Сальмонелла-индуцированные изменения кишечной микробиоты и транскриптома генов иммунного ответа на фоне введения ванкомицина и Bacteroides fragilis

Abstract

Цель работы – изучить сальмонелла-индуцированные изменения пристеночной кишечной микробиоты, экспрессии эффекторных белков сальмонелл SipA, SopB, SopE2 и транскрипционной активности генов FFAR2, Foxp3, RORγt в кишечно-ассоциированной лимфоидной ткани (КАЛТ) крыс на фоне введения ванкомицина и B. fragilis. Материалы и методы. Проведены исследования количественного и качественного состава пристеночной микробиоты тонкого кишечника и определён уровень экспрессии генов крыс Foxp3, Rorc (Royt), FFAR2 и эффекторных белков сальмонелл SipA, SopB и SopE2 методом ПЦР-РВ, установлены взаимосвязи между группами микроорганизмов. Результаты. Введение B. fragilis на фоне предобработки ванкомицином и инфицирование сальмонеллами изменяет количественный состав микробиоты в пристеночном содержимом тонкого кишечника: наблюдается уменьшение Salmonella spp., E. coli, P. aeruginosa, Proteus spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp. и Shigella spp., а также увеличение Bacteroides spp., E. faecalis, E. faecium и Peptostreptococcus anaerobius. Уровень экспрессии эффекторных белков сальмонелл у животных при сочетанном введении ванкомицина и S. enteritidis (I группа), S. typhimurium (II группа) увеличился: SopB – в 101 и 20 раз; SopE2 – в 80 и 2 раза; SipA – в 613 раз (II группа), также отмечалось уменьшение в 5 раз в I группе. Относительное нормализованное количество мРНК генов FFAR2, Foxp3, RORγt в КАЛТ крыс в III и IV группах увеличивалось: FFAR2 – в 2,7 и 5,4 раза; Foxp3 – в 2,5 и 85 раз, уровень RORγt снизился на 70 % и только в IV группе. Выводы. Использование B. fragilis создаёт условия для коррекции сальмонелла-индуцированных изменений кишечного микробиома. Предобработка животных ванкомицином вызывает усиление транскрипционной активности генов SipA, SopB и SopE2, за исключением SipA после введений S. enteritidis. Введение B. fragilis повышает уровень мРНК генов FFAR2 и Foxp3 в КАЛТ, а также снижает RORγt после инфицирования S. typhimurium. Мета роботи – вивчити сальмонела-індуковані зміни пристінкової кишкової мікробіоти, експресії ефекторних білків сальмонел SірA, SopB, SopE2 й транскрипційної активності генів FFAR2, Foxp3, RORγt у кишково-асоційованій лімфоїдній тканині (КАЛТ) щурів на тлі введення ванкоміцину та B. fragilis. Матеріали та методи. Здійснили дослідження кількісного та якісного складу пристінкової мікробіоти тонкого кишечника й визначили рівень експресії генів щурів Foxp3, RORC (Royt), FFAR2 та ефекторних білків сальмонел SірA, SopB і SopE2 методом ПЛР-РЧ, встановили взаємозв’язки між групами мікроорганізмів. Результати. Введення B. fragilis на тлі передобробки ванкоміцином та інфікування сальмонелами змінює кількісний склад мікробіоти у пристінковому вмісті тонкого кишечника. Спостерігається зменшення Salmonella spp., E. coli, P. aeruginosa, Proteus sрр., Enterobacter sрр., Klebsiella spp. і Shigella spp., а також збільшення Bacteroides spp., E. faecalis, E. faecium і Peptostreptococcus anaerobius. Рівень експресії ефекторних білків сальмонел у тварин при одночасному введенні ванкоміцину та S. enteritidis (I група), S. typhimurium (II група) збільшився: SopB – y 101 і 20 разів; SopE2 – y 80 і 2 рази; SipA – y 613 разів (II група), а також відзначалось зменшення в 5 разів у I групі. Відноснa нормалізованa кількість мРНК генів FFAR2, Foxp3, RORγt у КАЛТ щурів у III і IV групах збільшувалася: FFAR2 – y 2,7 і 5,4 раза; Foxp3 – y 2,5 і 85 pазів, рівень RORγt знизився на 70 % і тільки в IV групі. Висновки. Використання B. fragilis створює умови для корекції сальмонела-індукованих змін кишкового мікробіома. Передобробка тварин ванкоміцином викликає посилення транскрипційної активності генів SірA, SopB і SopE2, за винятком SірA після введення S. enteritidis. Уведення B. fragilis підвищує рівень мРНК генів FFAR2 та Foxp3 в КАЛТ, а також знижує RORγt після інфікування S. typhimurium. The aim. To study Salmonella-induced changes in the intestinal wall microbiota, the expression of Salmonella effector proteins SipA, SopB, SopE2 and transcriptional activity of genes FFAR2, Foxp3, RORγt in rat GALT during administration of vancomycin and B.fragilis. Methods. Investigations of qualitative and quantitative composition of the microbiota of the wall of the small intestine were carried out, and the expression level of rat genes Foxp3, Rorc (Royt), FFAR2 and Salmonella effector proteins SipA, SopB and SopE2 were determined by RT-PCR, the relationship between groups of microorganisms was established. Results. Administration of B. fragilis against the background pre-treatment with vancomycin and Salmonella infection alters the quantitative composition of the microbiota in the wall of the small intestine contents: a decrease in Salmonella spp., E. coli, P.aeruginosa, Proteus spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp. and Shigella spp., as well as increasing Bacteroides spp., E. faecalis, E.f aecium and Peptostreptococcus anaerobius. The level of expression of Salmonella effector proteins in animals with the combined administration of vancomycin and S.enteritidis (I group), S.typhimurium (II group) increased: SopB – 101 and 20 times; SopE2 – 80 and 2 times; SipA – 613 times (II group), and also 5-fold decrease was noted in the I group. Relative normalized number of mRNA of genes FFAR2, Foxp3, RORγt in GALT of rats in groups III and IV increased: FFAR2 – 2.7 and 5.4 times; Foxp3 – 2.5 and 85 times, RORγt level decreased by 70% and only in IV group. Conclusions. Using B.fragilis creates conditions for the correction of Salmonella-induced changes of the intestinal microbiome. Pretreatment of animals with vancomycin causes increased transcriptional activity of genes SipA, SopB and SopE2, except SipA after administration of S. enteritidis. Administration of B. fragilis increases the level of mRNA of genes FFAR2 and Foxp3 in GALT and reduces RORγt after infection with S. typhimurium.