Залежність електричної ектопічної активності серця від надмірної ваги тіла у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця (за даними добового моніторування ЕКГ)

Abstract

Ожиріння, артеріальна гіпертензія та ішемія міокарда внаслідок атеросклерозу вінцевих судин — найпоширеніша комбінація патологічних станів. Порушенням ритму (за винятком фібриляції передсердь) у хворих на ожиріння на тлі артеріальної гіпертензії у сполученні з ІХС надається недостатньо уваги. Мета роботи – з’ясування впливу надмірної маси тіла на ектопічну електричну активність серця у хворих на гіпертонічну хворобу з супутньою ішемічною хворобою серця (за даними добового моніторування серцевого ритму). Матеріали та методи. До дослідження залучили 91 хворого на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, ІІ ступеня з супутньою ІХС віком 41–60 років, середній вік – 51,23 ± 5,30 року (чоловіків – 69 %). Залежно від індексу маси тіла пацієнтів поділили на 2 групи. До першої включили 70 пацієнтів віком 53 (48; 57) роки (38 % чоловіків), які мали індекс маси тіла понад 25 кг/м2 (40 (44 %) хворих із надмірною вагою тіла та 30 (33 %) хворих з ожирінням). До другої групи включили 21 (23 %) хворого віком 50 (47; 54) років з індексом маси тіла від 18,5 кг/м2 до 24,9 кг/м2. Групи були зіставні за віком, статтю. Результати. Групи хворих мали вірогідні розбіжності за показниками маси тіла (90 (80; 100) кг проти 69 (61; 73) кг, р = 0,001), індексу маси тіла (29,2 (26,6; 32,70 кг/м2 проти 23,4 (22,4; 24,2) кг/м2, р = 0,001). Однак групи хворих не розрізнялись за показниками росту (173,86 ± 8,73 см проти 170,95 ± 8,81 см, р = 0,19). Хворі на гіпертонічну хворобу, поєднану з ІХС і надмірною масою тіла/ожирінням, мали вірогідно більшу кількість хвилин елевації сегмента ST за добу, ніж хворі з нормальною масою тіла (12 (2; 180) хв проти 7 (2; 169) хв, р = 0,05). Виявлено зворотний кореляційний зв’язок між кількістю шлуночкових екстрасистол за добу та середньодобовою ЧСС (r = -0,5148; p = 0,002), середньою ЧСС за день (r = -0,4839; p=0,004), середньою ЧСС за ніч (r = -0,4063; p = 0,019); та прямий кореляційний зв’язок між кількістю шлуночкових екстрасистол за добу та віком (r = 0,2880; p = 0,047); кількістю надшлуночкових екстрасистол за добу та ростом (r = 0,3073; p = 0,034); кількістю надшлуночкових екстрасистол за добу та вагою (r = 0,3271; p = 0,023); сумарною кількістю екстрасистол (надшлуночкових і шлуночкових) за добу та віком (r = 0,3415; p = 0,018); сумарною кількістю екстрасистол (надшлуночкових і шлуночкових) за добу та ростом (r = 0,3620; p = 0,011). Висновки. У хворих із надмірною вагою тіла/ожирінням на тлі гіпертонічної хвороби з супутньою ІХС збільшення кількості шлуночкових екстрасистол за добу асоціюється з брадикардією та залежить від віку, а кількість надшлуночкових екстрасистол за добу залежить від росту та ваги. Ектопічна електрична активність у хворих із надмірною вагою тіла/ ожирінням на тлі гіпертонічної хвороби із супутньою ІХС асоціюється з ішемічними змінами міокарда, але не залежить від індексу маси тіла. Вackground. Obesity, hypertension and myocardial ischemia due to coronary atherosclerosis are the most common combination of pathological conditions. Arrhythmias (except for atrial fibrillation) in patients with obesity and hypertension in combination with ischemic heart disease are neglected. The aim of our study was to ascertain the impact of excess body weight on thr ectopic electrical activity of the heart in hypertensive patients with concomitant coronary heart disease (according to the daily monitoring of heart rhythm). Material and methods. The study involved 91 patients with essential hypertension stage II, degree II with concomitant coronary heart disease aged 41-60 years, mean age 51.23 ± 5.30 years (men 69 %). Depending on body mass index we divided patients into 2 groups. The first group included 70 patients aged 53 (48; 57) years (38 % men) who had the body mass index over 25 kg/m2 (40 (44 %) patients with excess body weight, and 30 (33 %) patients with obesity). The second group included 21 (23 %) patients aged 50 (47; 54) years with the body mass index from 18.5 kg/m2 to 24.9 kg/m2. The groups were comparable in age and sex. Results. Groups of patients had probable differences in terms of body weight (90 (80, 100) to 69 kg (61; 73) kg, p = 0.001), BMI (29.2 (26.6; 32.70 kg/m2 vs. 23.4 (22.4; 24.2) kg/m2, p = 0.001). However, the groups of patients did not differ in terms of height (173.86 ± 8.73 cm to 8.81 cm ± 170.95, p = 0.19). Patients with hypertension combined with coronary artery disease and overweight / obesity had significantly greater number of minutes of ST-segment elevation per day than patients with normal weight (12 (2, 180) min. vs. 7 (2, 169) min., p = 0.05). Inverse correlation was found between the number of premature ventricular beats per day and average daily heart rate (r = -0.5148; p = 0.002), the average heart rate per day (r = -0.4839 ; p = 0.004), the average heart rate per night (r = -0.4063; p = 0.019); and direct correlation between the number of premature ventricular beats per day and age (r = 0.2880; p = 0.047); the number of premature supraventricular beats per day and height (r = 0.3073; p = 0.034); the number of premature supraventricular beats per day and weight (r = 0.3271; p = 0.023); the total number of premature beats (supraventricular and ventricular) per day and age (r = 0.3415; p = 0.018); the total number of premature beats (supraventricular and ventricular) per night and height (r = 0.3620; p = 0.011). Conclusions. In patients with excessive body weight / obesity and hypertension with concomitant coronary artery disease increased number of premature ventricular beats per day is associated with bradycardia and depends on the age and the number of premature supraventricular beats per day depending on the height and weight. Ectopic electrical activity in patients with excessive body weight / obesity and hypertension with concomitant coronary heart disease is associated with myocardial ischemic changes, but independent of body mass index.