Ефективність впровадження нових технологій у профілактиці гнійних інфекцій повторних оперативних втручань при ускладненнях переломів проксимального відділу стегнової кістки хворих

Abstract

Незважаючи на досягнення сучасної травматології, доволі високим залишається відсоток незадовільних результатів лікування переломів проксимального відділу стегнової кістки (ППВСК). Згідно з даними наукової літератури, повторне оперативне втручання збільшує ризик виникнення гнійних післяопераційних ускладнень у декілька разів. Авторами статті розроблені нововведення, котрі впроваджені у практику: в їхню основу покладено використання тромбоцитофібринового гелю, який має високу антибактеріальну активність унаслідок збереження лейкоцитів (місцевий антибактеріальний ефект), разом із кістковою стружкою під час оперативних втручань під час виконання реостеосинтезу та тотального ендопротезування (ТЕП) після виконання остеосинтезу, а також в осіб старечого та похилого віку – для профілактики гнійних післяопераційних ускладнень під час ППВСК. Мета роботи – визначити ефективність впровадження нових технологій у профілактиці гнійних ускладнень при повторних оперативних втручаннях для лікування ускладнень після переломів проксимального відділу стегнової кістки хворих. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження став аналіз історій хвороб, рентгенограм і комплексне клінічне обстеження 120 хворих з ускладненнями ППВСК (несправжні суглоби, асептичний некроз головки стегнової кістки, вісьові деформації) після остеометалосинтезу, яким виконували повторне оперативне втручання. Хворі були поділені на дві групи: першу (контрольну) становили 60 хворих із наслідками ППВСК, яким виконували тотальне ендопротезування (ТЕП) кульшового суглоба (30 хворих) і блокований інтрамедулярний остеосинтез (БІОС) (30 хворих) за загальноприйнятими методиками; до другої (дослідної) групи ввійшли 60 хворих із наслідками ППВСК, яким виконували ТЕП кульшового суглоба (30 хворих) і БІОС (30 хворих) із використанням розроблених авторами нововведень. Досліджували ефективність профілактики гнійних ускладнень в обох групах. Строк спостереження – 1 рік. Результати. Визначено статистично вірогідне (р≤0,01) зменшення кількості ранніх (учетверо) та пізніх (утричі) післяопераційних ускладнень у хворих дослідної групи порівняно з пацієнтами контрольної групи спостереження. Застосування нових технологій дає можливість на 8,4% збільшити ефективність профілактики гнійних ускладнень оперативного лікування хворих з ускладненнями після виконання остеосинтезу при лікуванні ППВСК. Висновки. Впровадження нових технологій дасть змогу здійснювати ефективну профілактику гнійних ускладнень під час повторних оперативних втручань при лікуванні ППВСК, що вигідно відрізняє методику, котра запропонована, від загальноприйнятих методів післяопераційної профілактики гнійних ускладнень лікування ППВСК. Несмотря на достижения современной травматологии, достаточно высоким остаётся процент неудовлетворительных результатов лечения переломов проксимального отдела бедренной кости (ППОБК). Согласно данным научной литературы, повторное оперативное вмешательство увеличивает риск возникновения гнойных послеоперационных осложнений в несколько раз. Авторами статьи разработаны нововведения, внедрённые в практику: в их основу положено использование тромбоцито-фибриновогогеля, который имеет высокую антибактериальную активность за счёт сохранения лейкоцитов (местный антибактериальный эффект), совместно с костной стружкой во время оперативных вмешательств при выполнении реостеосинтеза и ТЭП после выполнения остеосинтеза, а также у лиц старческого и пожилого возраста – для профилактики гнойных послеоперационных осложнений при ППОБК. Цель работы – определить эффективность внедрения новых технологий в профилактике гнойных осложнений при повторных оперативных вмешательствах для лечения осложнений после переломов проксимального отдела бедренной кости больных. Материалы и методы. Материалом работы стал анализ историй болезни, рентгенограмм и комплексные клинические обследования 120 больных с осложнениями переломов проксимального отдела бедренной кости (ППОБК) (ложные суставы, асептический некрозголовки бедренной кости, осевые деформации) после проведённого остеометаллосинтеза, которым выполнялось повторное оперативное вмешательство. Больные были разбиты на две группы. Первую (контрольную) группу составили 60 больных с последствиями ППОБК, которым проводилось тотальное эндопротезирование (ТЭП) тазобедренного сустава (30 больных) и блокированный интрамедуллярный остеосинтез (БИОС) (30 больных) по общепринятым методикам. Вторую (опытную) группу составили 60 больных с последствиями ППОБК, которым проводилось ТЭП тазобедренного сустава (30 больных) и БИОС (30 больных) с использованием разработанных авторами нововведений. Исследовали эффективность профилактики гнойных осложнений в обеих группах. Срок наблюдения – 1 год. Результаты. Определено статистически достоверное (р≤0,01) уменьшение количества ранних (в 4 раза) и поздних (в 3 раза) послеоперационных осложнений у больных опытной группы в сравнении с пациентами контрольной группы наблюдения. Применение новых технологий позволяет на 8,4% увеличить эффективность профилактики гнойных осложнений оперативного лечения больныхс осложнениями после выполнения остеосинтеза при лечении ППОБК. Выводы. Внедрение предложенных новых технологий позволит проводить эффективную профилактику гнойных осложнений приповторных оперативных вмешательствах при лечении ППОБК, что выгодно отличает предложенную методику от общепринятых методов послеоперационной профилактики гнойных осложнений лечения ППОБК. Despite the latest achievements of modern traumatology, remains quite high percentage of unsatisfactory results of treatment of fractures of theproximal femur (FPF). According to the literature repeated surgery increases the risk of postoperative purulent complications in several times.Aim. The authors of the article developed the innovations introduced in practice based on the use of thrombocytopoiesis fibrin gel, whichhas a high antibacterial activity due to preservation of leukocytes (local antibiotic effect), together with bone shavings during the performing ofthe operations when performing reactioneze and TEP after performing osteosynthesis, and also at persons of senile and elderly, for preventionof postoperative purulent complications in FPF.Materials and methods. A comprehensive clinical study of 120 patients with FPF complications (false joints, aseptic necrosis of the femoralhead, axial deformation) after osteomyelitis who underwent re-operative intervention was provided. Patients were divided into two groups,fi rst (control) group consisted of 60 patients with consequences FPF who underwent total endoprosthesis (TEP) of the hip joint (30 patients)and locked intramedullary nailing (LIN) (30 patients) by conventional methods. The second (experimental) group consisted of 60 patientswith consequences FPF who underwent TEP of the hip joint (30 patients) and LIN (30 patients) with use developed by authors of innovations. Effectiveness of prevention of septic complications in both groups of observation was evaluated. The observation period was 1 year. Results. There was statistically significant (p≤0.01) decrease in the number of early (4 times) and late (3 times) postoperative complicationsin patients of the experimental group in comparison with patients of control group. The new technologies use allows to increase in 8.4% theefficiency of preventive maintenance of purulent complications of surgical treatment of patients with complications after performing osteosynthesisin the treatment of FPF. Conclusions. The introduction of the proposed new technologies will allow to carry out effective prevention of purulent complications of repeatedsurgical interventions in the FPF treatment, which distinguishes the proposed method from the accepted methods of prevention of postoperativepurulent complications FPF treatment.