Особливості акушерської та перинатальної патології на тлі загрози передчасних пологів

Abstract

Спонтанні передчасні пологи, котрі виникають майже в 5–13 % вагітних, – першочергова проблема перинатальної захворюваності та смертності, але, на жаль, за останні 10 років частота їх виникнення суттєво не змінилась. Мета роботи – проаналізувати особливості клінічного перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у вагітних на тлі загрози передчасних пологів (ЗПП) у терміні гестації 22–34 тижні та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в цієї когорти вагітних. Матеріали та методи. Здійснили аналіз результатів клінічного, лабораторного та функціонального обстеження в 121 жінки, яких поділили на 3 групи: основна – 43 жінки з одноплідною вагітністю та загрозою передчасних пологів у терміні 22–34 тижні, які отримували лікування в обсязі: профілактики РДС (дексаметазон 6 мг в/м № 4 або бетаспан 12 мг в/м № 2), гестагенної підтримки (утрожестан 200 мг 1 раз на день вагінально) та далмаксин 200 мг 1 раз на день ректально; група порівняння – 42 жінки з одноплідною вагітністю та загрозою передчасних пологів у терміні гестації 22–34 тижні, які отримували лікування загрози згідно з алгоритмом наказу МОЗ № 624 від 03.11.2008 р.; контрольну групу становили 36 жінок з одноплідною вагітністю, вагітність яких мала фізіологічний перебіг і завершилась народженням живих доношених дітей. Результати. Середній вік пацієнток, яких обстежили, становив 27,08 ± 0,79 року. Середня оцінка аналізу STV у плодів у терміні гестації 22–34 тижні з ЗПП основної групи становила 11,5 ± 0,98 мсек, групи порівняння – 9,8 ± 0,97 мсек. Вірогідних відмінностей у показниках матково-плацентарно-плодового кровообігу вагітних з обстежених груп не відзначено. Середній гестаційний вік новонароджених основної групи становив 37,9 ± 2,38 тижня гестації і хоча не вірогідно, але був вищим за групу порівняння (36,9 ± 4,2). Передчасними пологами завершилися 23,81 % вагітностей групи порівняння, що вірогідно більше, ніж в основній групі (р < 0,05), де цей показник становив 13,95 %. У структурі перинатальної захворюваності провідними були: гіпоксично-ішемічне пошкодження ЦНС із синдромом пригнічення, неонатальна жовтяниця, синдром дихальних розладів переважно І типу, внутрішньошлуночкові крововиливи мозку та ретинопатія недоношених. Висновки. Використання під час вагітності лікування загрози передчасних пологів в обсязі утрожестан 200 мг 1 раз на день вагінально, далмаксин 200 мг 1 раз на день ректально знижує відсоток передчасних пологів і поліпшує перебіг вагітності та стан плода. Про ефективність лікування загрози передчасних пологів пацієнток основної групи свідчить не лише регресія клінічних симптомів цього ускладнення, задовільний функціональний стан фетоплацентарного комплексу, а також зниження відсотка ранніх передчасних пологів і, як наслідок, важкої перинатальної захворюваності. Spontaneous preterm births occurring in 5–13 % of pregnancies are the major cause of perinatal morbidity and mortality, but their frequency has not changed significantly over the past 10 years. Aim. To make the analysis of the clinical features of pregnancy, childbirth, state of the newborn and fetus in pregnant women with premature birth risk in 22–34 weeks’ gestation and feto-placental complex functional state in pregnant women of this cohort. Materials and Methods. The analysis of the clinical, laboratory and functional examination results of 121 women has been done. Women were divided into 3 groups: the main group – 43 patients with singleton pregnancy and risk of premature delivery at term 22–34 weeks who received prevention of RDS (dexamethasone 6 mg i. m. № 4 or betaspan 12 mg i. m. № 2), progestogen therapy (utrozhestan 200 mg 1 time a day vaginally) and dalmaksin 200 mg 1 time a day rectally; comparison group – 42 patients also with singleton pregnancy and risk of premature delivery at term 22–34 weeks of gestation who were treated according to the algorithm of the Ukrainian National Guideline № 624 of 03.11.2008; the control group consisted of 36 women with singleton normal pregnancy and delivery which ended with the birth of live full-term newborn. Results. The average age of the examined patients was 27.08 ± 0.79 years. The average assessment of fetuses STV analysis at 22–34 weeks’ gestation with clinical signs of premature birth risk with the main group was – 11.5 ± 0.98 ms, with the comparison group – 9.8 ± 0.97 ms. No significant differences in uterine-placental-fetal circulation of analyzed groups pregnant women were noted. The average gestational age of the main group newborns was 37.9 ± 2.38 weeks and it was higher than in the comparison group (36.9 ± 4.2 weeks). 23.81 % of comparison group pregnancies ended with a preterm birth, which was significantly higher than in the main group (p < 0.05), where this indicator was 13.95 %. In the structure of perinatal morbidity the leading were: hypoxic-ischemic injury of the CNS with suppression syndrome, neonatal jaundice, respiratory distress syndrome type I, intraventricular hemorrhages, and retinopathy of prematurity. Conclusions. Using for premature birth risk treatment utrozhestan 200 mg 1 time a day vaginally, dalmaksin 200 mg 1 time a day rectally reduces the risk of preterm birth rate and improves physiological condition of pregnancy and fetus. The effectiveness of the premature birth risk treatment of the main group patients shows not only the improvement of this complication clinical symptoms and satisfactory functional state of feto-placental complex, but also reduction the percentage of early preterm birth, and as a consequence, decrease in severe perinatal morbidity.