Досвід лікування хворих на гостру неспецифічну парапневмонічну емпієму плеври зі застосуванням торакоскопічних втручань

Abstract

Мета роботи – оцінити ефективність застосування торакоскопічних операцій і вивчити клініко-епідеміологічну характеристику хворих на емпієму плеври (ЕП). Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз результатів лікування 51 хворого на ЕП. Усім досліджуваним здійснили стандартне клініко-лабораторне обстеження, рентгенографію та комп’ютерну томографію органів грудної клітки, сонографію плевральних порожнин. Усі пацієнти (n = 51; 100 %) підлягали торакоскопічним втручанням. Результати. Середній вік пацієнтів – 44,4 ± 14,7 року. Переважали чоловіки – 36 (71 %). Першу стадію ЕП діагностовано у 18 (35 %) хворих, другу – у 33 (65 %). Майже всі пацієнти (50 хворих – 98 %) до госпіталізації у спеціалізоване відділення перебували на лікуванні в інших закладах охорони здоров’я. У 70 % випадків діагностика ЕП і направлення хворих до відділення торакальної хірургії відбувалось на 2–3 тижні захворювання. Основні види операцій при першій стадії ЕП: торакоскопія з прицільним дренуванням плевральної порожнини та біопсією плеври (n = 4; 22 %); відеоторакоскопія з руйнацією фібринозних злук (n = 14; 78 %). При другій стадії емпієми плеври: відеоторакоскопія за типом адгезиолізу (n = 22; 67 %) та відеоендоскопічна декортикація легень (n = 11; 33 %). Позитивні результати бактеріологічного дослідження плеврального ексудату отримані у 9 хворих (18 %). Медіана тривалості плевральної ексудації при першій стадії ЕП становила 5 діб (4; 6), при другій стадії – 6 (5; 9) діб (р = 0,058). Добрі результати отримані у 33 хворих (65 %), задовільні – в 15 (29 %), незадовільні – у 3 (6 %). Медіана перебування хворих у стаціонарі становила 18 (16; 21) діб. Летальних випадків не було. Висновки. Діагностика емпієми плеври – складне завдання та потребує широкого впровадження сучасних методів променевої візуалізації (комп’ютерна томографія та сонографія). Стандартне мікробіологічне дослідження малоефективне в діагностиці збудника ЕП, що пов’язане з недосконалістю методів виявлення анаеробних бактерій і попередньою антибактеріальною терапією. Застосування торакоскопічних втручань у хворих на ЕП першої та другої стадії є ефективним та обґрунтованим, дає змогу досягти добрих результатів у 95 % та 94 % випадків відповідно. Objective. To evaluate the effectiveness of thoracoscopic operations and to study the clinical and epidemiological characteristic of patients with pleural empyema (PE). Materials and Methods. A retrospective analysis of 51 patients with PE treatment results has been done. All participants were examined by standard clinical and laboratory tests, X-rays and CT scans of the chest, ultrasound of pleural cavities. All patients (n = 51, 100 %) were subject to thoracoscopic interventions. Results. The average age of patients was 44.4 ± 14.7 years. Men prevailed among them – 36 (71 %). The first stage of PE was diagnosed in 18 (35 %) patients, and the second – in 33 (65 %). Almost all patients (50 patients – 98 %) had been treated in other hospitals before hospitalization to a specialized department. Diagnostics of PE and patients admission to the thoracic surgery department took place on the 2–3 week of disease in 70 % of cases. The main types of surgery on the first stage of PE were: thoracoscopy with targeted drainage of pleural cavity and pleural biopsy (n = 4, 22 %); video-assisted thoracoscopic surgery (VATS) with destruction of fibrinous adhesions (n = 14; 78 %). It has been done at the second stage of PE: VATS pneumolysis (n = 22; 67 %) and VATS decortication of lung (n = 11; 33 %). The positive results of pleural exudates bacteriological analysis have been obtained from 9 patients (18 %). The median of pleural exudation duration at the first stage of PE was 5 days (4, 6), at the second stage – 6 (5, 9) days (p = 0.058). Good results were obtained in 33 patients (65 %), satisfactory – in 15 (29 %), unsatisfactory – in 3 (6 %). The median of hospital stay duration was 18 (16; 21). There have not been lethal outcomes. Conclusions. Diagnosis of pleural empyema is a complex task and requires a broad introduction of modern techniques (CT and ultrasound). Standard microbiological testing is not effective in the diagnosis of PE pathogens, due to imperfection of anaerobic bacteria methods of detection and previous antibiotic therapy. The use of VATS in patients with PE on the first and the second stage is effective and reasonable, leads to good and satisfactory results in 95 % and 94 % of cases respectively. Цель работы – оценить эффективность применения торакоскопических операций и изучить клинико-эпидемиологическую характеристику больных эмпиемой плевры (ЭП). Материалы и методы. Ретроспективный анализ результатов лечения 51 больного ЭП. Всем участникам проводили стандартное клинико-лабораторное обследование, рентгенографию и компьютерную томографию органов грудной клетки, сонографию плевральных полостей. Все пациенты (n=51, 100 %) подлежали торакоскопическим вмешательствам. Результаты. Средний возраст пациентов – 44,4±14,7 года. Преобладали мужчины – 36 (71 %). Первая стадия ЭП диагностирована у 18 (35%) больных, вторая – у 33 (65%). Почти все пациенты (50 больных – 98%) до госпитализации в специализированное отделение находились на лечении в других медицинских учреждениях. В 70% случаев диагностика ЭП и направление больных в отделение торакальной хирургии происходило на 2–3 недели заболевания. Основные виды операций при первой стадии ЭП: торакоскопия с прицельным дренированием плевральной полости и биопсией плевры (n=4, 22%); видеоторакоскопия с разрушением фибринозных спаек (n=14; 78%). При второй стадии эмпиемы плевры: 1) видеоторакоскопия по типу адгезиолиза (n=22; 67%) и видеоэндоскопическая декортикация лёгких (n=11; 33%). Положительные результаты бактериологического исследования плеврального экссудата получены у 9 больных (18%). Медиана продолжительности плевральной экссудации при первой стадии ЭП составила 5 суток (4, 6), при второй стадии – 6 (5, 9) суток (р=0,058). Хорошие результаты получены у 33 больных (65 %), удовлетворительные – у 15 (29%), неудовлетворительные – у 3 (6 %). Медиана пребывания больных в стационаре составила 18 (16; 21) суток. Летальных исходов не было. Выводы. Диагностика эмпиемы плевры представляет сложную задачу и требует широкого внедрения современных методов лучевой визуализации (компьютерная томография и сонография). Стандартное микробиологическое исследование малоэффективно в диагностике возбудителя ЭП, что связано с несовершенством методов выявления анаэробных бактерий и предварительной антибактериальной терапией. Применение торакоскопических вмешательств у больных ЭП первой и второй стадии является эффективным и обоснованным, позволяет достичь хороших и удовлетворительных результатов в 95% и 94% случаев соответственно.