Индивидуально-личностные особенности больных диссоциативными расстройствами

Abstract

В контексте диссоциативных расстройств остаётся актуальным вопрос установления предиспонирующих факторов развития диссоциативных расстройств; ведущая роль в этом аспекте принадлежит преморбидным особенностям пациентов как потенциальным рычагам психогигиенических и психопрофилактических мероприятий, а также компонентам повышения комплаентности. Цель работы – изучить индивидуально-личностные особенности больных диссоциативными расстройствами для установления преморбидных особенностей и предиспонирующих факторов заболевания. Материалы и методы. Для реализации поставленной цели на базе КУ «Областная клиническая психиатрическая больница» ЗОС были обследованы 108 пациентов с диссоциативным расстройством. Методы исследования: социально-демографический, анамнестический, катамнестический, клинико-психопатологический, психодиагностический. Результаты. Установлено, что для пациентов с диссоциативными расстройствами характерны: женский пол; наличие акцентуаций характера в 94,44% наблюдений; соотношение «чистых» и амальгамных акцентуаций характера 3:2; преобладание истероидного (56,48%), лабильного (28,70%) и эпилептоидного (24,07%) радикалов в структуре личности больных; доминирование истероидного (38,71%), эпилептоидного (24,19%) и лабильного (24,19%) типов среди «чистых» акцентуаций характера; доминирование тревожно-истероидного (32,50%), истеро-возбудимого (30,00%) и истеро-лабильного (30,00%) типов среди амальгамных акцентуаций; доминирование эпилептоидного (40,00%) и истероидного (33,33%) радикалов у мужчин; доминирование истероидного (60,22%) и лабильного (30,11%) радикалов у женщин. Группу мужчин от группы женщин отличали: достоверно большая частота встречаемости лиц с гармоничной личностью и «чистым» шизоидным типом акцентуации личности у мужчин и лиц с «чистыми» эпилептоидным и истероидным типами акцентуации у женщин; соотношение истеро-возбудимого типа акцентуации у мужчин и женщин (1:99); соотношение «чистого» истероидного типа акцентуаций у мужчин и женщин (0:100); соотношение «чистого» лабильного типа акцентуаций у мужчин и женщин (0:100); отсутствие циклоидного типа среди акцентуаций характера; малохарактерность шизоидного, психастенического, неустойчивого, конформного типов. Выводы. В результате исследования выделены индивидуально личностные особенности пациентов с диссоциативными расстройствами, преобладающие преморбидные особенности пациентов с диссоциативными расстройствами. Результаты исследования продемонстрировали лидирующую долю женщин среди пациентов с диссоциативными расстройствами при сплошной выборке, а также преобладание акцентуаций характера в числе преморбидных особенностей у больных диссоциативными расстройствами, что позволяет рассматривать их как предиспонирующие факторы заболевания. Остаётся дискутабельным вопрос о роли установленных преморбидных особенностей и предиспонирующих факторов заболевания на комплаенс к терапии у больных диссоциативными расстройствами. У контексті дисоціативних розладів залишається актуальним питання встановлення предиспонуючих факторів розвитку дисоціативних розладів; провідна роль у цьому аспекті належить преморбідним особливостям пацієнтів як потенційним важелям психогігієнічних і психопрофілактичних заходів, а також компонентів підвищення комплаєнтності.Мета роботи – вивчити індивідуально-особистісні особливості хворих на дисоціативні розлади для встановлення преморбідних особливостей та предиспонуючих чинників захворювання. Матеріали та методи. Для реалізації мети, що була поставлена, на базі КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР обстежили 108 пацієнтів із дисоціативними розладами. Методи дослідження: соціально-демографічний, анамнестичний, катамнестический, клініко-психопатологічний, психодіагностичний. Результати. Встановили, що для пацієнтів із дисоціативними розладами характерні: жіноча стать; наявність акцентуацій характеру в 94,44% спостережень; співвідношення «чистих» й амальгамних акцентуацій характеру 3:2; переважання істероїдного (56,48%), лабільного (28,70%) та епілептоїдного (24,07%) радикалів у структурі особистості хворих; домінування істероїдного (38,71%), епілептоїдного (24,19%) і лабільного (24,19%) типів серед «чистих» акцентуацій характеру; домінування тривожно-істероїдного (32,50%), істеро-збудливого (30,00%) та істеро-лабільного (30,00%) типів серед амальгамних акцентуацій; домінування епілептоїдного (40,00%) та істероїдного (33,33%) радикалів у чоловіків; домінування істероїдного (60,22%) і лабільного (30,11%) радикалів у жінок. Групу чоловіків від групи жінок вирізняла вірогідно більша частота зустрічальності осіб із гармонійною особистістю та «чистим» шизоїдним типом акцентуації особистості в чоловіків та осіб із «чистим» епілептоїдним та істероїдним типом акцентуації у жінок; співвідношення істеро-збудливого типу акцентуації у чоловіків і жінок (1:99); співвідношення «чистого» істероїдного типу акцентуацій у чоловіків і жінок (0:100); співвідношення «чистого» лабільного типу акцентуацій у чоловіків і жінок (0:100); відсутність циклоїдного типу серед акцентуацій характеру; малохарактерність шизоїдного, психастенічного, нестійкого, конформного типів. Висновки. Виділили індивідуально особистісні особливості пацієнтів із дисоціативними розладами, домінуючі преморбідні особливості пацієнтів із дисоціативними розладами. Результати дослідження засвідчили провідну частку жінок серед пацієнтів із дисоціативними розладами при суцільній вибірці, а також переважання акцентуацій характеру у числі преморбідних особливостей у хворих на дисоціативні розлади, що дає можливість розглядати їх як предиспонуючі чинники захворювання. Залишається дискутабельним питання щодо ролі преморбідних особливостей і предиспонуючих факторів захворювання, що були встановлені, на комплаєнс до терапії у хворих на дисоціативні розлади. Predisposed factors in the development of dissociative disorders remains a pressing question in the context of dissociative disorders establishing. Leading role in this aspect was given to the premorbid characteristics of patients. Aim: to study individually-personal features of patients with dissociative disorders and to establish premorbid characteristics and predisposed factors of the disease. Methods and results. 108 patients with dissociative disorders were examined on the basis of Public Health Institution «Regional clinical mental hospital» of the Zaporizhzhian regional council. The next methods of research were used: socio-demographic, medical history, followup, clinical-psychopathological, psychodiagnostic. Results. It has been established that patients with dissociative disorders were characterized by: female gender; the presence of accentuations of character in 94.44% of cases; the ratio of “clean” and amalgam of character accentuation 3:2; the prevalence of hysteroid (56.48%), labile (28.70%) and epileptic (24.07%) radicals in the personality structure of patients; domination hysteroid (38.71%), epileptoid (24.19%) and labile (24.19%) types among the “pure” character accentuation; the dominance of anxiety-hysterical (32.50%), hystero-excitable (30.00%) and hystero-labile (30.00%) types of accentuations. Men significantly frequently had balanced personality and “pure” schizoid-type personality accentuation. The study highlighted individually-personal features of patients with dissociative disorders, the prevailing premorbid characteristics of patients with dissociative disorders. The results of the study showed prevalence of the dissociative disorders in women. Conclusion. Question about the role of established premorbid characteristics and predisposed factors of the disease on the compliance to therapy in patients with dissociative disorders stays still open.