Relationship between cardiac rhythm disorders, serum urotensin ІІ and angiotensin ІІ levels in patients with stage II hypertension and carotid atherosclerosis in dynamics of treatment with candesartan and lercanidipine

Abstract

Arterial hypertension is one of the most common diseases of the cardiovascular system.Aim – to study dynamics of cardiac rhythm disorders, serum urotensin II and angiotensin II levels in patients with stage II hypertension associated with carotid atherosclerosis during treatment with candesartan and lercanidipine.Methods of the study. Under our observation there were 122 patients with stage 2 hypertension aged between 36–75 years. Average age of the patients was 51.52±1.27 years, including men – 52 (43 %), women – 70 (57 %). Cardiac arrhythmias and conduction disorders were detected by means of Holter ECG. Serum urotensin II and angiotensin II levels in the blood serum were determined by use of an immunoenzymatic method. Statistical analysis was performed by means of the Statistica® 6.0 for Windows (StatSoft Inc.) software using parametric and nonparametric methods.Results. It was found that the receiving of lercanidipine and candesartan showed unidirectional positive effect on cardiac rhythm disorders in most patients with stage II hypertension. The use of candesartan statistically insignificantly increased levels of angiotensin II in patients of the first group of observation by 20.8 % compared with baseline values (p>0.05). However, as a result of candesartan treatment serum angiotensin II levels in patients with stage II hypertension without carotid atherosclerosis reliably increased by 47.1 % (p<0.05). Unlike candesartan, the use of lercanidipine leads to a statistically significant decrease in the concentration of urotensin II by 30.8 % (p<0.05) in patients with stage II hypertension associated with carotid atherosclerosis.Conclusions. Lercanidipine can be recommended as a first line antihypertensive drug in case of simultaneous hypertension and atherosclerotic lesion of brachiocephalic arteries. Артеріальна гіпертензія є одним із найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи.Мета роботи – вивчити динаміку порушень серцевого ритму, сироваткового рівня уротензину II та ангіотензину II в пацієнтів із гіпертонічною хворобою II стадії, що асоційована з каротидним атеросклерозом, у процесі лікування кандесартаном і лерканідипіном. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 122 пацієнти (52 (43 %) чоловіки та 70 (57 %) жінок) із гіпертонічною хворобою II стадії віком 36–75 років. Середній вік хворих – 51,52±1,27 року. Порушення серцевого ритму та провідності виявляли шляхом здійснення холтерівського моніторування ЕКГ. Визначення концентрації уротензину II та ангіотензину II в сироватці крові здійснювали за допомогою імуноферментного методу шляхом вимірювання оптичної щільності зразків, що досліджували. Стати-стичне опрацювання результатів виконали з використанням програми «Statistica® 6.0 for Windows» (StatSoft Inc.) із застосуванням параметричних і непараметричних методів. Результати. Встановили, що приймання лерканідипіну та кандесартану продемонструвало односпрямований позитивний вплив на динаміку порушень серцевого ритму в більшості пацієнтів із гіпертонічною хворобою II стадії. Застосування кандесартану призводило до статистично не значущого зростання рівня ангіотензину II в пацієнтів першої групи спостереження на 20,8 % (р>0,05) порівняно з вихідними даними. Водночас приймання кандесартану у хворих із гіпертонічною хворобою II стадії без атеросклеротичного ура¬ження брахіоцефальних артерій вірогідно підвищувало концентрацію ангіотензину II на 47,1 % (р<0,05). На відміну від кандесартану використання лерканідипіну призводило до статистично значущого зниження сироваткового рівня уротензину II на 30,8 % (р<0,05) у хворих із гіпертонічною хворобою II стадії, що асоційована з атеросклеротичним ураженням сонних артерій.Висновки. Лерканідипін може бути рекомендований як препарат першої лінії в умовах поєднаного перебігу артеріальної гіпертензії та атеросклеротичного ураження брахіоцефальних артерій.