Чутливість артеріального барорефлексу при відновленні організму після тренувального навантаження

Abstract

Мета роботи – визначення зміни чутливості барорефлексу висококваліфікованих спортсменів у динаміці відновлення після тренувального навантаження. Матеріали та методи. Для визначення чутливості барорефлексу (ЧБР) використали прилад спіроартеріокардіоритмограф (САКР), який в одночасному режимі реєстрації визначає параметри ЧСС, систолічного (САТ) і діастолічного артеріального (ДАТ) тиску накожному серцевому скороченні. Обстежено та проаналізовано результати 217 практично здорових осіб чоловічої статі у віці 21,3±2,3 року,які ввійшли до групи порівняння (ГП) і 28 висококваліфікованих спортсменів чоловічої статі у віці 20,8±3,2 року (ЕГ), які займаються водним поло. Обстеження здійснили перед тренуванням, у перші 5 хвилин після тренування та наступного після тренування ранку вперед змагальному періоді річного тренувального циклу.Результати. Аналіз змін показника ЧБР у групі висококваліфікованих спортсменів за впливу тренувального навантаження засвідчив: у спортсменів ЕГ перед тренуваннями та осіб ГП ЧБРLF і ЧБРHF не відрізняються при всіх варіантах реєстрації. Тренувальне навантаження викликає значну перебудову центральної гемодинаміки, що відбивається зниженням показників ЧБРLF та ЧБРHF як при довільному, так і при керованому диханні 6 хв-1 (p<0,01). Наступного після тренування ранку вони відновлюються до вихідних значень. Висновки. Визначення ЧБР у динаміці тренувального процесу може свідчити про відновлення механізмів рефлекторної регуляціїсистемної гемодинаміки після тренувальних навантажень. Вірогідне зменшення ЧБР при керованому диханні 15 хв-1 , на нашу думку, дає змогу використовувати цей тест для визначення резервних можливостей рефлекторної регуляції центральної гемодинаміки. Останнє надалі вимагає уточнення.

Цель работы – определить изменение чувствительности барорефлекса высоко квалифицированных спортсменов в динамике восстановления после тренировочных нагрузок. Материалы и методы. Для определения чувствительности барорефлекса (ЧБР) использован прибор спироартериокардиоритмограф(САКР), который одновременно регистрирует и определяет параметры ЧСС, систолического (САД) и диастолического артериального(ДАД) давления при каждом сердечном сокращении. Проанализированы результаты обследования 217 практически здоровых лиц мужского пола в возрасте 21,3±2,3 года, составивших группу сравнения (ГС) и 28 высококвалифицированных спортсменов мужского пола в возрасте 20,8±3,2 года (ЭГ), которые занимаются водным поло. Обследование проводились перед тренировкой, впервые 5 минут после тренировки и последующее после тренировки утро в предсоревновательный период летнего тренировочного цикла. Результаты. Анализ изменений показателя ЧБР в группе высококвалифицированных спортсменов при воздействии тренировочной нагрузки показал, что у спортсменов ЭГ перед тренировками и лиц ГС ЧБРLF и ЧБРHF не отличаются при всех вариантах регистрации. Тренировочная нагрузка вызывает существенную перестройку центральной гемодинамики, что отражается значительным снижением показателей ЧБРLF и ЧБРHF как при произвольном, так и при управляемом дыхании 6 мин-1 (p<0,01). Утром после тренировки онивосстанавливаются до исходных значений.Выводы. Определение ЧБР в динамике тренировочного процесса может свидетельствовать о восстановлении механизмов рефлекторной регуляции системной гемодинамики после тренировочных нагрузок. Достоверное уменьшение ЧБР при управляемом дыхании 15 мин-1, по нашему мнению, даёт возможность рекомендовать использовать данный тест для определения резервных возможностей рефлекторной регуляции центральной гемодинамики. Последнее требует дальнейшего уточнения. The Aim of the work is to determine the changes in baroreflex sensitivity of highly qualified athletes in the recovery period after the training load. Materials and methods. In order to determine the baroreflex sensitivity we have used the spiroarteriocardiorythmography (SACR) that in the regimen of momentary registration can detect indices of heart rate, systolic arterial pressure and diastolic arterial pressure at each heartbeat and also the indices of spontaneous breathing. We examined and analyzed the results of 217 apparently healthy males aged 21.3±2.3 years who formed the comparison group (СG) and 28 qualified water polo male athletes aged 20.8±3.2 years (EG). We conducted research before training, in the first 5 minutes after training and the next morning after training within the period of annual training cycle of preparing for competition. Results: The analysis of changes in BRS measurement of highly qualified athletes that are under the influence of the training load has shown that BRSLF and BRSHF of athletes in the experimental group before training do not differ from BRSLF and BRSHF of adults in the comparison group at all variants of registration. The training load causes significant changes in the central hemodynamics. There is also significant decrease in BRSLF and BRSHF measurements in random breathing as well as in controlled breathing 6 min-1 (Р<0.01). The next morning, after training they are restored to their original values.