Влияние программ химиотерапии на качество жизни пациентов с множественной миеломой: результаты 3-летнего проспективного исследования

Abstract

Цель работы – изучение качества жизни пациентов с регрессией множественной миеломы для оценки демографических, клинических, психосоциальных факторов риска неблагоприятного прогноза в зависимости от возникновения кардиоваскулярных событий на фоне химиотерапии. Материалы и методы. Популяционная выборка состояла из 116 пациентов с множественной миеломой. Все пациенты получили опросники SF-36 и QOL-CS, из них 107 (92,4 % от всех респондентов) ответили на вопросы и были включены в исследование. Стандартные параметры качества жизни, клинические проявления и перенесённое лечение, демографические показатели оценивали с помощью линейной регрессии для идентификации факторов, влияющих на качество жизни. Результаты. За период наблюдения у 41 пациента выявили прогрессию множественной миеломы, 6 человек выбыли из исследования в связи с отсутствием на очередном визите. Оставшиеся в исследовании 69 пациентов включены в дальнейший анализ. Из них у 37 (53,6 %) человек зафиксировано 193 кардиоваскулярных события: 14 смертей вследствие кардиоваскулярной причины, 90 кардиальных аритмий, 13 кардиальных ишемических событий, 6 инсультов, 21 случай возникновения хронической сердечной недостаточности, 49 госпитализаций, связанных с кардиоваскулярными причинами. У 28 была зафиксирована смерть, не связанная с сердечно-сосудистой патологией. Пациенты с кардиоваскулярными событиями отмечали значительно худшее психологическое функционирование, ухудшение общего здоровья и жизнеспособности, снижение качества жизни. Перенесённая химиотерапия также была связана с ухудшением качества жизни. Пациенты без кардиоваскулярных событий отмечали лучшее социальное функционирование по сравнению с пациентами с кардиоваскулярными событиями. Выводы. У пациентов с регрессией множественной миеломы на протяжении 3 лет после химиотерапии качество жизни зависит от перенесённых типов курсов химиотерапии и числа кардиоваскулярных событий. Мета роботи – вивчення якості життя пацієнтів із регресією множинної мієломи для оцінювання демографічних, клінічних, психосоціальних факторів ризику несприятливого прогнозу залежно від виникнення кардіоваскулярних подій на тлі хіміотерапії. Матеріали та методи. Популяційна вибірка – 116 пацієнтів із множинною мієломою. Всі пацієнти отримали опитувальники SF-36 і QOL-CS, із них 107 (92,4 % від усіх респондентів) відповіли на питання та включені в дослідження. Стандартні параметри якості життя, клінічні прояви та попереднє лікування, демографічні показники оцінювали за допомогою лінійної регресії для ідентифікації факторів, що впливають на якість життя. Результати. За період спостереження у 41 хворого виявили прогресію множинної мієломи, 6 осіб вибули з дослідження у зв’язку з відсутністю на черговому візиті. 69 пацієнтів, які залишилися в дослідженні, включили в дальший аналіз. З них у 37 (53,6 %) хворих зафіксували 193 кардіоваскулярні події: 14 смертей із кардіоваскулярної причини, 90 кардіальних аритмій, 13 кардіальних ішемічних подій, 6 інсультів, 21 випадок виникнення хронічної серцевої недостатності, 49 госпіталізацій, що пов’язані з кардіоваскулярними причинами. Зафіксовано 28 смертей, котрі не пов’язані з серцево-судинною патологією. Пацієнти з кардіоваскулярними подіями відзначали значно гірше психологічне функціювання, погіршення загального здоров’я та життєздатності, зниження якості життя. Попередня хіміотерапія також була пов’язана з погіршенням якості життя. Пацієнти без кардіоваскулярних подій відзначали краще соціальне функціонування порівняно з пацієнтами з кардіоваскулярними подіями. Висновки. У пацієнтів із регресією множинної мієломи протягом 3 років після хіміотерапії якість життя відрізняється від типів хіміотерапії та кількості кардіоваскулярних подій. Aim. Little is known about change in quality of life among multiple myeloma survivors. We examined quality of life to assess demographic, psychosocial, and clinical risk factors for poor outcomes depending on appearance of cardiovascular events among long-term survivors of multiple myeloma. Methods. Surveys were given to multiple myeloma survivors on average who participated in the study after reaching regression and were monitored during 3 years. 116 patients were invited to complete the 36-item Short Form Health Survey (SF-36) and the Quality of Life-Cancer Survivors questionnaire (QOL-CS), and 107 patients (92.4 %) responded. Standardized measures of quality of life, perceptions of the impact of myeloma, symptoms, and demographic variables were examined using linear regression modeling to identify predictors of quality of life over time. Results. During observation period progression of multiple myeloma was proved in 41 patients, 6 persons were excluded for poor followup. One hundred ninety three cumulative clinical events occurred in 37 patients (53.6 %) within the follow-up, with their distribution being as follows:14 cardiovascular deaths, 90 cardiac arrhythmias, 13 cardiac ischemic events, 6 strokes, 21 chronic heart failures and 49 hospital admissions for cardiovascular reasons. 28 deaths were not related with cardiovascular pathology. Patients who had cardiovascular events reported significantly worse psychological well-being, general health, less vitality and health-related quality of life than patients without cardiovascular events. Chemotherapy was associated with quality of life outcomes. Patients who were not diagnosed cardiovascular events reported better social well-being than patients who were diagnosed cardiovascular events. Conclusion. The general health perceptions and vitality levels of multiple myeloma survivors depend on passed courses of chemotherapy, appearance of cardiovascular events during 3 years.