Аналіз екстрагенітальних чинників розвитку рецидиву генітального пролапсу

Abstract

Генітальний пролапс залишається доволі поширеною гінекологічною патологією, що посідає третє місце у структурі захворювань пацієнток літнього віку, в яких не завжди вчасно та правильно вирішується питання хірургічної реабілітації. З метою уточнення ролі екстрагенітальної патології в патогенезі рецидиву геніального пролапсу виконали ретроспективний аналіз обстежень 1795 жінок. Виявили, що розвиток дистрофічних порушень фасціально-лігаментарного апарату статевих органів має поліетіологічний характер: тривале або надмірне підвищення внутрішньочеревного тиску і дистрофічні зміни у фасціально-лігаментарному апараті статевих органів. Одну із ключових позицій у патогенезі розвитку рецидиву генітального пролапсу посідає дисплазія сполучної тканини. Її ознаки на тлі станів, що викликають підвищення внутрішньочеревного тиску, слід враховувати як фактор високого ризику формування рецидиву в пацієнток, яким планується первинне оперативне втручання з приводу генітального пролапсу. Генитальный пролапс остается достаточно распространенной гинекологической патологией, которая занимает третье место в структуре заболеваний пациенток пожилого возраста, у которых не всегда вовремя и правильно решается вопрос хирургической реабилитации. С целью уточнения роли экстрагенитальной патологии в патогенезе рецидива генитального пролапса провели ретроспективный анализ обследований 1795 женщин. Установлено, что развитие дистрофических нарушений фасциально-лигаментарного аппарата половых органов носит полиэтиологический характер: длительное или чрезмерное повышение внутрибрюшного давления и дистрофические изменения в фасциально-лигаментарном аппарате половых органов. Одну из ключевых позиций в патогенезе развития рецидива генитального пролапса занимает дисплазия соединительной ткани. Ее признаки на фоне состояний, которые вызывают повышение внутрибрюшного давления, следует учитывать как фактор высокого риска формирования рецидива у пациенток, у которых планируется первичное оперативное вмешательство по поводу генитального пролапса. Аim. To analyze the extragenital factors in the development of recurrence of genital prolapsed. Methods and results. 1795 women with recurrent genital prolapse (RGP) were examined. Retrospectively was analyzed that the development of dystrophic disturbances of the fascial-ligamentary apparats of genitals is polietiologic character: prolonged or excessive increase intraabdominal pressure and dystrophic changes in fascial-ligamentary apparats of genitals, what is responsible for their anatomical position. Incidence and nature of concomitant extragenital pathology in patients with recurrent genital prolapse were estimated in the article. The average rate of extragenital pathology was 3.2±0,1 diseases for one patient. Conclusion. Retrospective analysis showed that one of the key positions in the pathogenesis of the development of recurrence of genital prolapse is connective tissue dysplasia. Extragenital forms of connective tissue dysplasia were observed in the form of a somatic pathology of cardio-vascular (r=0,25), broncho-pulmonary system (r=0,34) and gastrointestinal tract (r=0,35), varicose veins of the lower extremities (r=0.32), toe valgus deformity I (r=0,33), abdominal wall hernia (r=0,21), increased mobility of joints, loss of skin turgor. The incidence of diseases of these systems was 84,5%.