DSpace О системе DSpace
 

IRZSMU >
Наукова періодика ЗДМУ >
Запорожский медицинский журнал/Zaporozhye medical journal >
2016. ZMJ >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/4291

Название: Біоелектричні характеристики активності інтернейронних пулів спинного мозку на ранніх етапах експериментальної компресійної нейропатії та вплив преднізолону
Другие названия: Биоэлектрические характеристики активности интернейронных пулов спинного мозга на ранних этапах экспериментальной компрессионной нейропатии и влияние преднизолона
Bioelectrical activity of interneyron pools of spinal cord an early stage of experimental compressive neuropathy and prednisolone effects
Авторы: Родинський, О. Г.
Гутнік, І. О.
Гніненко, О. М.
Писаревська, К. В.
Родинский, А. Г.
Гутник, И. А.
Гниненко, А. Н.
Писаревская, К. В.
Rodynskiy, А. G.
Gutnik, І. A.
Gninenko, A. N.
Pisarevskaya, К. V.
Ключевые слова: інтернейрони
спинний мозок
компресійна нейропатія
гіперрефлексія
преднізолон
интернейроны
спинной мозг
компрессионная нейропатия
гиперрефлексия
преднизолон
Interneurons
Spinal Cord
Compression Neuropathy
Hyperreflexia
Prednisolone
Дата публикации: 2016
Издатель: Запорізький державний медичний університет
Библиографическое описание: Біоелектричні характеристики активності інтернейронних пулів спинного мозку на ранніх етапах експериментальної компресійної нейропатії та вплив преднізолону / О. Г. Родинський [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2016. - N 3. - С. 87-92. doi: 10.14739/2310-1210.2016.3.77002
Аннотация: В експериментах на білих щурах досліджували активність інтернейронних пулів спинного мозку на ранніх етапах (до 10 доби) розвитку компресійної нейропатії сідничного нерва. Мета роботи – дослідити вплив преднізолону на активність інтернейронних пулів спинного мозку на ранніх етапах (до 10 доби) розвитку компресійної нейропатії сідничного нерва. Матеріали та методи. Тварин поділили на дві групи: «інтактні тварини» (n=10) і «тварини з модельованим станом» (n=30). Кожній тварині з «модельної групи» щоденно вводили розчин преднізолону в дозі 5 мг/кг інтраперітонеально. Для своїх досліджень використали метод реєстрації потенціалу дорсальної поверхні (ПДП) спинного мозку (СМ), оскільки ПДП характеризує інтегральні показники активності інтернейронів СМ, котра виникає у відповідь на подразнення аферентних волокон. Досліджували такі параметри ПДП: поріг, хронаксію, тривалість латентного періоду (ЛП), тривалість аферентного піка (АП), тривалості N1, N2, N3 компонентів і P-хвилі, загальну тривалість ПДП, а також амплітуду АП та N1, N2, N3 компонентів і P-хвилі відповідно. Результати. За умов експериментальної КН на тлі введення преднізолону відбуваються зміни в активності нейронів задніх рогів СМ, що проявляється у збільшенні порога виникнення ПДП. Зміни хронаксії ПДП СМ – подовження до 110,0±10,50 мкс (n=6; р<0,01) –свідчать про вірогідні зміни біофізичних якостей Na+-каналів і потребують детальнішого вивчення. Висновки. Можливо, виявлені зміни свідчать, що наявне посилення гальмівних впливів на аферентні нервові волокна або зменшення експресії іонних каналів унаслідок катаболічного впливу преднізолону. В экспериментах на белых крысах исследовали активность интернейронных пулов спинного мозга на ранних этапах (до 10 суток) развития компрессионной нейропатии седалищного нерва. Цель работы – изучить влияние преднизолона на активность интернейронных пулов спинного мозга на ранних этапах (до 10 суток) развития компрессионной нейропатии седалищного нерва. Материалы и методы. Животных разделили на две группы: «интактные животные» (n=10) и «животные с моделируемым состоянием» (n=30). Каждому животному из группы «с моделируемым состоянием» ежедневно вводили раствор преднизолона в дозе 5 мг/кг интраперитонеально. Для исследований использовали метод регистрации потенциала дорсальной поверхности (ПДП) спинного мозга (СМ), поскольку ПДП характеризует интегральные показатели активности интернейронов СМ, которая возникает в ответ на раздражение афферентных волокон. Исследовали следующие параметры ПДП: порог, хронаксию, продолжительность латентного периода (ЛП), продолжительность афферентного пика (АП), продолжительности N1, N2, N3 компонентов и P-волны, общую продолжительность ПДП, а также амплитуду АП и N1, N2, N3 компонентов и P-волны соответственно. Результаты. В условиях экспериментальной КН на фоне введения преднизолона происходят изменения в активности нейронов задних рогов СМ, что проявляется в увеличении порога возникновения ПДП. Изменения хронаксии ПДП СМ – удлинение до 110,0±10,50 мкс (n=6; р<0,01) – свидетельствуют о вероятных изменениях биофизических качеств Na+ -каналов и требуют более детального изучения. Выводы. Возможно, данные изменения свидетельствуют о том, что имеет место усиление тормозных влияний на афферентные нервные волокна или уменьшение экспрессии ионных каналов в результате катаболического влияния преднизолона. In experiments on white rats examined the activityof interneyron pools of spinal cord (SC) in the early stages (from the 10th day) of compression neuropathy (CN) of the sciatic nerve. Aim. To study the effect of prednisolone on the activity of the spinal cord interneuron pools in the early stages (up to the 10th day) of compression neuropathy of the sciatic nerve. Materials and methods. The animals were divided into two groups: «intact animal» (n=10) and «animals with simulated state» (n=30). Every animal in the group «simulated state» has daily intraperitoneal injectson of Prednisolon solution at a dose of 5 mg/kg. In our investigation we used the method of recording of potential dorsal surface (PDS) of the SC. PDS as integral indicators characterizing the activity of interneurons of SC, which occurs in response to stimulation of afferent fi bers. We investigated the following parameters of PDS: threshold, chronaxi, duration of the latent period , the duration of afferents peak, duration N1, N2, N3 components and P-waves, investigated a total duration of PDS and amplitude of afferents peak and N1, N2, N3 components and P-waves respectively. Results. The experimental introduction on the background CN prednisolone causes changes in the activity of neurons posterior horns of the SC, which manifests itself in increasing the threshold occurrence of PDS. Changes of chronaxi of PDS - extension to 110.0±10.50 ms (n=6, p<0.01), showed significant changes biophysical characteristics of Na+ -channels, and require more detailed study. Conclusions. Perhaps these changes suggest that there is a strengthening inhibitory effect on afferent nerve fibers or decrease the expression of ion channels are results of catabolic action of prednisolone.
URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/4291
Располагается в коллекциях:2016. ZMJ

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
zmj_1603_87-92.pdf643,37 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2005 MIT and Hewlett-Packard - Обратная связь