|
IRZSMU >
Наукова періодика ЗДМФУ >
Запорізький медичний журнал / Zaporozhye medical journal >
2016. ZMJ >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/5087
|
Название: | Динаміка порушення ендотеліальної функції у хворих на артеріальну гіпертензію з помірним кардіоваскулярним ризиком за умов антигіпертензивної терапії |
Другие названия: | Динамика нарушения эндотелиальной функции у больных артериальной гипертензией с умеренным кардиоваскулярным риском в условиях антигипертензивной терапии Dynamics of endothelial function violation in patients with arterial hypertension with moderate cardiovascular risk and antihypertensive therapy treatment influence |
Авторы: | Турлюн, Т. С. Turlyun, T. S. |
Ключевые слова: | артеріальна гіпертензія лозартан калію ендотелін-1 тромбомодулін фактор Віллебранда артериальная гипертензия лозартан калия эндотелин-1 тромбомодулин фактор Виллебранда Hypertension Losartan Endothelin-1 Thrombomodulin von Willebrand Factor |
Дата публикации: | 2016 |
Издатель: | Запорізький державний медичний університет |
Библиографическое описание: | Турлюн Т. С. Динаміка порушення ендотеліальної функції у хворих на артеріальну гіпертензію з помірним кардіоваскулярним ризиком за умов антигіпертензивної терапії / Т. С. Турлюн // Запорож. мед. журн. - 2016. - N 4. - С. 29-33. doi: 10.14739/2310-1210.2016.4.79699 |
Аннотация: | Мета роботи – оцінити вплив антигіпертензивної терапії різних груп на маркери ендотеліальної дисфункції протягом річного спостереження. Матеріали та методи. Обстежили 48 хворих з АГ і помірним кардіоваскулярним ризиком, із них: 1а підгрупа приймала лозартан калію, 1б – антигіпертензивні препарати без застосування сартанів. Протягом року всім пацієнтам, окрім загально клінічного обстеження, досліджували спеціальні клініко-лабораторні параметри: концентрацію в сироватці крові маркерів ендотеліальної дисфункції (ендотелін-1, тромбомодулін, фактор Віллебранда). Результати. Здійснювали постійний контроль АТ: на тлі статистично порівняних рівнів САТ у підгрупах на початку дослідження (p>0,05), на четвертому візиті відзначали вірогідне зниження САТ у 1а підгрупі порівняно з підгрупою порівняння (р<0,05). Динаміка рівнів ДАТ на тлі антигіпертензивної терапії в обох підгрупах також була статистично значущою (р<0,001 порівняно з вихідним рівнем), відбулись позитивні зміни показників ліпідного обміну впродовж 12 місяців спостереження в обох підгрупах пацієнтів, починаючи з другого візиту (від р<0,05 до р<0,001), що свідчить про зниження ризиків розвитку кардіоваскулярних подій. При порівняних вихідних рівнях ЕТ-1 і фВ у підгрупах (p>0,05) спостерігалась вірогідна різниця показників через рік спостереження – в пацієнтів, які отримували лозартан калію, показники нижчі, ніж у підгрупі порівняння. Рівень тромбомодуліну в підгрупі пацієнтів, котрі приймали лозартан калію, через рік вірогідно знизився (р<0,05), тоді як у підгрупі 1б на антигіпертензивній терапії без застосування антагоніста рецепторів ангіотензину ІІ цей показник практично не змінився. Зниження всіх маркерів ЕД свідчить про тенденцію до встановлення рівноваги про- та антитромбоцитарної систем, особливо виражену на тлі приймання лозартану калію. Висновки. Зниження ризику кардіоваскулярних подій зумовлено стабілізацією АТ, зниженням показників ліпідного профілю, тенденцією до поліпшення ендотеліальної функції, особливо вираженої на тлі приймання лозартану калію.
