Факторы химиорезистентности при немелкоклеточном раке лёгкого

Abstract

Рак лёгкого занимает лидирующие позиции в структуре заболеваемости и смертности от злокачественных новообразований в Украине и в мире. У более чем 70% пациентов выявляются поздние стадии заболевания, где основным методом лечения является химиотерапия. На данный момент стандартом химиотерапевтического лечения пациентов с III–IV стадиями емелкоклеточного рака лёгкого (НМКРЛ) является комбинация цисплатина/карбоплатина с паклитакселом, этопозидом, гемцитабином или винорельбином. Однако частота объективного ответа опухоли на химио-терапевтическое лечение составляет всего 20-50%. Низкие показатели эффективности химиотерапии связаны с химиорезистентностью опухоли к проводимому лечению. Резистентность опухоли к химиотерапии является результатом работы многих опухолевых внутриклеточных механизмов. Цель работы – на основании существующих данных проанализировать прогностическую и предиктивную роль основных маркеров химиорезистентности при НМКРЛ.Выводы. На данный момент можно уверенно утверждать, что при НМКРЛ резистентность опухоли к платиносодержащим препаратам обусловлена повышенной экспрессией ERCC1(Excision repair cross-complementation group 1 protein), BCRP; устойчивость к таксанам связана с усилением экспрессии или мутацией β-тубулина III класса; резистентность опухоли к гемцитабину ассоциирована с высокой RRM1 (рибонуклеотид-редуктаза М1) экспрессией, а при выраженной экспрессии в опухоли белка BRCA1 (Breast Cancer 1) возрастает устойчивость опухолевых клеток к цисплатину, но при этом увеличивается чувствительность к таксанам. Поэтому изучение факторов устойчивости опухоли к химиопрепаратам имеет ключевое значение в создании алгоритмов выбора оптимальной схемы химиотерапии у пациентов на разных стадиях НМКРЛ с целью достижения максимальной частоты объективного ответа опухоли на лечение и улучшения общей и безрецидивной выживаемости пациентов. В данной работе приведена информация об основных известных факторах химиорезистентности при НМКРЛ, а также их прогностическое и предиктивное значение. Рак легенів посідає провідні позиції у структурі захворюваності й смертності від злоякісних захворювань в Україні та світі. У понад 70% пацієнтів діагностують пізні стадії захворювання, де основним методом лікування є хіміотерапія. Натепер стандартом хіміотерапевтичного лікування пацієнтів з III–IV стадіями недрібноклітинного раку легенів (НДКРЛ) є комбінація цисплатину/карбоплатину з паклітакселом, етопозидом, гемцитабіном або вінорельбіном. Однак частота об’єктивної відповіді пухлини на хіміотерапевтичне лікування становить лише 20–50%. Низькі показники ефективності хіміотерапії пов’язані з хіміорезистентністю пухлини до відповідних хіміопрепаратів. Резистентність пухлини до хіміотерапії є результатом діяльності багатьох пухлинних внутрішньоклітинних механізмів. Мета роботи – на підставі наявних даних проаналізувати прогностичне та предиктивне значення основних маркерів хіміо-резистентності при НДКРЛ.Висновки. На сьогодні можна впевнено констатувати, що при НДКРЛ резистентність пухлини до препаратів платини зумовлена підвищеною експресією білка ERCC1 (Excision repair cross-complementation group 1 protein), BCRP; стійкість до таксанів пов’язана з посиленням або мутацією β-тубуліна III класу; резистентність пухлини до гемцитабіну асоційована з високою RRM1 (рибонуклеотид-редуктаза М1) експресією, а при вираженій пухлинній експресії білка BRCA1 (Breast Cancer 1) спостерігається посилення резистентності клітин пухлини до цисплатину, але при цьому також підвищується чутливість до таксанів. Тому вивчення факторів стійкості пухлини до хіміопрепаратів має першочергове значення у створенні алгоритмів вибору оптимальної схеми хіміотерапії в пацієнтів на різних стадіях НДКРЛ із метою досягнення максимальної частоти об’єктивної відповіді пухлини на лікування й поліпшення загальної та безрецидивної виживаності пацієнтів. У роботі надана інформація щодо основних відомих факторів хіміорезистентності при НДКРЛ, а також їхнє прогностичне та предиктивне значення. Lung cancer takes the leading position in cancer morbidity and mortality structure in the world and Ukraine. Advanced stages are diagnosed in more than 70% of lung cancer patients. Chemotherapy remains the main method of treatment for advanced lung cancer. Currently, the standard of chemotherapy in patients with III–IV stages of non-small cell lung cancer (NSCLC) is a combination of cisplatin/carboplatin with paclitaxel, etoposide, gemcitabine and vinorelbine. Although, the objective response rate after chemotherapy treatment is only about 20–50%. Low rates of chemotherapy efficacy are connected with chemoresistance of tumor to definite chemo-therapeutic agents. Tumor chemoresistance is the result of different tumor intracellular mechanisms activity. Basing on current data we tried to analyze prognostic and predictive value of main chemoresistance factors in NSCLC. Conclusions. Nowadays we can certainly affirm that chemoresistance to cisplatin in NSCLC is due to increased expression of ERCC1 (Excision repair cross-complementation group 1 protein), BCRP; and resistance to taxanes is connected with elevated expression of β-tubuline III class; and tumoral chemoresistance to gemcitabine is due to high RRM1 (Ribinucleotide reductase M1) expression. High expression of BRCA1 (Breast Cancer 1) protein in tumors leads to increase of tumor cells resistance to cisplatin, but at the same time it increases the sensitivity to taxanes. Therefore, investigation of tumor chemoresistance plays an important role in algorithms’ creation for optimal chemotherapy schemes selection in patients with different stages of NSCLC in order to achieve the best tumor response to treatment and improve overall and disease-free survival. The information of main NSCLC chemoresistance factors, its prognostic and predictive value are presented in this overview.