Основні етапи нормування та впорядкування навчання й використання фармацевтичної кадрової ресурсної бази

Abstract

З початку створення системи підготовки, перепідготовки, визначення cпецифічної ролі та значення фармацевтичних (аптечних) кадрів з XVI століття й дотепер тривають гострі дискусії стосовно державно-суспільного упорядкування й перманентної схеми удосконалення, зокрема в системі фармацевтичної післядипломної освіти відповідно до вимог Європейського Союзу (ЄС). Мета роботи полягає в тому, що ноофармацевтичний сучасний (нефармацевтичний) погляд та оцінка ретроспективних подій розвитку, традицій, їх виживання, національно-етичного менталітету у фармацевтичній справі екстраполює майбутній період реформування галузі відповідно вимог ЄС. І на етапі перегляду концептуальних характеристик першочергових, середньо передбачених і віддалених перспектив враховує позитивний досвід, відхиляючи уже доведені негативні позиції в реформуванні фармацевтичного сектора у сфері охорони здоров’я згідно з європейськими сучасними позиціями, вимогами. Матеріали та методи. Історичні літературні та службові чинники, архівні матеріали. Сучасні спогади ветеранів фармації «Постаті у фармації». Результати. Кадрова політика сприяє боротьбі з корупцією та мафією у фармації. Така нормативно-законодавча політика прискорить знищення фармацевтичної, псевдопродуктивної та алкогольно-наркотичної мафії. Регуляторна політика в фармацевтичному секторі унормує заходи, які забезпечують державний контроль якості препаратів, – імплементацію норм ЄС і привабливість та інтерес закордонних виробників до фармсектора України, у тому числі й підготовку кваліфікованих провізорів (бакалаврів, магістрів) інших фахівців аптечної та промислової фармації. Висновки. Визначені основні етапи розвитку майнових (матеріальних) й кадрових ресурсів у забезпеченні лікування й медикаментозного забезпечення хворих. Встановлені основні етапи трансформацій та розмежування професійних функцій аптекаря-лікаря. С начала создания системы подготовки и переподготовки, определения специфической роли и значения фармацевтических (аптечных) кадров с XVI века и до сегодняшнего дня идут острые дискуссии относительно их государственно-общественного упорядочивания и перманентной схемы усовершенствования, в том числе и в системе фармацевтического последипломного образования в соответствии с требованиями Европейского Союза (ЕС). Цель работы заключается в том, что ноофармацевтический современный (нефармацевтический) взгляд и оценка ретроспективных событий развития, традиций их выживания, национально-этического менталитета в фармацевтическом деле экстраполируются на будущий период реформирования отрасли в соответствии с требованиями ЕС. И на этапе пересмотра концептуальных характеристик первоочередных, среднесрочных и отдалённых перспектив учитывают положительный опыт, отклоняя уже доказанные негативные позиции в реформировании фармацевтического сектора в сфере здравоохранения согласно европейским современным требованиям. Материалы и методы. Исторические литературные и служебные источники, архивные материалы. Современные воспоминания ветеранов фармации «Постаті у фармації». Результаты. Кадровая политика способствует борьбе с коррупцией и мафией в фармации. Такая нормативно-законодательная политика ускорит уничтожение фармацевтической, псевдопродуктивной и алкогольно-наркотической мафии. Регуляторная политика в фармацевтическом секторе унормирует мероприятия, которые обеспечат государственный контроль качества препаратов, – имплементацию норм ЕС, привлекательность и интерес зарубежных производителей к фармсектору Украины [20–30], в том числе и к подготовке квалифицированных провизоров (бакалавров, магистров), других специалистов аптечной и промышленной фармации. Выводы. Определены основные этапы развития имущественных (материальных) и кадровых ресурсов для лечения и медикаментозного обеспечения больных. Установлены основные этапы трансформаций и размежевания профессиональных функций аптекаря-врача. Since the beginning of creation the system of training and retraining, determining the specific role and significance of the pharmaceutical manpower from the XVI century to the present day, the discussions about their state-public organizing and permanent improvements scheme, including the system of pharmaceutical postgraduate education in accordance with the requirements of the European Union (EU) are held. The purpose of the work lies in the fact that noopharmaceutical modern (non-pharmaceutical) opinion and assessment of historical events, traditions, their survival, national ethical mindset in the pharmaceutical business are extrapolated for the future reform of the sector in line with EU requirements. And on the stage of review of the conceptual characteristics of primary, medium and distant prospects, the positive experience is taken into account, rejecting the already proven negative position in reforming the pharmaceutical sector in the health sector according to European modern requirements. Materials and methods. Historical literary and official sources, archival materials have been used. Modern Pharmacy memories of veterans “Figures in pharmacy” have been used. Results. Personnel policy contributes to fight against corruption and mafi a in pharmacy. This way legal and regulatory policy will accelerate the destruction of pharmaceutical, pseudo productive and alcohol-drug mafi a. Regulatory policy in the pharmaceutical sector will normalize events, which will provide state control quality of drugs - implementation of EU rules, attractiveness and interest of foreign manufacturers to the pharmaceutical sector of Ukraine [20-30], including the preparation of qualified pharmacists (bachelors, masters), other professionals of pharmacy and industrial pharmacy. Conclusions. The main stages of development of the property (material) and human resources to provide medical treatment and patients have been detected. The basic steps of transformation and delimitation of professional functions pharmacist-physician have been set.