Цель работы – оценить влияние антигипертензивной терапии различных групп на маркеры эндотелиальной дисфункции под наблюдением в течение года. Материалы и методы. Обследовали 48 больных с АГ и умеренным кардиоваскулярным риском. Из них: 1а подгруппа принимала лозартан калия, 1б – антигипертензивные препараты без применения сартанов. В течение года всем пациентам, кроме общеклинического обследования, исследовали такие специальные клинико-лабораторные параметры, как: концентрация в сыворотке крови маркеров эндотелиальной дисфункции (эндотелин-1, тромбомодулин и фактор Виллебранда). Результаты. Осуществлялся постоянный контроль АД: на фоне статистически сопоставимых уровней САД в подгруппах в начале исследования (p<0,05), на четвёртом визите отмечается достоверное снижение САД в 1а подгруппе по сравнению с подгруппой сравнения (р<0,05). Динамика уровней ДАД на фоне антигипертензивной терапии в обеих подгруппах также была статистически значимой (р<0,001 по сравнению с исходным уровнем), наблюдались положительные изменения показателей липидного обмена в течение 12 месяцев наблюдения в обеих подгруппах пациентов, начиная со второго визита (от р<0,05 до р<0,001), что свидетельствует о снижении рисков развития кардиоваскулярных событий. При сопоставимых исходных уровнях ЭТ-1 и фВ в подгруппах (p<0,05) наблюдается достоверная разница показателей через год наблюдения: у пациентов, получавших лозартан калия, показатели ниже, чем в подгруппе сравнения. Уровень тромбомодулина в подгруппе пациентов, принимавших лозартан калия, через год достоверно снизился (р<0,05), тогда как в подгруппе 1б на антигипертензивной терапии без использования антагониста рецепторов ангиотензина II этот показатель практически не изменился. Снижение всех маркеров ЭД свидетельствует о тенденции к установлению равновесия про- и антитромбоцитарной систем, особенно выраженную на фоне приёма лозартана калия. Выводы. Снижение риска кардиоваскулярных событий обусловлено стабилизацией АД, снижением показателей липидного профиля, тенденцией к улучшению эндотелиальной функции, особенно выраженной на фоне приёма лозартана калия.
Aim. To assess the impact of one-year monitored different groups’ antihypertensive therapy on markers of endothelial dysfunction. Materials and methods. We examined 48 hypertensive patients with moderate cardiovascular risk. Among them: 1a subgroup took losartan potassium, 1b – standard antihypertensive drugs without sartans. During the year all patients except of general clinical examination were studied by such special clinical and laboratory parameters as concentration of endothelial dysfunction markers in serum (endothelin-1, thrombomodulin and von Willebrand factor). Results. With constant monitoring of pressure on the background of a statistically comparable levels of SBP in the subgroups at the beginning of the study (p<0.05), during the fourth visit SBP was significantly decreased in subgroup 1a compared with the control subgroup (p<0.05). Dynamics of DBP levels with antihypertensive therapy in both subgroups was also statistically significant (p<0.001, compared to baseline). Positive changes of lipid metabolism indices were observed during 12 months of monitoring in both subgroups of patients from the second visit (from p<0.05 to p<0.001), indicating a reduction of cardiovascular events risk. There is a significant difference of indicators with comparable baseline levels of ET-1 and vWF in subgroups (p<0.05) after a year of monitoring – in patients treated with losartan potassium, rates are lower than in the control subgroup. Thrombomodulin levels in the subgroup of patients treated with losartan potassium were significantly decreased in a year (p<0.05), whereas subgroup 1b on antihypertensive therapy without angiotensin II receptors antagonist using, this indicator almost has not changed. Reduction of all ED markers indicates the tendency to establishing of pro- and anti-platelet systems balance, especially expressed in patients who were treated with losartan potassium. Conclusion. Cardiovascular events risk reduction is caused by stabilization of blood pressure, indices of lipid profile lowering, the tendency to endothelial function improvement, especially with losartan potassium therapy. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/5087 |
Располагается в коллекциях: | 2016. ZMJ
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|