Ambulatory blood pressure monitoring in essential hypertensive patients with acute ischaemic stroke

Abstract

Blood pressure (BP) has been identifi ed as a risk factor for various health disorders, including stroke onsets. Hypertension is one of the crucial health problem among adult Ukrainian. Due to the importance of elevated BP in stroke causality, BP measurement remains critical. However, it is limited information about value in clinical practice of ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) data in hypertensive patients with inadequately controlled BP with acute stroke compared with those individuals who has no vascular onset. The aim of the study was to determine ABPM parameters in essential hypertensive patients with ischaemic hemisphere stroke. Materials and methods. A total of 114 study participants were analyzed (mean age 62 (56;72) years, 40 % women). We divided them into two groups according to the level of 24-h systolic BP (SBP) and diastolic BP (DBP), and the results of clinical examination. The fi rst group (n=83) were inadequately controlled essential hypertensive individuals with high systolic or/and diastolic BP level according to the ABMP results, and the second one (n=31) were EH patients with an acute hemispheric ischaemic stroke (IS). Diagnosis of stroke was confi rmed with clinical examination and computed tomography scan or magnetic resonance imaging results, and ABPM was conducted in 4.2±2.3 days after the stroke onset. Results. We had statistician difference (p<0.001) between groups of such parameters, as average SBP (diurnal, daytime, nighttime); diurnal pulse BP; SBP load (p<0.05); the diurnal AASI (p<0.05); circadian rhythm of DBP (p<0.05). No differences were found between the groups in morning surge calculated as speed and amplitude of the BP climbed in morning hours both for SBP (P=0.422 and P=0.395 respectively) and DBP (P=0.860 and P=0.337 respectively). Conclusion. In the present study, we evaluated the ABPM parameters in inadequately controlled essential hypertensive individuals with and without acute ischaemic hemispheric stroke. There was no statistical difference in ABPM parameters as for diastolic BP (averages, BP load) and for systolic BP (some parameters of BP load, variability). Meanwhile, there was statistician difference in systolic BP profi le (averages, BP load, and the circadian index), pulse BP and the diurnal AASI. Гіпертензивна хвороба (ГХ) розглядається як значущий фактор ризику розвитку багатьох патологічних станів, зокрема інсульту, що має достатню доказову базу за результатами популяційних досліджень та низький рівень контролю серед дорослого населення України. Тому визначення показників артеріального тиску (АТ) набуває вагомого значення щодо діагностики та контролю лікування артеріальної гіпертензії. Добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) розглядається як перспективний метод дослідження пацієнтів, за допомогою якого визначаються маркери прогнозу розвитку як несприятливих подій, так і пошкодження органів-мішеней. У разі розвитку серцево-судинних катастроф (інсульту) змінюються параметри ДМАТ, але відомості щодо їхніх змін суперечливі. Мета роботи – визначення особливостей добового профілю артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, що ускладнена ішемічним півкульним інсультом. Матеріали та методи. Для аналізу включили 114 пацієнтів (медіана віку – 62 (56;72) роки, 40 % – особи жіночої статі) зі встановленою ГХ, у яких за даними ДМАТ зафіксовано підвищення усереднених показників добового профілю систолічного АТ (САТ) та/або діастолічного АТ (ДАТ) (≥130 мм рт. ст. і ≥80 мм рт. ст. відповідно). До першої групи увійшло 83 хворих на ГХ, до другої ‒ 31 гіпертензивний пацієнт зіставного віку з ішемічним півкульним інсультом (ІІ) у гострому періоді. Результати. Групи були статистично відмінними (р<0,001) за проказниками усереднених значень САТ (за добовий, денний і нічний періоди); пульсового АТ (ПАТ) за добовий проміжок часу. За показниками навантаження гіпертензією статистична відмінність (р<0,001) спостерігалась за індексом часу САТ (за добовий і денний проміжок часу); за індексом площі САТ і нормалізованим індексом площі САТ за всіма часовими проміжками (р˂0,05). Щодо варіабельності АТ, статистична розбіжність (р<0,001) виявлена тільки для ДАТ за нічний проміжок. За показниками індексу амбулаторної жорсткості судинної стінки виявлено вірогідну відмінність (р˂0,05) показника за добовий, нічний часові проміжки. За циркадним ритмом відмінність у групах отримано лише за показником ДАТ. Поряд з тим не виявлено вірогідної статистичної відмінності у групах за показниками ранкового підйому САТ, ДАТ і показниками циркадного індексу САТ. Висновки. Хворі на ГХ із неконтрольованими показниками АТ за ДМАТ мають схожий профіль АТ порівняно з когортою пацієнтів зіставного віку з ішемічним півкульним інсультом у гострому періоді практично за всіма показниками ДМАТ. Так, діастолічні показники АТ (усереднені показники, показники навантаження тиском), систолічні показники АТ (індекси навантаження тиском, варіабельність АТ) статистично не відрізнялись у групах. Натомість різницю за показниками ДМАТ виявили за систолічним профілем АТ (усередненими показниками, більшістю індексів навантаження тиском), за пульсовим АТ за добу, а також за новими індексами ДМАТ (амбулаторним індексом жорсткості судинної стінки за добовий і денний періоди) та циркадним ритмом за ДАТ.