Гендерні особливості серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду у хворих, які перенесли інфаркт міокарда на тлі артеріальної гіпертензії

Abstract

Актуальність проблеми хронічної серцевої недостатності зберігається в зв’язку з ростом її поширеності в усіх розвинутих країнах світу, зокрема і в Україні. Мета роботи – оцінити гендерні особливості у хворих на серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду (СНЗФВ), які перенесли інфаркт міокарда (ІМ) на тлі артеріальної гіпертензії (АГ). Матеріали та методи. Обстежили 72 хворих (50 чоловіків, 24 жінки) на СНЗФВ, які перенесли ІМ із коморбідною АГ І–ІІІ ступенів важкості (середній вік 64,1 ± 0,97 року). Хворих поділили на групи залежно від статі. Оцінювання внутрішньосер¬цевої гемодинаміки здійснювалось за допомогою ехокардіографії на апараті «VIVID 3 Expert» («General Electric», США) за стандартною методикою з використанням тканинної доплерографії. Рівні GDF 15 і NT-proBNP у сироватці крові визначали імуноферментним методом із використанням наборів реактивів Human GDF-15/MIC-1 ELISA («BioVendor», Чеcька Респу¬бліка) та NT-proBNP ELISA Kit («Biomedica», Словацька Республіка). Результати. У жінок, які хворі на СНЗФВ і перенесли ІМ на тлі АГ, спостерігався найважчий клінічний стан, що підтверджу¬ється вірогідно вищою кількістю балів за ШОКС (на 40 %, p < 0,05), зниженням пройденої дистанції (на 33,4 %; p < 0,05) і більшою кількістю балів за шкалою Борга (на 22,6 %; p < 0,05) за даними проби з 6-хвилинною ходьбою. У хворих жіночої статі виявлено вірогідне збільшення співвідношення E/Е’ (на 12,2 %, p < 0,05) і рівня GDF 15 у сироватці крові (на 30,3 %, p < 0,05) порівняно з пацієнтами чоловічої статі. У жінок, які хворі на СНЗФВ і перенесли ІМ на тлі АГ, загальна смертність протягом трьох років була вірогідно вищою (16 %), ніж у чоловіків (10 %). Висновки. У хворих на СНЗФВ жіночої статі, які перенесли ІМ на тлі АГ, спостерігався важкий перебіг захворювання, про що свід¬чить нижча толерантність до фізичного навантаження, погіршення діастолічної функції та гірший прогноз трирічної виживаності.

Актуальность проблемы хронической сердечной недостаточности сохраняется в связи с ростом её распространённости во всех развитых странах мира, в том числе и в Украине. Цель работы – оценить гендерные особенности у больных сердечной недостаточностью с сохранённой фракцией выброса (СНСФВ), перенёсших инфаркт миокарда (ИМ) на фоне артериальной гипертензии (АГ). Материалы и методы. Обследовано 72 больных (50 мужчин, 24 женщины) в СНСФВ, перенёсших ИМ с коморбидной АГ I–III степени тяжести (средний возраст – 64,1 ± 0,97 года). Больные были разделены на группы в зависимости от пола. Оценку внутрисердечной гемодинамики проводили с помощью эхокардиографии на аппарате «VIVID 3 Expert» («General Electric», США) по стандартной методике с использованием тканевой допплерографии. Уровни GDF 15 и NTproBNP в сыворотке крови определяли иммуноферментным методом с использованием наборов реактивов Human GDF 15 и MIC-1 ELISA («BioVendor», Чешская Республика) и NTproBNP ELISA Kit («Biomedica», Словацкая Республика). Результаты. У женщин, больных СНСФВ, перенёсших ИМ на фоне АГ, наблюдалось более тяжёлое клиническое состояние, что подтверждается достоверным увеличением количества баллов по ШОКС (на 40 %, p < 0,05), снижением пройденной дистанции (на 33,4 %; p < 0,05) и большим количеством баллов по шкале Борга (на 22,6 %; p < 0,05) по данным пробы с 6-минутной ходьбой. У больных женского пола выявлено достоверное увеличение соотношения E/Е’ (на 12,2 %; p < 0,05) и уровня GDF 15 в сыворотке крови (на 30,3 %, p < 0,05) по сравнению с пациентами мужского пола. У женщин, больных СНCФВ, перенёсших ИМ на фоне АГ, общая смертность в течение трёх лет была достоверно выше (16 %), чем у мужчин (10 %). Выводы. У больных СНСФВ женского пола, перенёсших ИМ на фоне АГ, наблюдалось тяжёлое течение заболевания, о чём свидетельствует более низкая толерантность к физической нагрузке, ухудшение диастолической функции и прогноза трёхлетней выживаемости.

Actuality of chronic heart failure problem remains due to its increasing prevalence in all developed countries, including Ukraine. The aim – to evaluate the gender features in patients with heart failure with preserved ejection fraction after myocardial infarction on the background of hypertension. Materials and Methods. The study involved 72 patients (50 men and 24 women) with heart failure and preserved ejection fraction after myocardial infarction on the background of hypertension (the average age was 64.1 ± 0.97 years). Patients were divided into two groups according to gender. Evaluation of intracardiac hemodynamics was carried out by echocardiography on the device “VIVID 3 Expert” (General Electric, USA) using the standard method with tissue Doppler. Levels of GDF 15 and NTproBNP in blood serum were identified by use the ELISA kits of Human GDF 15/MIC-1 ELISA (BioVendor, Czech Republic) and NTproBNP ELISA Kit (Biomedica, Slovak Republic). Results. Clinical condition of women with heart failure and preserved ejection fraction after myocardial infarction on the background of hypertension was more severe, which was confirmed by significantly higher scores on the scale of clinical status assessment (40 %, p < 0.05) and reduction the distance covered (33.4 %; p < 0.05), and more points on the Borg’s scale (22.6 %; p < 0.05) according to 6-minute walking test. In female patients significant increasing in E/E’ ratio (by 12.2 %, p < 0.05) and GDF 15 serum levels (by 30.3 %, p < 0.05) was found compared to male patients. In women with heart failure and preserved ejection fraction after myocardial infarction on the background of hypertension, the total mortality rate within 3 years was significantly higher (16 %) than men (10 %). Conclusions. Female patients with heart failure and preserved ejection fraction after myocardial infarction on the background of hypertension had a severe course of the disease, as evidenced by a lower exercise tolerance, diastolic function impairment and the worsening of three-year survival prognosis.