Изучение влияния вида носителя и поверхностно-активных веществ на биофармацевтические свойства суппозиториев с празиквантелом

Abstract

Акнеподобные дерматозы (розацеа, периоральный дерматит, себорейный дерматит и другие) остаются одной из актуальнейших проблем дерматологии. Празиквантел – вещество, проявляющее антипаразитарный эффект в отношении трематод, цестод. Исследования отечественных учёных выявили наличие у празиквантела антидемодекозного эффекта. Использование мягких лекарственных форм для ректального применения с празиквантелом позволит повысить его эффективность и минимизировать риски возникновения нежелательных побочных реакций со стороны организма пациента. Цель работы – изучение влияния вспомогательных веществ, использующихся в технологии изготовления суппозиториев (основ-носителей и поверхностно-активных веществ), на биофармацевтические свойства ректальной лекарственной формы празиквантела. Материалы и методы. В качестве носителей для ректальной лекарственной формы празиквантела исследовали суппозиторные основы и поверхностно-активные вещества, широко применяющиеся в промышленном и аптечном производстве мягких лекарственных форм и описанные в научной литературе. Суппозитории готовили методом выливания, концентрация ПАВ во всех опытах составляла 2% от массы суппозиториев, содержание празиквантела – 0,6 г в каждом суппозитории. Исследование проводили по плану двухфакторного дисперсионного анализа с повторными наблюдениями.При изготовлении суппозиториев празиквантел вводили в их состав по типу суспензии, тщательно измельчая лекарственное вещество с частью основы и дальнейшим добавлением полученной смеси ко всей расплавленной основе. В качестве параметра оптимизации избрали высвобождение празиквантела как первый этап определения биологической доступности. Высвобождение празиквантела из суппозиториев изучали методом равновесного диализа по Крувчиньскому. Диализной средой с учётом растворимости празиквантела был выбран спирт этиловый. Концентрацию высвободившегося через 30 минут празиквантела устанавливали спектрофотометрически. Результаты. Вид основы-носителя и вид ПАВ статистически значимо влияют на высвобождаемость празиквантела из суппозиториев. Наиболее быстрое высвобождение празиквантела из суппозиториев ректальных обеспечивает носитель на заводской жировой основе в композиции с моноглицери- дами дистиллированными. Выводы. Установлено, что вид основы-носителя и вид поверхностно-активных веществ оказывают значимое влияние на высвобождение празиквантела из ректальных суппозиториев. Выявлено, что наибольшее влияние на высвобождение празиквантела из суппозиториев ректальных оказывает вид основы-носителя. Дисперсионный анализ результатов исследований показал, что оптимальное высвобождение празиквантела из суппозиториев ректальных обеспечивает композиция заводской жировой основы и моноглицеридов дистиллированных.

Акнеподібні дерматози (розацеа, періоральний дерматит, себорейний дерматит тощо) залишаються однією з актуальних проблем дерматології. Празіквантел – речовина, що проявляє антипаразитарний ефект стосовно трематод, цестод. Дослідження вітчизняних учених виявили наявність у празіквантелі антидемодекозного ефекту. Використання м’яких лікарських форм для ректального застосування з празіквантелом дасть можливість підвищити його ефективність і мінімізувати ризики виникнення небажаних побічних реакцій з боку організму пацієнта. Мета роботи – вивчення впливу допоміжних речовин, що використовуються в технології виготовлення супозиторіїв (основ-носіїв і поверхнево-активних речовин) на біофармацевтичні властивості ректальної лікарської форми празіквантелу. Матеріали та методи. Як носії для ректальної лікарської форми празіквантелу досліджували супозиторні основи та поверхнево-активні речовини, що широко застосовуються у промисловому та аптечному виробництві м’яких лікарських формй описані в науковій літературі. Супозиторії готували методом виливання, концентрація ПАР в усіх дослідах становила 2% від маси супозиторіїв, зміст празіквантелу – 0,6 г у кожному супозиторії. Дослідження здійснили за планом двофакторного дисперсійного аналізу з повторними спостереженнями.Під час виготовлення супозиторіїв празіквантел уводили до їхнього складу за типом суспензії, ретельно подрібнюючи лікарську речовину з частиною основи та наступним додаванням суміші, що одержали, до всієї розплавленої основи. Параметром оптимізації обрали вивільнення празіквантелу як перший етап визначення біологічної доступності. Вивільнення празіквантелу з супозиторіїв вивчали методом рівноважного діалізу по Крувчиньському. Діалізним середовищем з урахуванням розчинності празіквантелу обраний спирт етиловий. Концентрацію празіквантелу, що вивільнився через 30 хвилин, встановлювали спектрофотометрично. Результати. Вид основи-носія та вид ПАР статистично значущо впливають на вивільнення празіквантелу із супозиторіїв. Найшвидше вивільнення празіквантелу з супозиторіїв ректальних забезпечує носій на заводській жировій основі в композиції з моногліцеридами дистильованими. Висновки. Встановили, що вид основи-носія та вид поверхнево-активних речовин чинять значущий вплив на вивільнення празіквантелу з ректальних супозиторіїв. Виявили, що найбільший вплив на вивільнення празіквантелу з супозиторіїв ректальних чинить вид основи-носія. Дисперсійний аналіз результатів досліджень показав, що оптимальне вивільнення празіквантелу із супозиторіїв ректальних забезпечує композиція заводської жирової основи та моногліцеридів дистильованих. Acne dermatoses (rosacea, perioral dermatitis, seborrheic dermatitis etc.) are one of the most actual problems in dermatology. Praziquantel is an antiparasitic medication effective towards trematodes, cestodes. Investigations developed by domestic scientists revealed antidemodicosis activity of praziquantel. Use of semisolid dosage forms for rectal administration will allow to increase its effi cacy and minimize the risks of adverse reactions. The aim of this work is the study of infl uence of excipients (bases and surfactants) use in suppository manufacturing on the biopharmaceutical characteristics of praziquantel rectal dosage form. Methods and results. As excipients for praziquantel rectal dosage form we have investigated suppository bases and surfactants, which are widely used in manufacturing and compounding of semisolid dosage forms and are described in literature. Suppositories were made by the fusion method. Concentration of surfactants in all compositions was 2%, praziquantel – 0,6 g on one suppository. Investigation was carried out by the 2-factors dispersive analysis with repeated observations. Suppository compounding was carried out by the suspension type. After thorough pulverization of praziquantel, it was mixed with some part of the base and then obtained mixture was added to the all melted base. As optimization parameter the praziquantel releasing was chosen as the fi rst step of bioavailability investigation. Praziquantel releasing from suppository was studied by the equilibrium dialysis by Kruvchinsky. Ethyl alcohol was chosen as a dialysis medium considering the solubility of praziquantel. Concentration of released praziquantel after 30 minutes of the dialysis was determined by spectrophotometric analysis. Conclusion. It has been established that the sort of the base and surfactant have signifi cant infl uence on praziquantel releasing from rectal suppository. It has been revealed that sort of base has the greatest infl uence on praziquantel releasing from rectal suppository. Variance analysis has shown optimal praziquantel releasing from rectal suppository with composition of factory fatty base and distilled monoglycerides.