Рівень тривожності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень: діагностика, диференціальна діагностика, підходи до лікування

Abstract

Психічні розлади, зокрема підвищена тривожність належать до коморбідних станів прихронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) і негативно впливають на загальний стан хворих, їх якість життя, прихильність до тривалого лікування, погіршують ефективність реабілітаційних заходів. Останнім часом дослідники приділяють багато уваги вивченню причинно-наслідковихзв’язківміжпідвищеноютривожністютаклініко-функціональнимипроявамиХОЗЛ. Мета роботи – встановити зв’язок між клінічними проявами та рівнем тривожності у хворих на ХОЗЛ. Матеріали та методи. Обстежили 77 хворих на ХОЗЛ.Обстеження включало загальноклінічні методи, оцінювання клінічних симптомів, у тому числі за допомогою опитувальників, спірометрію. Визначення рівня тривожності здійснили за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії. Завершальне оцінювання психічного стану хворих виконав лікар-психіатр. Результати. Хворі на ХОЗЛ із підвищеною тривожністю та з нормальним її рівнем здебільшого не відрізняються між собою за демографічними показниками та рівнем вентиляційних порушень. Однак у хворих на ХОЗЛ із підвищеною тривожністю виразність задишки та виразність симптомів у цілому більш значуща, ніж у хворих із нормальним рівнем тривожності. Висновки. Пацієнтам, які виявляють підвищену тривожність, слід рекомендувати консультацію лікаря-психіатра. Водночас нормальний рівень тривожності у хворих на ХОЗЛ за анкетою HADS-тривога не виключає можливої наявності у них інших змін психічного статусу. Психические расстройства, в том числе повышенная тревожность, относятся к коморбидным состояниям при хроническом обструктивном заболевании лёгких (ХОЗЛ) и негативно влияют на общее состояние больных, их качество жизни, приверженность к длительному лечению, ухудшают эффективность реабилитационных мероприятий. В последнее время исследователи уделяют много внимания изучению причинно-следственных связей между повышенной тревожностью и клинико-функциональными проявлениями ХОЗЛ. Цель работы – установить связь между клиническими проявлениями и уровнем тревожности у больных ХОЗЛ. Материалы и методы. Обследовано 77 больных ХОЗЛ. Обследование больных включало общеклинические методы, оценку клинических симптомов, в том числе с помощью опросников, спирометрию. Определение уровня тревожности проводилось с помощью Госпитальной шкалы тревоги и депрессии. Заключительная оценка психического состояния больных проводилась врачом-психиатром. Результаты. Больные ХОЗЛ с повышенной тревожностью и с нормальным её уровнем не отличаются между собой по демографическим показателям и уровню вентиляционных нарушений. Однако у больных ХОЗЛ с повышенной тревожностью выраженность одышки и выраженность симптомов в целом более значима, чем у больных с нормальным уровнем тревожности. Выводы. При выявлении повышенной тревожности пациентам следует рекомендовать консультацию врача-психиатра. В то же время нормальный уровень тревожности у больных ХОЗЛ по анкете HADS-тревога не исключает возможного наличия у них других изменений психического статуса. Mental disorders including increased anxiety are comorbid conditions in chronic obstructive pulmonary disease (COPD). They have anegative influence on the general condition of patients, their quality of life, and commitment to long-term treatment, impair the effectivenessof rehabilitation. Recently, researchers devoted much attention to the study of causal relationships between increased anxiety, clinical and functionalmanifestations of COPD. Objective: to establish a link between clinical manifestations and the level of anxiety in patients with COPD. We examined 77 patients with COPD. A survey of patients included general clinical methods, evaluation of clinical symptoms, including bymeans of questionnaires, spirometry. Determining the level of anxiety was made using Hospital Anxiety and Depression Scale. The final evaluation of the mental state of patients was conducted by psychiatrist. COPD patients with increased anxiety and with normal levels of anxiety did not have differences in demographic parameters and the level of ventilation disorders. However, in COPD patients with increased anxiety the severity of dyspnea and the severity of symptoms is generally more severe than in patients with normal levels of anxiety. In identifying increased anxiety in patients should be advised to consult by psychiatrist. At the same time, the normal level of anxiety in patients with COPD by questionnaire HADS-anxiety does not exclude the possible presence of other changes in mental status.