Зміни загальномозкової симптоматики у хворих із черепно-мозковою травмою залежно від -675 4G/5G поліморфізму гена інгібітора активатора плазміногена 1 типу

Abstract

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) посідає перше місце за показниками летальності та інвалідизації людей працездатного віку. Всесвітня організація охорони здоров’я щорічно фіксує понад 10 млн випадків ЧМТ, 1,5 млн із них завершуються смертю. Контроль над динамікою стабілізації клінічного перебігу та нормалізації неврологічного статусу пацієнтів у гострому періоді ЧМТ вимагає особливого дослідження з упровадженням індивідуальних алгоритмів ведення хворих. Діагностична та прогностична значущість загальномозкової, менінгеальної симптоматики, які часто нероздільні, зумовлює необхідність постійного моніторингу цієї групи розладів і дає можливість запідозрити розвиток вторинних уражень головного мозку, визначити надалі діагностичну та лікувальну тактику. Мета роботи – оцінювання динаміки змін загальномозкової симптоматики у хворих із черепно-мозковою травмою залежно від генотипу за -675 4G/5G поліморфізмом гена інгібітора активатора плазміногена 1 типу. Матеріали та методи. Представлений аналіз динаміки змін загальномозкової симптоматики у 200 хворих з ізольованою ЧМТ із наступним встановленням зв’язку з -675 4G/5G поліморфізмом гена інгібітора активатора плазміногена 1 типу. Усі пацієнти отримували лікування відповідно до чинних рекомендацій. Дослідження нервової системи з оцінюванням загальномозкової симптоматики виконали у 1, 7 та 14 добу після госпіталізації. Хворих із ЧМТ поділено на дві групи відповідно до оцінювання стану за шкалою ком Глазго. I група (81 пацієнт) – постраждалі з легкою ЧМТ: струсом і забиттям головного мозку легкого ступеня; II – 119 хворих із тяжкою ЧМТ: забиттям головного мозку тяжкого ступеня. Результати. Підсумки нашого дослідження співзвучні з даними, що викладені в роботах E. Candelario-Jalil, 2009; M. Sashindranath, 2012 і G. F. Genét, 2013, які розглядають безпосередній вплив -675 4G/5G поліморфізму гена РАI-1 на клінічний перебіг і зміни неврологічної симптоматики у пацієнтів із ЧМТ, вказуючи на негативний вплив 4G алеля досліджуваного поліморфізму. Висновки. Встановили зв’язок динаміки регресу загальномозкової та менінгеальної симптоматики в пацієнтів із генотипами поліморфізму, що досліджували. Висловили припущення щодо можливого патологічного впливу 4G алеля і відповідно 4G/4G і 4G/5G генотипів за -675 4G/5G поліморфізмом гена інгібітора активатора плазміногена 1 типу на регрес загальномозкової симптоматики у хворих із ЧМТ. Черепно-мозговая травма (ЧМТ) занимает первое место по показателям летальности и инвалидизации людей трудоспособного возраста. Всемирная организация охраны здоровья ежегодно фиксирует в мире более 10 млн случаев ЧМТ, 1,5 млн из которых заканчиваются смертью. Контроль над динамикой стабилизации клинического течения и нормализации неврологического статуса пациентов в остром периоде ЧМТ требует особого исследования с внедрением индивидуальных алгоритмов ведения больных. Диагностическая и прогностическая значимость общемозговой и менингеальной симптоматики, которые часто неразделимы, обусловливает необходимость постоянного мониторинга данной группы расстройств и позволяет заподозрить развитие вторичных поражений головного мозга, определить дальнейшую диагностическую и лечебную тактику. Цель работы – оценка динамики изменений общемозговой симптоматики у больных с черепно-мозговой травмой в зависимости от генотипа по -675 4G/5G полиморфизму гена ингибитора активатора плазминогена 1 типа. Материалы и методы. Представлен анализ динамики изменений общемозговой симптоматики у 200 больных с изолированной ЧМТ с последующим установлением связи с -675 4G/5G полиморфизмом гена ингибитора активатора плазминогена 1 типа. Все пациенты получали лечение согласно действующим рекомендациям. Исследование нервной системы с оценкой общемозговой симптоматики проводили в 1, 7 и 14 сутки после госпитализации. Больные с ЧМТ были разделены на две группы в соответствии с оценкой состояния по шкале ком Глазго. I группа (81 пациент) – пострадавшие с лёгкой ЧМТ: сотрясением и ушибом головного мозга лёгкой степени; II – 119 больных с тяжёлой ЧМТ: ушибом головного мозга тяжёлой степени. Результаты. Итоги нашего исследования созвучны данным, изложенным в работах E. Candelario-Jalil, 2009; M. Sashindranath, 2012 і G. F. Genét, 2013, которые рассматривают непосредственное влияние -675 4G/5G полиморфизма гена РАI-1 на клиническое течение и изменения неврологической симптоматики у пациентов с ЧМТ, указывая на негативное влияние 4G аллеля исследуемого полиморфизма. Выводы. Установлена связь динамики регресса общемозговой и менингеальной симптоматики у пациентов с генотипами по изучаемому полиморфизму. Высказано предположение о возможном патологическом влиянии 4G аллеля и соответственно 4G/4G и 4G/5G генотипов по -675 4G/5G полиморфизму гена ингибитора активатора плазминогена 1 типа на регресс общемозговой симптоматики у больных с ЧМТ. Traumatic brain injury (TBI) is the top place cause of fatality and disability in people of working age. World Health Organization reports more than 10 million cases of traumatic brain injury annually worldwide, of which 1.5 million are fatal. Control for stabilization of clinical course and resolution of patient neurologic state in acute period of TBI requires especially detailed study with involvement of individual schemes of patients` management. Diagnostic and prognostic significance of cerebral and meningeal symptoms, which are often inseparable, makes it necessary to monitor constantly this group of disorders and helps to suspect the development of brain secondary lesions and to determine further diagnostic and therapeutic tactics. The goal of our study is to evaluate the progression of changes in cerebral symptoms in patients with traumatic brain injury depending on the -675 4G/5G polymorphism in the plasminogen activator inhibitor gene. This article presents an evaluation analysis of the changes that concern cerebral and meningeal signs and symptoms in 200 patients with isolated TBI, and determines the interrelation of the changes with the -675 4G/5G polymorphism in the PAI-1 gene. All patients were treated according to the current recommendations. Examination of the nervous system and evaluation of the cerebral symptoms were performed on the 1st, 7th and 14th day after the hospitalization. Patients with TBI were divided into 2 groups in accordance with the Glasgow Coma Scale state es mation. Group I (81 patients) included persons with mild traumatic brain injury: concussion and mild brain contusion; group II – 119 patients with severe TBI: severe brain contusion. In the process of the study, we have found an association between regressive course of cerebral and meningeal symptoms in patients with 4G/4G and 4G/5G genotypes for the studied polymorphism. It was suggested that regressive course of cerebral symptoms in TBI patients is induced by 4G allele and respectively 4G/4G and 4G/5G genotypes for the -675 4G/5G polymorphism in the PAI-1 gene.