Features of blood pressure variability and arterial stiffness in hypertensive men with androgen deficiency

Abstract

Male sex has long been argued as a strong risk factor for arterial hypertension. Noteworthy is that available data support the negative impact of low testosterone on male cardiovascular health. Objective. This study was designed to assess characteristics of circadian blood pressure and arterial stiffness in hypertensive men with and without testosterone deficiency. Materials and methods. A total of 60 male hypertensive patients aged above 45 years were screened on androgen deficiency symptoms via Male andropause symptoms self-assessment questionnaire (MASSQ). 42 subjects with suspected low testosterone level were recruited into the study for subsequent total testosterone (TT) measurement. 24 h BP monitoring was carried out for all participants. Aortic stiffness was assessed using BPLab Vasotens System (cuff-based oscillometry method). Results. 43 % of patients had biochemically confirmed low testosterone level. The total score of MASSQ in this group was significantly higher compared to patients with normal testosterone. The decreasing of TT concentration with age was detected. The low TT group was characterized by significantly higher values of 24 h systolic blood pressure (SBP) and pulse pressure (PP) values. The lower testosterone appears to be associated with prevalence of “non-dipper” pattern. The results of the multiple regression analysis revealed the relationship between plasma testosterone levels and SBP values in both study groups, while the relationship between testosterone and DBP values was not significant. A significant relationship was also found in each group between TT and PWV. Conclusion. The study revealed the high prevalence of androgen deficiency among hypertensive middle-aged men. These patients are characterized by higher BP values compared to those with normal TT levels in the same age range. Low TT concentration may be considered also as the contributor of increased arterial stiffness in hypertensive males. Чоловіча стать розглядається як незалежний фактор ризику розвитку артеріальної гіпертензії. Наявні дані свідчать про негативний вплив низького рівня тестостерону на розвиток та прогресування серцево-судинних захворювань у чоловіків. Мета роботи – оцінювання параметрів добового профілю артеріального тиску та жорсткості артерій у чоловіків із гіпертонічною хворобою ІІ стадії на тлі андрогенного дефіциту або за нормального рівня тестостерону. Матеріали та методи. Обстежили 60 пацієнтів чоловічої статі з гіпертонічною хворобою ІІ стадії віком старше за 45 років щодо андрогенного дефіциту за допомогою опитувальника симптомів чоловічої андропаузи (MASSQ). 42 пацієнти, загальна кількість балів яких, згідно з опитувальником, відповідала наявності симптомів зниження тестостерону, були включені в дослідження для дальшого визначення загального тестостерону (ЗТ). Усім досліджуваним здійснили добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та оцінювання жорсткості артерій за допомогою системи BPLab Vasotens (осцилометричним методом). Результати. 43 % пацієнтів мали біохімічно підтверджений низький рівень тестостерону. Загальний бал MASSQ у цій групі виявився значно вищим порівняно з досліджуваними з нормальним рівнем тестостерону. Спостерігалося зниження концентрації ЗТ із віком. Група хворих із низьким рівнем ЗТ характеризувалася значно вищими значеннями систолічного артеріального тиску (САТ) і пульсового артеріального тиску (ПАТ) за даними ДМАТ. Добовий профіль АТ у групі андрогенного дефіциту характеризувався переважанням «non-dipper». Результати множинного регресійного аналізу показали взаємозв’язок між рівнем тестостерону та значеннями САТ в обох групах, водночас як зв’язок між тестостероном і значеннями діастолічного АТ не був статистично значущим. Сильним виявився зв’язок у кожній групі між ЗT і швидкістю поширення пульсової хвилі. Висновки. Дослідження продемонструвало високу поширеність андрогенного дефіциту серед чоловіків середнього віку з гіпертонічною хворобою ІІ стадії. Ці пацієнти характеризуються вищими значеннями АТ порівняно з такими тієї самої вікової групи, але з нормальним рівнем ЗТ. Зниження рівня ЗТ може розглядатися як один із факторів підвищеної жорсткості артерій за наявності гіпертонічної хвороби. Мужской пол рассматривается как независимый фактор риска развития артериальной гипертензии. Имеющиеся данные свидетельствуют о негативном влиянии низкого уровня тестостерона на развитие и прогрессирование сердечно-сосудистых заболеваний у мужчин. Цель работы – оценка параметров суточного профиля артериального давления и жёсткости артерий у мужчин с гипертонической болезнью II стадии на фоне андрогенного дефицита и при нормальном уровне тестостерона. Материалы и методы. Обследовано 60 пациентов мужского пола с гипертонической болезнью II стадии в возрасте старше 45 лет на предмет андрогенного дефицита с помощью опросника симптомов мужской андропаузы (MASSQ). 42 пациента, у которых общее количество баллов, согласно опроснику, соответствовало наличию симптомов снижения тестостерона, были включены в исследование для дальнейшего определения общего тестостерона (ОТ). Всем испытуемым проведено суточное мониторирование артериального давления (СМАД) и оценка жёсткости артерий с помощью системы BPLab Vasotens (осциллометрическим методом). Результаты. 43 % пациентов имели биохимически подтверждённый низкий уровень тестостерона. Общий балл MASSQ в этой группе оказался значительно выше по сравнению с обследуемыми с нормальным уровнем тестостерона. Наблюдалось снижение концентрации ОТ с возрастом. Группа больных с низким уровнем ОТ характеризовалась существенно более высокими значениями систолического артериального давления (САД) и пульсового артериального давления (ПАД) по данным СМАД. Суточный профиль АД в группе андрогенного дефицита характеризовался преобладанием «non-dipper». Результаты множественного регрессионного анализа показали взаимосвязь между уровнем тестостерона и значениями САД в обеих группах, в то время как связь между тестостероном и значениями диастолического АД не была статистически значимой. Сильной оказался связь в каждой группе между ОТ и скоростью распространения пульсовой волны. Выводы. Исследование продемонстрировало высокую распространённость андрогенного дефицита среди мужчин среднего возраста с гипертонической болезнью II стадии. Эти пациенты характеризуются более высокими значениями АД по сравнению с таковыми той же возрастной группы, но с нормальным уровнем ОТ. Снижение уровня ОТ может рассматриваться как один из факторов повышенной жёсткости артерий при наличии гипертонической болезни.