Патогенетическая сопряжённость активности инфламаторных процессов и ренальной дисфункции у больных с ранним ревматоидным артритом

Abstract

Поражение почек ассоциируется с тяжёлым течением ревматоидного артрита (РА). Это обстоятельство определяет необходимость мониторинга функции почек у таких больных, обусловливает научный интерес к нефрологическим проблемам при РА. Исследования, посвящённые изучению патологии почек у больных РА, в которых отражалось бы влияние клинических, лабораторных и инструментальных изменений на формирование почечной дисфункции, малочисленны либо противоречивы, что определило актуальность последующего изучения этой проблемы. Цель работы – изучение патофизиологической сопряжённости активации цитокинового звена иммунитета – фактора некроза опухоли-α (ФНО-α) и нарушения функционального состояния почек у больных в дебюте ревматоидного артрита. Материалы и методы. В исследование были включены 35 больных в возрасте старше 18 лет с ранним ревматоидным артритом (РА) (с продолжительностью симптомов заболевания не более 12 месяцев). Возраст пациентов в среднем составил 50,71 ± 2,25 года (от 18 до 76 лет), 80 % из них – женщины, средняя продолжительность заболевания на момент первичного исследования – 9,21 ± 0,43 месяца. Результаты. При первичном обследовании у больных с ранним РА выявлена ренальная дисфункция, которая проявлялась в снижении скорости клубочковой фильтрации и повышении экскреции микропротеинов с мочой. Содержание альбумина в моче ассоциировалась со степенью активности заболевания, отражающей выраженность суставного воспаления. Гипербета-2-микроглобулинурия коррелировала с уровнем экспрессии ключевого цитокина – ФНО-α. Выводы. Выраженность тубулярных нарушений при раннем РА характеризуется прогрессивным ухудшением и зависит от степени выраженности экспрессии ФНО-α, причём наибольший прирост функции (изменение величины микроглобулинурии) отмечается в диапазоне 200–350 пг/мл уровня ФНО-α. Согласно критерию хи-квадрат, у лиц с ФНО-α более 250 пг/мл количество регистрируемых случаев микроальбуминурии было достоверно больше, чем при меньшем уровне ФНО-α (р < 0,01). Ураження нирок асоціюється з тяжким перебігом ревматоїдного артриту (РА). Ця обставина визначає необхідність моніторингу функції нирок у таких хворих, зумовлює науковий інтерес до нефрологічних проблем під час РА. Дослідження, що присвячені вивченню патології нирок у хворих на РА, в яких би відбивався вплив клінічних, лабораторних та інструментальних змін на формування ниркової дисфункції, нечисленні або суперечливі, що визначило актуальність дальшого вивчення цієї проблеми. Мета роботи – вивчення патофізіологічного зв’язку між активацією цитокінової ланки імунітету – фактора некрозу пухлини-α (ФНП-α) та порушенням функціонального стану нирок у хворих в дебюті ревматоїдного артриту. Матеріали та методи. У дослідження включили 35 хворих віком старше за 18 років із раннім ревматоїдним артритом (РА) (тривалість симптомів захворювання – не більша ніж 12 місяців). Вік пацієнтів у середньому становив 50,71 ± 2,25 року (від 18 до 76 років), 80 % з них – жінки, середня тривалість захворювання на момент первинного дослідження – 9,21 ± 0,43 місяця. Результати. Під час первинного обстеження у хворих на ранній РА встановлена ренальна дисфункція, котра проявлялась зниженням швидкості клубочкової фільтрації та підвищенням екскреції мікропротеїну з сечею. Вміст альбуміну в сечі корелював зі ступенем активності захворювання, що показує вираженість суглобового запалення. Гіпербета-2-мікроглобулінурія прямо корелювала з рівнем експресії ключового цитокіну – ФНП-α. Висновки. Вираженість тубулярних порушень при РА характеризується прогресивним погіршенням і залежить від ступеня вираженості експресії ФНП-α, причому найбільший приріст функції (зміна величини мікроглобулінурії) відзначається в діапазоні 200–350 пг/мл рівня ФНП-α. Згідно з критерієм хі-квадрат, в осіб із ФНП-α більше ніж 250 пг/мл кількість зареєстрованих випадків мікроальбумінурії була вірогідно більшою, ніж при меншому рівні ФНП-α (р < 0,01). Relevance. Kidney damage is often associated with severe RA. This fact determines the need for monitoring of renal function in these patients, leads to scientific interest in the problems of nephrology at the RA. Many researches devoted to the study of kidney disease in patients with RA, which would reflect the influence of clinical, laboratory and instrumental data on the formation of renal dysfunction are few or contradictory, that determined the urgency of further study of the problem. The aim: to investigate pathophysiological contingency between activation of cell-mediated immunity (inflammatory cytokines) – tumor necrosis factor-alpha (TNF-α) and violations of renal function in patients at the onset of rheumatoid arthritis. Materials and methods. This study included 35 patients aged over 18 years, with early rheumatoid arthritis (RA) (duration of symptoms was less than 12 months). The average age of patient was 50.71 ± 2.25 years (range from 18 to 76 years), 80 % of them were women, the mean duration of the disease at the time of the initial study was 9.21±0.43 months. Results. At the initial examination in the studied patients it was showed that patients with early RA were characterized by the presence of renal dysfunction, which manifested with the reduction of glomerular filtration rate and increased excretion of urine protein. Dynamics of albuminuria, according to the analysis of variance for one-factor scheme, significantly determined by the degree of disease activity, reflecting the severity of joint inflammation. High level of β-2-mikroglobulin in urine significantly correlated with the levels of main cytokines expression– TNF-α according to the binary regression analysis, the relationship was a logarithmic dependence. Conclusion. The obtained dependence showed that dynamics of expression of tubular disorders in RA was characterized by progressive deterioration depending on the degree of TNF-α expression, and the greatest increase in function (changing of the urine miсroglobulin) indicated in the interval from 200 to 350 pg/mL of the TNF-α level. According to the chi-square test, in patients with TNF-α level more than 250 pg/ml, the number of reported cases of microalbuminuria were significantly higher than at a lower level of TNF-α (p < 0.01).