System analysis of the quality of life self-assessments from the SF-36 questionnaire in breast-feeding or milk formula feeding women

Abstract

Objective. A system analysis of the self-assessments of quality of life (QOL) and the possible rational correction of psychological dysadaptation of nursing women. Materials and Methods. A survey among 134 healthy women aged 21 to 40, married and having children aged 1 to 12 months at the time of the survey. The fi rst group consisted of women with breast-fed children (1 to 6 months old and “exclusively breastfed” or 6 to 12 months old and receiving “rational breast feeding”); the second group consisted of women with formula-fed children. The non-specifi c SF-36 questionnaire has been used for the survey. Statistica 6.0 licensed software has been used for statistical processing of gathered scores. Results. The breast-feeding women (Group 1) showed higher total results in self-assessment of the quality of life compared to the women forced to feed their children with breast milk substitutes (Group 2). The difference affects all 8 scales of the questionnaire, thus varying from the a priori values of the “null hypothesis” (χ2=5.33, df=1) with statistical error probability of p=0.02. The most signifi cant differences of the SF-36 questionnaire assessment indicator scores between the two groups have been identifi ed on BP (intensity and frequency of pain) and MH (mental health) scales. Conclusions. Our observations have shown signifi cant differences of self-assessments of QOL by women feeding their children in different ways. Breast feeding leads to positive changes in the system of self-assessment of QOL, the lives of nursing women are characterized by greater social support and role activity; they are more socially adapted, not prone to depression and unreasonable mood swings. Мета роботи – здійснити системний аналіз порівняльних оцінок якості життя (ЯЖ) за допомогою анкети SF-36 жінок, які мають дітей грудного віку, за умовами годування їх груддю або сумішами-замінниками грудного молока та можливої раціональної корекції психологічної дизадаптації жінок-годувальниць. Матеріали та методи. Здійснили анкетування 134 здорових жінок віком від 21 до 40 років, які перебувають у шлюбі та на час дослідження мали дітей віком від 1 до 12 місяців. До першої групи включені жінки, чиї діти отримували природне вигодовування («тільки грудне» до 6 місяців і «раціонально грудне» у віці 6–12 місяців), до другої – жінки, чиї діти годувались сумішами. Для анке- тування використали неспецифічний опитувальник SF-36 для самооцінок якості життя. Статистично дані опрацювали за допомогою ліцензійної програми Statistica 6.0. Результати. Жінки, які годують груддю (1 група), перевершують у своїх самооцінках якості життя за сумою балів жінок, які змушені годувати своїх дітей замінниками грудного молока (група 2). Різниця стосується всіх 8 шкал анкети, що з імовірністю статистичної похибки р=0,02 відрізняється від апріорних значень «нульової гіпотези» (χ2=5,33, df=1). Найбільш значущі відмінності бальних оцінок виявлено по шкалах ВР («інтенсивність і частота болю») та МН («психічне здоров’я»). Висновки. Спостереження показали значущі відмінності самооцінок ЯЖ жінок, які годують дітей різними способами. Під час годування дитини груддю відбуваються позитивні зміни в системі самооцінок ЯЖ, життя жінок-годувальниць груддю має більшу соціальну підтримку, жінки мають більшу ролеву активність, більш соціально адаптовані, не схильні до депресії та немотивованим перепадам настрою. Цель работы – провести системный анализ сравнительных оценок качества жизни (КЖ) по анкете SF-36 женщин, имеющих детей грудного возраста, в условиях вскармливания их грудью или смесями – заменителями грудного молока для возможной рациональной коррекции психологической дизадаптации женщин-кормилиц. Материалы и методы. Проведено анкетирование 134 здоровых женщин в возрасте от 21 до 40 лет, состоящих в замужестве и имеющих на момент исследования здорового ребенка в возрасте от 1 до 12 месяцев. Первую группу составили женщины, дети которых находились на естественном вскармливании («исключительно грудное» до 6 месяцев и «рациональное грудное» от 6 до 12 месяцев), во вторую группу вошли женщины, чьи дети кормились смесями. Для анкеты использовался неспецифический опросник SF-36 для самооценки качества жизни. Статистически данные обработали с помощью лицензионной программы Statistica 6.0. Результаты. Женщины, кормящие грудью (группа 1), превосходили в своих самооценках качества жизни по суммарному количеству баллов женщин, вынужденных вскармливать ребенка заменителями грудного молока (группа 2). Различия касались всех 8 шкал анкеты, что с вероятностью статистической ошибки р=0,02 отличается от априорных значений «нулевой гипотезы» (χ2 =5,33, df=1). Особо существенные различия бальных оценок показателей анкеты SF-36 в группах выявлены по шкалам BP («интенсивность и частота боли») и MH («психическое здоровье»). Выводы. Проведённые наблюдения показали существенные различия самооценок качества жизни, данные женщинами, вскармливающими своих детей различными способами. В ходе кормления грудью происходят позитивные изменения в системе самооценок качества жизни, жизнь женщин-кормилиц грудью характеризуется большей социальной поддержкой и ролевой активностью, более социально адаптированы, не склонны к депрессии и необоснованным перепадам настроения.