Features of arterial hypertension course in patients with psoriasis

Abstract

Risk of cardiovascular and cerebrovascular events development in psoriasis patients is higher than in population as a whole. Combination of arterial hypertension and psoriasis is widespread and understudied state, thus the objective of our work was to reveal features of this comorbid pathology formation and course. Material and Methods. For the implementation of the set task specific features of clinical picture of arterial hypertension (presented by essential hypertension) and psoriasis were studied. Two groups of patients included 47 persons suffering from essential hypertension and 98 persons suffering from psoriasis and essential hypertension simultaneously. Dermatosis course severity was estimated clinically using PASI index, 24-hour blood pressure index was determined by means of 24-hour blood pressure monitoring. Levels of cytokines, cortisol, and insulin were determined by immunoenzymatic methods. Results. As the result it was revealed that patients with comorbid pathology have severe and moderate degree of arterial hypertension more often than in case of arterial hypertension without dermatosis (95 % vs. 85 %). In this group of patients the specific feature of blood pressure circadian rhythm was revealed in form of its insufficient decrease in the evening and at night (non-dipper and night-peaker groups); total number of such patients made 63.64 %. Levels of cytokines (IL-β, IL-1α, IL-6, TNF-α) in the group with comorbid pathology greatly exceed the similar indices of patients without dermatosis. This fact can be explained by available severe form of psoriasis (exudative, arthropica) with expressed systemic inflammatory reactions. Interleukins levels critically increased in patients with the 3 degree of arterial hypertension in case of combined pathology. It has been found that duration of disease especially in case of psoriasis and arterial hypertension severe form combination had negative influence on adaptive mechanisms. This fact was confirmed by considerable decreasing in cortisol level (difference made 39.74 % in favor of patients with the 1–2 degree of arterial hypertension) and increasing of insulin in blood (difference made 31.91 % in favor of patients with the 1–2 degree of hypertension in case of comorbid pathology). Conclusions. Thus, psoriasis and arterial hypertension combination creates conditions for the systemic inflammatory process formation with prominent clinical manifestations of both dermatosis and hypertension, specific features of blood pressure circadian rhythm, chronic stress and decompensation formation in case of long course of disease and hypertension severe form development. Ризик розвитку кардіоваскулярних і цереброваскулярних подій у пацієнтів із псоріазом вищий, ніж у популяції загалом. Комбінація артеріальної гіпертензії та псоріазу є широко поширеним, але недостатньо вивченим станом. Мета роботи – виявлення особливостей формування та перебігу цієї коморбідної патології. Матеріали та методи. Для виконання завдання вивчали особливості клініки артеріальної гіпертензії, котра була представлена гіпертонічною хворобою, та псоріазу у двох групах пацієнтів: 47 осіб, які страждають на гіпертонічну хворобу, та 98 – на псоріаз і гіпертонічну хворобу водночас. Тяжкість перебігу дерматозу оцінювали на підставі клініки, застосовуючи індекс PASI, добовий індекс артеріального тиску визначали за допомогою добового моніторування артеріального тиску, рівні цитокінів, кортизолу, інсуліну визначали імуноферментними методами. Результати. Виявлено, що в пацієнтів із коморбідною патологією тяжкий і середньотяжкий ступінь артеріальної гіпертензії трапляється частіше, ніж при артеріальній гіпертензії без дерматозу (95 % проти 85 %). У цій самій групі хворих виявлена особливість циркадного ритму артеріального тиску у вигляді недостатнього його зниження у вечірні й нічні години (групи non-dipper і night-peaker), загальна кількість таких пацієнтів становила 63,64 %. Рівні цитокінів (ІЛ-β, ІЛ-1α, ІЛ-6, ФНП-α) у групі з коморбідною патологією значно перевищують аналогічні показники пацієнтів без дерматозу, що можна пояснити наявністю в них тяжких форм псоріазу (ексудативного, артропатичного) з вираженими системними запальними реакціями. Рівні інтерлейкінів критично зростають у пацієнтів із третім ступенем артеріальної гіпертензії при поєднаній патології. Виявили, що тривалість захворювання, особливо при поєднанні псоріазу з артеріальною гіпертензією, та наявність тяжкого ступеня гіпертензії негативно впливають на адаптаційні механізми, що підтверджується істотним зниженням рівня кортизолу (різниця становила 39,74 % на користь пацієнтів із 1–2 ступенями артеріальної гіпертензії) та підвищенням інсуліну у крові (різниця в 31,91 % на користь хворих із 1–2 ступенями гіпертензії при коморбідній патології). Висновки. Отже, поєднання псоріазу та артеріальної гіпертензії створює умови для формування системного запального процесу з яскравішими клінічними проявами як дерматозу, так і гіпертензії, особливостями циркадного ритму артеріального тиску, формуванням картини хронічного стресу та розвитком декомпенсації під час тривалого перебігу захворювання, розвитку важкого ступеня гіпертензії. Риск развития кардиоваскулярных и цереброваскулярных событий у пациентов с псориазом выше, чем в популяции в целом. Комбинация артериальной гипертензии и псориаза – широко распространённое, но недостаточно изученное состояние. Цель работы – выявление особенностей формирования и течения этой коморбидной патологии. Материалы и методы. Для выполнения поставленной задачи изучали особенности клиники артериальной гипертензии, представленной гипертонической болезнью, и псориаза у двух групп пациентов: 47 человек, страдающих гипертонической болезнью, и 98 – псориазом и гипертонической болезнью одновременно. Тяжесть течения дерматоза оценивали клинически, используя индекс PASI, суточный индекс артериального давления определяли с помощью суточного мониторирования артериального давления, уровни цитокинов, кортизола, инсулина определялись иммуноферментными методами. Результаты. В результате выявлено, что у пациентов с коморбидной патологией тяжёлая и среднетяжёлая степени артериальной гипертензии встречаются чаще, чем при артериальной гипертензии без дерматоза (95 % против 85%). В этой же группе больных выявлена особенность циркадного ритма артериального давления в виде недостаточного его снижения в вечерние и ночные часы (группы non-dipper и night-peaker), общее количество таких пациентов составило 63,64 %. Уровни цитокинов (ИЛ-β, ИЛ-1α, ИЛ-6, ФНО-α) в группе с коморбидной патологией значительно превышают аналогичные показатели пациентов без дерматоза, что можно объяснить наличием у них тяжёлых форм псориаза (экссудативного, артропатического) с выраженными системными воспалительными реакциями. Уровни интерлейкинов критически возрастают у пациентов с 3 степенью артериальной гипертензии при сочетанной патологии. Выявлено, что продолжительность заболевания, особенно при сочетании псориаза и артериальной гипертензии, и наличие тяжёлой степени гипертензии негативно влияют на адаптационные механизмы, что подтверждается существенным снижением уровня кортизола (разница составляла 39,74 % в пользу пациентов с 1–2 степенями артериальной гипертензии) и повышением инсулина в крови (разница в 31,91 % в пользу больных с 1–2 степенями гипертензии при коморбидной патологии). Выводы. Таким образом, сочетание псориаза и артериальной гипертензии создаёт условия для формирования системного воспалительного процесса с более яркими клиническими проявлениями как дерматоза, так и гипертензии, особенностями циркадного ритма артериального давления, формированием картины хронического стресса и развитием декомпенсации при длительном течении заболевания, развитии тяжёлой степени гипертензии.