Клінічні особливості перебігу неефективно лікованого вперше діагностованого туберкульозу легень

Abstract

У світі частка хворих із невдачею лікування вперше діагностованого туберкульозу сягає 22,6% та майже 12%, за офіційними даними, у Запоріжжі. Мета роботи – встановити анамнестичні, клініко-рентгенологічні та лабораторні особливості перебігу туберкульозу в пацієнтів ізнеефективно лікованим у перше діагностованим туберкульозом легень. Матеріали та методи. Здійснено ретроспективний аналіз 88 історій хвороб пацієнтів, які лікувалися у Запорізькому обласному проти туберкульозному клінічному диспансері протягом 2013–2015 років. Хворих поділили на 2 групи: 49 пацієнтів, які мали невдачу лікування (НЛТБ), увійшли в 1 групу та 39 осіб, які успішно завершили курс терапії (ВДТБ), становили 2 групу.Результати. Встановлено, що 63,3% хворих на НЛТБ мали несвоєчасне флюорографічне обстеження та 26,6% не обстежувалисяпонад 5 років, р<0,05. У структурі легеневого ураження при НЛТБ переважали інфільтративна (55,1%) та дисемінована (34,7%)клінічні форми. Майже 90% хворих на НЛТБ мали ураження понад одну частку легені або обох легень (р<0,001) із наявністю кількох або множинних деструкцій у 79% із розмірами понад 3 сантиметри у 56% хворих порівняно з тим, що у 46% пацієнтів із ВДТБ діагностували обмежений туберкульоз з одиничними або кількома деструкціями з розмірами до 3 сантиметрів у 86%, р<0,05. При НЛТБ переважала частка пацієнтів із масивним бактеріовиділенням, р<0,05. За наявності стійкості до лікарських засобів у 70% визначали полірезистентність, тоді як при ВДТБ у 26% бактеріовиділення виявляли лише засівом на поживні середовища та при наявності стійкості у 67% спостерігали монорезистентність. Терміни припинення бактеріовиділення у хворих на НЛТБ в середньому становили 6,3±0,2 місяця та сягали понад 6 місяців у 30,6% хворих. Середні терміни загоєння деструкцій – у межах 5,1±1,2 місяця. Деструкції не загоїлися у 85,4% пацієнтів, але у більшості випадків їхні розміри наприкінці лікування не перевищували 2 сантиметри. Висновки. Тривалі терміни припинення бактеріовиділення та загоєння деструкцій у хворих на НЛТБ свідчать про необхідність тривалої етіотропної терапії пацієнтам із масивним бактеріовиділенням і поширеним деструктивним туберкульозом. Низька частка загоєння деструкцій у цієї категорії пацієнтів визначає пошуки шляхів своєчасного хірургічного та комплексного патогенетичного лікування. В мире доля больных с неудачей лечения впервые диагностированного туберкулёза составляет 22,6% и около 12%, по официальным данным, – в Запорожье. Цель работы – установить анамнестические, клинико-рентгенологические и лабораторные особенности течения туберкулёза у пациентов с неэффективно леченным впервые диагностированным туберкулёзом лёгких. Материалы и методы. Проведён ретроспективный анализ 88 историй болезни пациентов, которые лечились в Запорожском областном противотуберкулёзном клиническом диспансере в 2013–2015 гг. Больных разделили на 2 группы: 49 пациентов, у которых установили неудачу лечения (НЛТБ), вошли в 1 группу, 39 человек, которые успешно завершили курс терапии (ВДТБ), составили 2 группу. Результаты. Установлено, что 63,3% больных НЛТБ выполняли флюорографическое обследование несвоевременно и 26,6% не обследовались более 5 лет, р<0,05. В структуре лёгочных поражений при НЛТБ преобладали инфильтративная (55,1%) и диссеминированная (34,7%) клинические формы. Около 90% больных НЛТБ имели объём поражения лёгких более одной доли или обоих лёгких сразу (р<0,001) с наличием нескольких или множественных деструкций у 79% с размерами более 3 см у 56% больных в сравнении с тем, что у 46% пациентов с ВДТБ диагностировали ограниченный туберкулёз с одиночными или несколькими деструкциями с размерами до 3 см у 86%, р<0,05. При НЛТБ преобладала доля пациентов с массивным бактериовыделением, р<0,05. При наличии устойчивости к лекарственным препаратам у 70% определяли полирезистентность, тогда как при ВДТБ у 26% бактериовыделение определялось только при посеве на питательные среды и при наличии устойчивости у 67% имела место монорезистентность. Сроки прекращения бактериовыделения у больных НЛТБ в среднем составляли 6,3±0,2 месяца и превышали 6 месяцев у 30,6% больных. Средние сроки заживления деструкций были в пределах 5,1±1,2 месяца. Деструкции в лёгких не зажили у 85,4% пациентов, но в большинстве случаев их размеры в конце лечения не превышали 2 см. Выводы. Длительные сроки прекращения бактериовыделения и заживления деструкций у больных НЛТБ свидетельствуют о необходимости длительной этиотропной терапии пациентам с массивным бактериовыделением и распространённым деструктивным туберкулёзом. Низкая доля заживления деструкций у данной категории пациентов определяет поиск путей своевременного хирургического и комплексного патогенетического лечения.Percentage of patients with newly diagnosed tuberculosis treatment failure is 22.6 % in the world and is approximately 12% according to the offi cial statistics in Zaporizhzhia. Aim.To establish anamnestic, clinical-radiographic and laboratory features of the tuberculosis course in patients with newly diagnosed tuberculosis treatment failure.Materials and methods. A retrospective analysis of 88 patient`s histories who were treated at the Zaporizhzhia Regional Clinical Tuberculosis Dispensary in 2013–2015 years was carried out. Patients were divided into 2 groups: 49 patients with treatment failure (TF) have been included into 1st group, 39 people who successfully completed the course of therapy (NDTB) were in the 2nd group. Results. It was found that 63.3% of TF patients carried fl uorography untimely and 26.6% have not been inspected more than 5 years, p<0.05. Infi ltrative (55.1%) and disseminative (34.7%) tuberculosis clinical forms in TF patients prevailed in the structure of the lung lesions. Approximately 90% of TF patients had lung lesion volume more than one lobe or both of the lungs (p<0.001) with the presence of several or multiple destructions in 79% of patients with a size greater than 3 cm in 56% of patients compared with the fact, that 46% of patients with NDTB limited tuberculosis diagnosed with single or several destructions with sizes up to 3 cm in 86% cases, p<0.05. When TF percentage of patients with massive bacterial excretion prevailed, p<0.05. In the presence of drug resistance in 70% polyresistance determined, whereas 26% of NDTB bacterial excretion was determined only by culture methods and in resistance cases it was monoresistance in 67% patients. Terms of bacteriological conversion at TF were 6.3±0.2 months and greater than 6 months in 30.6% of patients. Destruction not healed in 85.4 % of patients, but in most cases, their sizes did not exceed 2 cm at the end of treatment. Long terms of bacteriological conversion and destructions healing in TF patients demonstrate the necessity for long-term etiotropic therapy in patients with smear-massive bacterial excretion and disseminative destructive tuberculosis. The low proportion of destructions healing in these patients determines searchings’ for ways to the timely surgical and complex pathogenetic treatment.