Можливості однопортового лапароскопічного доступу під час виконання холецистектомії після оперативних втручань на органах черевної порожнини

Abstract

Мета роботи – оцінити можливість та ефективність використання однопортового доступу під час виконання холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу у хворих із раніше перенесеними операціями на органах черевної порожнини. Матеріали та методи. За період із вересня 2015 по березень 2017 року у 27 хворих виконали лапароскопічну холецистектомію, використовуючи однопортовий доступ із приводу хронічного калькульозного холециститу. Усі пацієнти були поділені на 2 групи: першу становили 12 (44,4 %) пацієнтів із раніше перенесеними операціями на органах черевної порожнини, яким виконувалась лапаротомія; до другої групи увійшли 15 (55,5 %) пацієнтів, у яких не було оперативних втручань на органах черевної порожнини. Результати. Середня тривалість оперативного втручання у хворих 1 групи (n = 12) становила 87,66 ± 4,03 хв. У всіх випадках спостерігали хронічний калькульозний холецистит. Переходу до відкритої холецистектомії не було. Середній ліжко-день становив 2,41 ± 0,20. Дренування черевної порожнини здійснили у 7 (58,3 %) пацієнтів. 7 (58,3 %) хворих од¬норазово отримували опіоїдні анальгетики з метою зниження післяопераційного болю. Активізацію пацієнтів здійснювали наступної доби після операції. Через два дні виконувалося УЗД органів черевної порожнини. У 2 (16,6 %) осіб відзначено незначне скупчення рідини в ділянці видаленого жовчного міхура, що не вимагало пункції. У пацієнтів другої групи в усіх випадках виконана однопортова холецистектомія без встановлення додаткових троакарів. Середня тривалість операції становила 38,93 ± 1,85 хв. У всіх випадках спостерігався хронічний калькульозний холецистит. Конверсії до відкритої методики не відзначено. Середній ліжко-день становив 2,06 ± 0,07. Дренування черевної порожнини не проводилось. У 2 (13,3 %) випадках одноразово призначали опіоїдні анальгетики з метою зниження післяопераційного болю. Активізація пацієнтів відбувалась на наступну добу після операції. Через два дні в день виписки виконувалось УЗД післяопераційної зони, скупчення рідини в ділянці ложа жовчного міхура відзначалось у 1 (6,6 %) пацієнта. Висновки. Використання однопортового доступу під час виконання лапароскопічної холецистектомії є ефективним способом. Особливості будови єдиного порту надають можливість додаткового застосування зігнутих інструментів, що збільшує кількість однопортових лапароскопічних втручань у пацієнтів із хронічним калькульозним холециститом. Цель работы – оценить возможность и эффективность использования однопортового доступа при выполнении холе¬цистэктомии по поводу хронического калькулёзного холецистита у больных с ранее перенесёнными операциями на органах брюшной полости. Материалы и методы. За период с сентября 2015 по март 2017 г. у 27 больных выполнили лапароскопическую холе¬цистэктомию, используя однопортовый доступ по поводу хронического калькулёзного холецистита. Все пациенты были разделены на 2 группы: первую составили 12 (44,4 %) пациентов с ранее перенесёнными операциями на органах брюшной полости, которым выполнялась лапаротомия; вторую группу составили 15 (55,5 %) пациентов, у которых не было оперативных вмешательств на органах брюшной полости. Результаты. Средняя продолжительность оперативного вмешательства у больных 1 группы (n = 12) составила 87,66 ± 4,03 мин. Во всех случаях наблюдался хронический калькулёзный холецистит. Перехода к открытой холецистэктомии не было. Средний койко-день составил 2,41 ± 0,20. Дренирование брюшной полости проводилось у 7 (58,3 %) пациентов. У 7 (58,3 %) одноразово назначались опиоидные анальгетики с целью снижения послеоперационной боли. Активизация пациен¬тов происходила на первые сутки после операции. Через два дня выполнялось УЗИ органов брюшной полости. У 2 (16,6 %) больных отмечено незначительное скопление жидкости в области удалённого желчного пузыря, не требовало пункции. У пациентов второй группы во всех случаях выполнена однопортовая холецистэктомия без установки дополнительного троакра. Средняя продолжительность операции – 38,93 ± 1,85 мин. Во всех случаях наблюдался хронический калькулёзный холецистит. Конверсии к открытой методике не отмечено. Средний койко-день составил 2,06 ± 0,07. Дренирование брюшной полости не проводилось. В 2 (13,3 %) случаях однократно назначали опиоидные анальгетики с целью снижения послеоперационной боли. Активизация пациентов происходила на следующие сутки после операции. Через два дня, в день выписки выполня¬лось УЗИ послеоперационной зоны, скопление жидкости в области ложа желчного пузыря отмечалось у 1 (6,6 %) пациента. Выводы. Использование однопортового доступа при выполнении лапароскопической холецистэктомии является эффективным способом. Особенности строения единого порта предоставляют возможность дополнительного приме¬нения изогнутых инструментов, увеличивают количество однопортовых лапароскопических вмешательств у пациентов с хроническим калькулёзным холециститом. Aim. To assess the possibility and effectiveness of single-port access in cholecystectomy using for chronic calculous cholecystitis in patients who were previously operated on the abdominal organs. Materials and Methods. For the period from September 2015 to March 2017, 27 patients were been operated by laparoscopic cholecystectomy using single-port access for chronic calculous cholecystitis. All patients were divided into 2 groups. The first group included 12 (44.4 %) patients with previous surgery on the abdominal organs, who were performed laparotomy. The second group (2) included 15 (55.5 %) patients who didn’t have surgical interventions on the abdominal organs. Results and Discussion. The average duration of surgical intervention in patients of the 1st group (n = 12) was 87.66 ± 4.03 minutes. In all cases chronic calculous cholecystitis was observed. There was no transition to open cholecystectomy. The average bed-day was 2.41 ± 0.20. Drainage of the abdominal cavity was carried out only for 7 patients (58.3 %). In 7 (58.3 %) patients opioid analgesics were prescribed once to reduce postoperative pain. Activation of patients occurred on the first day after the operation. After 2 days the ultrasound of the abdominal cavity was performed. In 2 (16.6 %) patients there was a slight accumulation of fluid in the region of the removed gallbladder that did not require puncture. Patients in the second group in all cases were performed a single-port cholecystectomy without additional trocars. The average duration of the operation was 38.93 ± 1.85 minutes. In all cases chronic calculous cholecystitis was observed. Conversions to the open methodology have not been noted. The average bed-day was 2.06 ± 0.07. Drainage of the abdominal cavity has not been performed. In 2 (13.3 %) cases opioid analgesics were prescribed once for postoperative pain relieving. Activation of patients occurred on the next day after the operation. After 2 days on the day of releasing from the hospital the ultrasound of the postoperative zone was performed, fluid accumulation in the area of the gallbladder bed was noted in 1 (6.6 %) of the patient. Conclusions. The use of single-port access in laparoscopic cholecystectomy performing is an effective way. The features of a single port structure provide the possibility of curved instruments additional application, increase the number of single-port laparoscopic interventions in patients with chronic calculous cholecystitis.