Імуногістохімічні особливості експресії прогестеронових рецепторів плацентарного бар’єра в жінок із багатоплідною вагітністю, що зумовлена ДРТ

Abstract

Гормональні порушення є однією з основних відомих причин, що призводять до невиношування вагітності та передчасних пологів при багатоплідній вагітності, котра зумовлена допоміжними репродуктивними технологіями (ДРТ). Роль прогестерону та кількості його рецепторів відіграють важливу роль у збереженні та пролонгації вагітності. Вивчення плацент як основного місця синтезу прогестерону має високий інформативний потенціал та є найважливішим діагностичним об’єктом, а отримана при його дослідженні інформація абсолютно необхідна для повноцінного висновку про причини, механізм близьких і віддалених наслідків патології багатоплідної вагітності. Мета роботи – вивчення імуногістохімічних особливостей посліду у породіль із біхоріальною біамніотичною двійнею при спонтанному заплідненні та після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Обстежили 94 жінки, 44 з них мали багатопліддя, що зумовлене ДРТ, 42 – із самостійним багатопліддям і 38 жінок – з одноплідною вагітністю. Здійснений клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів у групах, котрі досліджували. Встановили, що багатоплідна вагітність, котра зумовлена ДРТ, належить до гестації високого ступеня ризику, під час якого передчасні пологи трапляються значно частіше, ніж при одноплідній вагітності. Виявили, здійснивши імуногістохімічне дослідження плацент, найбільшу експресію прогестеронових рецепторів в ядрах децидуальних клітин (45%), що належать до материнської структури плаценти від жінок із багатопліддям, котре зумовлене ДРТ. Також виявили, що зі збільшенням терміну гестації спостерігається вірогідне зниження активності експресії прогестеронових рецепторів (від 45 до 2,5%) незалежно від способу зачаття й кількості плодів. Отже, результати дослідження вказують на безперечний зв’язок структур плацентарно-ендометріальних взаємовідносин, що є важливим компонентом у доцільності гормональної терапії. Гормональные нарушения являются одной из основных известных причин, приводящих к невынашиванию беременности и преждевременным родам при многоплодной беременности, обусловленной вспомогательными репродуктивными технологиями (ВРТ). Прогестерон и количество его рецепторов играют важную роль в сохранении и пролонгации беременности. Плацента как основное место синтеза прогестерона имеет высокий информативный потенциал и является важнейшим диагностическим объектом, а полученная при её исследовании информация совершенно необходима для полноценного заключения о причинах, механизмах близких и отдалённых последствий патологии многоплодной беременности. Цель работы – изучение иммуногистохимических особенностей плацент у рожениц с бихориальной биамниотической двойней при спонтанном оплодотворении и после применения вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ). Материалы и методы. Обследовано 94 женщины, 44 из которых имели многоплодие, обусловленное ВРТ, 42 – с самостоятельным многоплодием и 38 женщин с одноплодной беременностью. Нами проведён клинико-статистический анализ течения беременности, родов в исследуемых группах. Установлено, что многоплодная беременность, обусловленная ВРТ, относится к гестации высокой степени риска, при которой преждевременные роды встречаются значительно чаще, чем при одноплодной беременности. Обнаружена при иммуногистохимическом исследовании плацент наибольшая экспрессия прогестероновых рецепторов в ядрах децидуальных клеток (45%), относящихся к материнской структуре плаценты, от женщин с многоплодием, обусловленным ВРТ. Выявлено, что с увеличением срока гестации наблюдается достоверное снижение активности экспрессии прогестероновых рецепторов (от 45 до 2,5%) независимо от способа зачатия и количества плодов. Таким образом, результаты исследования указывают на несомненную связь структур плацентарно-эндометриальных взаимоотношений, которые являются важным компонентом в целесообразности гормональной терапии. Hormonal disorders are one of the main known causes of miscarriage and preterm birth in multiple pregnancies resulting from assisted reproductive technology (ART). Progesterone and the number of its receptors play an important role in the preservation and prolongation of pregnancy and it is the pressing issue of our time. The study of placentas, as the main site of synthesis of progesterone, has high informative potential and it is the most important diagnostic object, and information received by its research is essential for the full conclusion on the causes, mechanisms, close and long-term effects of multiple pregnancy pathology. Aim. The aim of our study was to investigate immunohistochemical features of placentas from women with dichorionic diamniotic twin pregnancies in spontaneous fertilization and after use of assisted reproductive technology (ART). Methods and results. According to this goal we examined 94 women, 44 of whom had multiple pregnancies due to ART, 42 with separate multiple pregnancy and 38 women with a singleton pregnancy. We carried out clinical and statistical analysis of the course of pregnancy and childbirth in the studied groups. During the study it was found that multiple pregnancies due to assisted reproduction belong to the high risk of gestation, at which premature births occur much more frequently than in singleton pregnancies. We were the fi rst to carry out the mmunohistochemical study of placentas in which the highest expression of progesterone receptors in the nuclei of cells of decidua (45%) related to the parent structure of the placenta from women with multiple pregnancies caused by ART is found. It is also found that with increasing gestational age, there has been a significant decrease in the expression of the activity of progesterone receptors (from 45 to 2.5%), regardless of the method of conception and the number of fetuses. Conclusions. The results of the study point to the definitive link of structures of placental-endometrial relations as an important component of the appropriateness of hormone therapy.