Распространённость ожирения у пациентов с неклапанной персистирующей фибрилляцией предсердий в процессе длительного наблюдения

Abstract

Цель работы – изучить распространённость и степень выраженности ожирения у пациентов с неклапанной персистирующей фибрилляцией предсердий (ФП), которым проводилась электрическая кардиоверсия (ЭКВ) в КУ «Днепропетровский областной центркардиологии и кардиохирургии ДОС». Материалы и методы. В исследование включено 104 пациента с неклапанной персистирующей ФП. Средняя продолжительностьанамнеза аритмии составляла 3,0±0,3 года. У всех был восстановлен синусовый ритм. Основными заболеваниями, на фоне которыхдиагностирована ФП, были: гипертоническая болезнь – 76,9% пациентов и ишемическая болезнь сердца – 22,1%, не имели кардиальныхзаболеваний 13,4% исследованных. Пациентам проведены общеклиническое и эхокардиографическое исследования по стандартнойметодике. Результаты. Выявлено, что среди пациентов с неклапанной персистирующей ФП, которым проводилась ЭКВ и был восстановленсинусовый ритм, ожирение как коморбидное состояние диагностировано у 61% больных. Нормальный вес тела был лишь у 10% пациентов. Большинство обследованных больных имели ожирение І (33,8%) и II (17,9%) степени. Индекс массы тела (ИМТ) выше 40кг/м2 был у 9,5% пациентов. Выводы. ИМТ прямо коррелировал со степенью повышения уровня диастолического артериального давления (r=0,35; p<0,001) иэхокардиографическими параметрами, свидетельствующими о наличии гипертрофии миокарда: массой миокарда левого желудочка(ЛЖ) (r=0,4; p<0,001), толщиной межжелудочковой перегородки (r=0,41; p<0,001) и задней стенки ЛЖ (r=0,4; p<0,001). Пациенты сперсистирующей неклапанной ФП и сопутствующим ожирением нуждаются в снижении индекса массы тела. Мета роботи – вивчити поширеність і ступінь виразності ожиріння в пацієнтів з неклапанною персистуючою фібриляцією передсердь (ФП), яким здійснили електричну кардіоверсію (ЕКВ) в КЗ «Дніпропетровський обласний центр кардіології та кардіохірургії ДОР». Матеріали та методи. У дослідження включили 104 пацієнти з неклапанною персистуючою ФП. Середня тривалість анамнезу аритмії становила 3,0±0,3 року. У всіх був відновлений синусовий ритм. Основними захворюваннями, на тлі яких діагностовано ФП, були: гіпертонічна хвороба – 76,9% пацієнтів та ішемічна хвороба серця – 22,1%; не мали кардіальних захворювань 13,4% досліджених. Пацієнтам виконали загальноклінічне та ехокардіографічне дослідження за стандартною методикою. Результати. Виявили, що серед пацієнтів із неклапанною персистуючою ФП, яким здійснили ЕКВ і був відновлений синусовий ритм, ожиріння як коморбідний стан діагностовано у 61% хворих. Нормальна вага тіла була лише в 10% пацієнтів. Більшість хворих, котрих обстежили, мали ожиріння І (33,8%) та II (17,9%) ступенів. Індекс маси тіла (ІМТ) вище ніж 40 кг/м2 був у 9,5% пацієнтів. Висновки. ІМТ прямо корелював зі ступенем підвищення рівня діастолічного артеріального тиску (r=0,35; p<0,001) та ехокардіографічними параметрами, які свідчать про наявність гіпертрофії міокарда: масою міокарда лівого шлуночка (ЛШ) (r=0,4; p<0,001), товщиною міжшлуночкової перетинки (r=0,41; p <0,001) та задньої стінки ЛШ (r=0,4; p<0,001). Пацієнти з персистуючою неклапанною ФП й супутнім ожирінням потребують зниження індексу маси тіла. Аim: to study the prevalence of obesity in patients with non-valvular persistent atrial fi brillation (AF) who underwent electrical cardioversion (ECV) in Municipal Institution of Dnipropetrovsk regional council Dnipropetrovsk regional clinical center of cardiology and cardiac surgery. Methods and results. 104 patients (mean age 63.2±0.4 years) with non-valvular persistent AF were included in the study. The average duration of a history of arrhythmia was 3.0±0.3 years. AF was associated with arterial hypertension (76.9%) and coronary artery disease (22.1%), 13.4% of patients had no cardiac disease. Transthoracic echocardiography (TTE) was held according to ASA recommendations before ECV. Conclusion: obesity as a comorbid condition was diagnosed in 61% of patients with non-valvular persistent AF. Only 10% of patients had normal body weight. Most people were obese class I (33.8%) and class II (17.9%). Body mass index (BMI) above 40 kg/m2 was in 9.5% of patients. BMI is directly correlated with the level of diastolic blood pressure (r=0.35; p<0,001) and echocardiographic parameters that indicated ventricular hypertrophy: left ventricular mass (r=0,4; p<0,001), interventricular septum thickness (r=0.41; p<0.001) and left ventricular (LV) posterior wall thickness (r=0.4; p<0.001). Patients with persistent non-valvular AF and obesity need to reduce the body mass index.