Хворі на гіпертонічну хворобу, які досягли цільового артеріального тиску, та нормотензивні пацієнти. Чи є відмінності показників добового моніторування?

Abstract

Добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) рекомендується міжнародною науковою спільнотою для діагностики гіпертонічної хвороби (ГХ), хоча низка показників і методичні аспекти остаточно не регламентовані. Залишається дискутабельним питання референтних значень показників для різних когорт пацієнтів. Мета роботи – визначення відмінностей профілю артеріального тиску (АТ), котрий вважали таким, що досяг цільових показників, у хворих на ГХ і в нормотензивної групи осіб зіставного віку з відсутньою АГ. Матеріали та методи. До першої групи включили 50 хворих (60 % осіб жіночої статі), які приймали антигіпертензивні препарати першої лінії та в яких за даними «офісного» вимірювання та ДМАТ виявили контрольований рівень АТ. До другої групи − 21 особа (67 % жіночої статі) зіставного віку, у них не виявили АГ в анамнезі та на момент включення в дослідження. Результати. У хворих на ГХ, які досягли цільового рівня АТ, і зіставної групи осіб виявили статистичну розбіжність за показниками систолічного АТ (САТ) для індексу часу (ІЧ) за денним проміжком часу (20 (8–31) % проти 8 (4–18) %; р=0,040); для індексу площі (ІП) гіпертензії (24 (11–41) мм2/год проти 8 (2–23) мм2/год; р=0,021); для нормалізованого індексу площі (ІПН) гіпертензії (1,4 (0,6–2,4) ум. од. проти 0,4 (0,1–1,2) ум. од.; р=0,018) та за показником вранішнього підйому (ВП) АТ (45±14 мм рт. ст. проти 37±14 мм рт. ст.; р=0,028) відповідно. Інші показники не виявили статистичної розбіжності. Висновки. Хворі на ГХ, які систематично застосовують антигіпертензивні препарати першої лінії та досягають цільового рівня АТ, мають здебільшого зіставні показники ДМАТ із показниками осіб нормотензивної групи. Однак залишаються збільшеними ряд індексів гіпертензії САТ, такі як ІЧ за денний проміжок часу – на 49,6 %; ІП за денний проміжок часу – на 86,9 %; ІПН за денний проміжок часу – на 93,3 % та показник ВП – на 23,3 % порівняно з аналогічними показниками нормотензивної групи. Нові індекси ДМАТ, скажімо, індекс жорсткості судинної стінки, не показали статистичної розбіжності у групах, що досліджували. Ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) is a modern method of blood pressure (BP) investigation recommended by international scientific associations for diagnostics of essential hypertension (EH). However, there are some methodological aspects which are not regulated. Particularly, ABPM parameters have not yet established for those patients in different age groups and pathologies. The aim of the study was to determine peculiarities of ABPM parameters in treated controlled hypertensive and normotensive patients. Materials and methods. 71 patients were included into the study and divided into two groups according to the level of 24-h systolic BP (SBP) and 24-h diastolic BP (DBP). There were 50 controlled patients with EH in the first group and 21 normotensive individuals without EH in the second group. Results. In EH patients and normotensive individuals we had statistician difference of such parameters, like the hypertension time index (TI) of day SBP parameters (20 (8–31) % vs. 8 (4–18) %; р=0.040); of the square index (SI) of hypertension (24 (11–41) mm2/h vs. 8 (2–23) mm2/h; р=0.021); of the square index normalized (SIN) of hypertension (1.4 (0.6–2.4) U vs. 0.4 (0.1–1.2) U; р=0.018,) and the morning surge of SBP (45±14 mm Hg vs. 37±14 mm Hg; р=0.028, respectively). There is no different in other ABPM parameters. Conclusion. The present data shows that treated controlled hypertensive patients and individuals without EH have statistician difference only in daily SBP of hypertensive indexes (TI, SI, SIN) and the morning surge of SBP. The other ABPM parameters, included new one, such as the arterial stiffness index, did not represent statistical difference between groups.