Тяжкі вірус-асоційовані негоспітальні пневмонії: предиктори летальності

Abstract

Незважаючи на те, що фактори патогенності вірусу грипу доволі добре вивчені in vitro, in vivo, залишається нез’ясованим до кінця питання саме тих факторів ризику, об’єктивних і лабораторних показників, котрі більшою мірою пов’язані з летальним результатом вірус-асоційованої негоспітальної пневмонії (НП). Мета роботи – вивчення клінічних і лабораторних особливостей у хворих на тяжку вірус-асоційовану НП під час епідемії грипу 2015–2016 рр. та їхньої ролі як предикторів летальності хворих. Матеріали та методи. Обстежили хворих на тяжку вірус-асоційовану НП, яких, залежно від результату лікування, поділили на 2 групи: померлих від вірус-асоційованої тяжкої НП і хворих з успішним лікуванням вірус-асоційованої тяжкої НП. Використали спеціальний статистичний метод: одновимірний дисперсійний аналіз для порівняння окремих параметрів між двома групами пацієнтів(тих, які вижили, й померлих). Тест χ2 Пірсона (таблиця спряженості) використали для категоріальних змінних. Фактори, що виявилися значущими предикторами смертності в результаті однофакторного аналізу, були протестовані за допомогою мультифакторного аналізу,застосовуючи метод логістичної регресії. В остаточній моделі кожен вхідний параметр повинен був мати значний вплив на смертність. Результати. Виявили, що факторами ризику летального результату тяжкої вірус-асоційованої НП, за даними однофакторного аналізу,є наявність ожиріння, розлади свідомості, ЧД≥35 за хвилину, SaO2 <80%, PaO2<50 мм рт. ст., PaСO2≥50 мм рт. ст. при госпіталізації. Незалежними предикторами летальності, за даними логістичної регресії, є наявність ожиріння, розлади свідомості, PaO2<50 мм рт. ст.,PaСO2≥50 мм рт. ст.Висновки. Враховуючи, що серед клініко-лабораторних показників ключовими параметрами, котрі значно впливають на результат лікування, є показники виразності гіпоксії та гіпоксемії, основним етапом визначення тяжкості хворих на вірус-асоційовану тяжкуНП є діагностика газового складу крові, а під час лікування – рання, достатня та адекватна киснева терапія з постійним моніторингомїї ефективності та своєчасною корекцією. Несмотря на то, что факторы патогенности вируса гриппа достаточно хорошо изучены in vitro, in vivo, неясным до конца остаётсявопрос именно тех факторов риска, объективных и лабораторных показателей, которые в большей степени связаны с летальным исходом вирус-ассоциированной негоспитальной пневмонии (НП).Цель работы – изучение клинических и лабораторных особенностей у больных тяжёлой вирус-ассоциированной НП в период эпидемии гриппа 2015–2016 гг. и их роли в качестве предикторов летальности больных.Материалы и методы. Обследовали больных тяжёлой вирус-ассоциированной НП, в зависимости от результата лечения распределённых на 2 группы: умерших от вирус-ассоциированной тяжёлой НП и больных с успешным лечением вирус-ассоциированной тяжёлой НП. Использовался специальный статистический метод: одномерный дисперсионный анализ для сравнения отдельных параметров между двумя группами пациентов (выживших и умерших). Тест χ2 Пирсона (таблица сопряжённости) использовали для категориальных переменных. Факторы, которые оказались значимыми предикторами смертности в результате однофакторного анализа, были протестированы с помощью мультифакторного анализа с применением метода логистической регрессии. В окончательной модели каждый параметр должен был иметь значительное влияние на смертность. Результаты. Выявлено, что факторами риска летального исхода тяжёлой вирус-ассоциированной НП, по данным однофакторного анализа, является наличие ожирения, нарушения сознания, ЧД≥35 в минуту, SaO2<80%, PaO2<50 мм рт. ст., PaСO2≥50 мм рт. ст. при госпитализации. Независимыми предикторами летальности, по данным логистической регрессии, являются наличие ожирения, нарушения сознания, PaO2<50 мм рт. ст., PaСO2 ≥50 мм рт. ст.Выводы. Учитывая, что среди клинико-лабораторных показателей ключевыми параметрами, которые существенно влияют нарезультат лечения, являются показатели выраженности гипоксии и гипоксемии, основным этапом определения тяжести больных вирус-ассоциированной тяжёлой НП является диагностика газового состава крови, а при лечении – ранняя, достаточная и адекватная кислородная терапия с постоянным мониторингом её эффективности и своевременной коррекцией. Despite the fact that the influenza virus pathogenicity factors have been well studied in vitro, in vivo lack is presented in understanding of thethose risk factors, objective and laboratory parameters, which related most of all to the fatal virus-associated community-aquired pneumonia (CAP).The Aim of the study was to study the clinical and laboratory characteristics of patients with severe virus-associated CAP during the 2015–2016influenza epidemic and their role as predictors of patients’ mortality.Material and Methods: patients with severe virus-associated CAP were examined. They were divided into 2 groups depending on the outcomeof treatment: 1st – deaths from the virus-associated severe CAP and 2nd – patients with successful treatment of the severe virus-associated CAP. Special statistical method was used – one-dimensional analysis of variance to compare individual parameters between the two groups ofpatients (surviving and deceased). Pearson χ2 test (contingency table) was used for categorical variables. Factors that were significant predictorsof mortality as a result of univariate analysis were tested using multifactorial analysis using logistic regression. In the final model, eachparameter must have had a significant impact on mortality.Results and discussion: It was found that risk factors for death in patients with severe virus-associated CAP according to univariate analysiswere: presence of obesity, disorders of consciousness, BH≥35 min, SaO2<80%, PaO2<50 mm Hg, mmHg PaCO2≥50 mmHg during hospitalization.Independent predictors of mortality according to the logistic regression are the presence of obesity, disorders of consciousness, PaO2<50 mm Hg, mmHg PaCO2 ≥50 mmHg. Given that among clinical and laboratory parameters key parameters that significantly influence theoutcome, are indicators of the severity of hypoxia and hypoxemia, a major step in determining the severity of the patients with virus-associatedsevere emergency is diagnostics of blood gas composition, and during treatment – early sufficient and adequate oxygen therapy with regularmonitoring of its effectiveness and timely correction.