливим прогнозом. З метою оцінювання прогностичного значення рівнів GDF 15 і NTproBNP та ехокардіографічних показників за допомогою імуноферментного аналізу та еходопплерографії обстежили 93 хворих зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ>45%), які перенесли інфаркт міокарда на тлі артеріальної гіпертензії. Пацієнтів поділили на 2 групи: 62 хворих на серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду та 31 пацієнт із безсимптомною діастолічною дисфункцією. У хворих на серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду найбільший прогностичний потенціал щодо виникнення несприятливих кардіоваскулярних подій мали GDF-15, NTproBNP і Е/Е’. У пацієнтів із безсимптомною діастолічною дисфункцією найбільшу прогностичну значущість мав GDF-15. У хворих обох груп використання комбінації GDF-15 та NTproBNP підвищувало позитивну прогностичну цінність кожного з біомаркерів. У хворих на серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду додавання до комбінації GDF-15 і NTproBNP відношення Е/Е’ або індексу об’єму лівого передсердя сприяло ще більшому підвищенню позитивної прогностичної цінності біомаркерів. Хроническая сердечная недостаточность с сохраненной фракцией выброса относится к синдромам с неблагоприятным прогнозом. С целью оценки прогностического значения уровней GDF 15 и NTproBNP и эхокардиографических показателей с помощью иммуноферментного анализа и эходопплерографии обследовали 93 больных с сохраненной фракцией выброса левого желудочка (ФВ>45%), перенесших инфаркт миокарда на фоне артериальной гипертензии. Пациентов разделили на 2 группы: 62 больных сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса и 31 пациент с бессимптомной диастолической дисфункцией. У больных сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса наибольший прогностический потенциал для возникновения неблагоприятных кардиоваскулярных событий имели GDF-15 NTproBNP и Е/Е’. У пациентов с бессимптомной диастолической дисфункцией наибольшую прогностическую значимость имел GDF-15. У больных обеих групп использование комбинации GDF-15 и NTproBNP повышало положительную прогностическую ценность каждого биомаркера. У больных сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса добавление к комбинации GDF-15 и NTproBNP отношения Е/Е’ или индекса объема левого предсердия способствовало еще большему повышению прогностической ценности биомаркеров. Aim. Chronic heart failure with preserved ejection fraction is related to syndromes with a poor prognosis. 93 patients with preserved left ventricular ejection fraction (EF>45%) after myocardial infarction on the background of arterial hypertension were examined. Prognostic signifi cance of GDF 15 and NTproBNP levels (ELISA) and echocardiographic parameters were evaluated. Methods and results. Patients were divided into 2 groups. The 1st included 62 patients with heart failure with preserved ejection fraction. The 2nd – 31 patients with asymptomatic diastolic dysfunction. The greatest prognostic potential in patients with heart failure with preserved ejection had GDF-15, NTproBNP levels and E/E’ ratio. Only GDF-15 had prognostic signifi cance in patients with asymptomatic diastolic dysfunction. Evaluation of GDF-15 and NTproBNP biomarkers levels in combination increased positive predictive value of each of them in both groups of study. Add of the E/E’ ratio or atrial volume index evaluation to the GDF- 15 and NTproBNP biomarkers levels combination assessment lead to the further increase of the positive predictive value of biomarkers.