State of free-radical processes and antioxidant defence of patients with psoriasis and concomitant essential hypertension

Abstract

Objective: to study the status of free-radical processes and antioxidant protection parameters in patients with psoriasis and concomitant essential hypertension. Materials and methods. Study of oxidative status was performed in 95 patients who were divided into 3 groups: I group – psoriasis and hypertension – 25 people; II group – 30 patients with psoriasis only and group III – 40 patients with hypertension only. To assess the severity of skin lesions in psoriasis the index Psoriasis Area and Severity Index (PASI) were used. Protein oxidative destruction markers – aldehydephenilhydrazones and ketophenylhydrazones – were determined under method of B. Halliwell. Results. Processes of carbonyl stress in the surveyed patients were studied taking into account the level of thiol-disulfide balance. Both spontaneous and stimulated aldehyde phenylhydrazone were the lowest in patients with essential hypertension, in patients with psoriasis and essential hypertension the studied indicators were higher by 75.35 and 22.03 % (p<0.05) respectively, in patients with psoriasis – by 123.94 and 47.55 % (p<0.05), respectively, than in case of hypertension. Increase of spontaneous and stimulated ketone phenylhydrazone has also been observed in the main group. In case of psoriasis without essential hypertension the considered indicators exceed the respective values of persons with essential hypertension by 123 and 64.16 % (p<0.05), respectively, with the presence of essential hypertension – the difference with essential hypertension was only 67.83 and 28.32 % (p<0.05), respectively. So, patients with psoriasis and essential hypertension had more obvious changes of indicators stipulating the progressive increase of carbonyl stress processes. Conclusions. Thus, patients with combined pathology – psoriasis and essential hypertension – have development of oxidative and carbonyl stresses which significantly shift thiol-disulfide balance toward oxidized thiols. Obtained results showed the activation of oxidative stress in case of the studied comorbid pathology and also complex and ambiguous system of regulation of pro- and antioxidant balance which are presented by increase of free-radical oxidation activity and decrease of physiological antioxidant defence. Мета роботи – вивчення стану вільно-радикальних процесів і параметрів антиоксидантного захисту у хворих на псоріаз із супутньою гіпертонічною хворобою. Матеріали та методи. Вивчили оксидативний стан у 95 пацієнтів, які були поділені на 3 групи: І – псоріаз і гіпертонічна хвороба (25 осіб); ІІ група – пацієнти лише із псоріазом (30 осіб) і III група – пацієнти лише з гіпертонічною хворобою (40 осіб). Для оцінювання тяжкості ураження шкіри при псоріазі використовували Psoriasis Area and Severity Index (PASI). Визначення маркерів окисної деструкції білків – альдегідфенілгідразонів та кетонфенілгідразонів – здійснювали за методом B. Halliwell. Результати. Процеси карбонільного стресу в обстежених осіб вивчили з урахуванням рівня тіол-дисульфідного балансу. Як спонтанні, так і стимульовані альдегідфенілгідразони були найменшими в осіб із гіпертонічною хворобою, в пацієнтів із псоріазом і гіпертонічною хворобою досліджувані показники були вищими на 75,35 та 22,03 % (p<0,05) відповідно, в пацієнтів із псоріазом – на 123,94 та 47,55 % (p<0,05) відповідно, при гіпертонічній хворобі та без неї. Збільшення спонтанних і стимульованих кетонфенілгідразонів також було відзначено в основній групі. При псоріазі без артеріальної гіпертензії показники, що вивчали, перевищували відповідні значення осіб із гіпертонічною хворобою на 123 і 64,16 % (p<0,05) відповідно, з наявністю артеріальної гіпертензії різниця з гіпертонічною хворобою становила 67,83 і 28,32 % (p<0,05) відповідно. Висновки. Отже, в пацієнтів, які страждають на псоріаз, за наявності гіпертонічної хвороби розвиваються оксидативний і карбонільний стреси, котрі значно порушують тіол-дисульфідну рівновагу в бік окислених тіолів. Результати свідчать про активацію оксидативного стресу при коморбідній патології, що вивчали, а також про складну та неоднозначну систему регулювання про- та антиоксидантної рівноваги, що проявляється збільшенням активності вільно-радикального окислення та зниженням фізіологічного антиоксидантного захисту. Цель работы – изучение состояния свободно-радикальных процессов и параметров антиоксидантной защиты у больных с псориазом сопутствующей гипертонической болезнью. Материалы и методы. Изучение оксидативного состояния проводили у 95 пациентов, которые были разделены на 3 группы: I – псориаз и гипертоническая болезнь (25 человек); II группа – пациенты только с псориазом (30 человек) и III группа – пациенты только с гипертонической болезнью (40 человек). Для оценки тяжести поражения кожи при псориазе использовали Psoriasis Area and Severity Index (PASI). Определение маркеров окислительной деструкции белков – альдегидфенилгидразонов и кетонфенилгидразонов – проводили по методу B. Halliwell. Результаты. Процессы карбонильного стресса у обследуемых лиц были изучены с учётом уровня тиол-дисульфидного баланса. Как спонтанные, так и стимулированные альдегидфенилгидразоны были наименьшими у лиц с гипертонической болезнью, у пациентов с псориазом при гипертонической болезни изучаемые показатели были выше на 75,35 и 22,03 % (p<0,05) соответственно, у пациентов с псориазом – на 123,94 и 47,55 % (p<0,05) соответственно, при гипертонической болезни и без неё. Увеличение спонтанных и стимулированных кетонфенилгидразонов также отмечено в основной группе. При псориазе без артериальной гипертензии рассматриваемые показатели превышали соответствующие значения лиц с гипертонической болезнью на 123 и 64,16 % (p<0,05) соответственно, с наличием артериальной гипертензии – разница с гипертонической болезнью составила 67,83 и 28,32 % (p<0,05) соответственно. Выводы. Таким образом, у пациентов с псориазом при наличии гипертонической болезни развиваются оксидативный и карбонильный стрессы, которые существенно смещают тиол-дисульфидное равновесие в сторону окисленных тиолов. Полученные результаты свидетельствуют об активации оксидативного стресса при изучаемой коморбидной патологии, а также сложной и неоднозначной системе регулирования про-антиоксидантного равновесия, которая проявляется увеличением активности свободно-радикального окисления и снижением физиологической антиоксидантной защиты.