Особливості показників ліпідного обміну при хронічній серцевій недостатності різного генезу із супутньою надлишковою масою тіла та ожирінням

Abstract

Останні клінічні дослідження продемонстрували реципрокну асоціацію між традиційними кардіоваскулярними факторами ризику, зокрема гіперліпідемією та ожирінням, із гіршими клінічними наслідками при ХСН. На відміну від ішемічної хвороби серця, де високі рівні атерогенних ліпідів і низький вміст антиатерогенної фракції традиційно пов’язані з погіршенням перебігу та прогнозу захворювання, в умовах ХСН доведено негативний вплив саме зменшення рівнів ліпідів та індексу маси тіла. Продемонстровані феномени отримали назву «парадокс холестерину» та «парадокс ожиріння». Мета роботи – вивчити особливості показників ліпідного обміну при ХСН різного генезу. Матеріали та методи. Обстежили 240 пацієнтів із І–ІІІ функціональним класом (ФК) ХСН із супутньою надлишковою масою тіла та абдомінальним ожирінням I–III ступеня. ФК захворювання встановлювали згідно з класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA). Нормальну, надлишкову масу тіла та ступінь абдомінального ожиріння виявляли, розраховуючи індекс маси тіла. Етіологічними чинниками ХСН були хронічні форми ІХС, артеріальна гіпертензія та/або їхнє поєднання. За допомогою біохімічного дослідження крові оцінювали стан ліпідного метаболізму. Результати. Встановили, що у хворих із надлишковою масою тіла та ожирінням зміни показників ліпідного обміну представлені максимальними значеннями як атерогенних, так і антиатерогенних показників при неішемічному (гіпертензивному) генезі ХСН. Для хворих із ХСН ішемічної етіології характерні найнижчі значення атерогенних фракцій ліпідів. Проміжне місце за вмістом атерогенних фракцій посідають пацієнти з поєднаною етіологією ХСН, одночасно в них виявляються мінімальні значення антиатерогенного ХС ЛПВЩ. Висновки. Залежно від етіології ХСН у пацієнтів із супутньою надлишковою масою тіла та ожирінням зміни ліпідного метаболізму мають різноманітний характер та є найбільш несприятливими при ішемічній формі захворювання. Последние клинические исследования продемонстрировали реципрокную ассоциацию между традиционными кардиоваскулярными факторами риска, в частности, гиперлипидемией и ожирением, с худшими клиническими исходами при ХСН. В отличие от ишемической болезни сердца, где высокие уровни атерогенных липидов и низкое содержание антиатерогенной фракции традиционно связаны с ухудшением течения и прогноза заболевания, в условиях ХСН доказано негативное влияние именно уменьшения уровней липидов и индекса массы тела. Продемонстрированные феномены получили название «парадокс холестерина» и «парадокс ожирения». Цель работы – изучить особенности показателей липидного обмена при ХСН разного генеза. Материалы и методы. Обследовано 240 пациентов с I–III функциональным классом (ФК) ХСН с сопутствующей избыточной массой тела и абдоминальным ожирением I–III степени. ФК заболевания устанавливали согласно классификации Нью-Йоркской ассоциации сердца (NYHA). Нормальную, избыточную массу тела и степень абдоминального ожирения выявляли, рассчитывая индекс массы тела. Этиологическими факторами ХСН были хронические формы ИБС, артериальная гипертензия и/или их сочетание. С помощью биохимического исследования крови оценивали состояние липидного метаболизма. Результаты. У больных с избыточной массой тела и ожирением изменения показателей липидного обмена представлены максимальными значениями как атерогенных, так и антиатерогенных показателей при неишемическом (гипертензивном) генезе ХСН. Для больных с ХСН ишемической этиологии характерны самые низкие значения атерогенных фракций липидов. Промежуточное место по содержанию атерогенных фракций занимают пациенты с сочетанной этиологией ХСН, одновременно у них обнаруживаются минимальные значения антиатерогенного ХС ЛПВП. Выводы. В зависимости от этиологии ХСН у пациентов с сопутствующей избыточной массой тела и ожирением изменения липидного обмена носят разнообразный характер и наиболее неблагоприятны при ишемической форме заболевания. Recently clinical studies demonstrated reciprocal association between traditional cardiovascular risk factors, in particular, hyperlipidemia and obesity, with worse clinical outcomes in CHF. Unlike ischemic heart disease (IHD), where high levels of atherogenic and low of antiatherogenic lipids fraction traditionally associated with worsening of prognosis and course of disease, in conditions of the CHF proven negative impact of the reduction of lipid levels and body mass index. Demonstrated the phenomena called “cholesterol paradox” and “obesity paradox”. Aim. To study the features of lipid metabolism in CHF of different genesis with concomitant overweight and obesity. Materials and methods. 240 patients with I–III functional class (FC) of the disease with concomitant overweight and abdominal obesity I–III degree were examined. FC of the disease was established according to the classification of New York Heart Association (NYHA). Normal, overweight and the degree of abdominal obesity was identified by calculating the body mass index. Etiologic factors of CHF were chronic forms of IHD, arterial hypertension, and/or a combination of both. With the help of biochemical blood tests lipid metabolism were assessed.