Тактика вибору обсягу оперативного втручання при діагностиці об’ємних утворень маткових труб у жінок репродуктивного віку

Abstract

Хронічні запальні захворювання органів малого таза в жінок репродуктивного віку мають високу популяційну поширеність, посідають одне з провідних місць у формуванні стійких форм трубно-перитонеального безпліддя та об’ємних утворень маткових труб. Саме тому тактика ведення цієї клінічної групи та вибір адекватного обсягу оперативного втручання потребує додаткового вивчення. Мета роботи – аналіз застосування сучасних методів хірургічного лікування об’ємних утворень маткових труб у жінок репродуктивного віку на підставі вивчення анамнестичних, клінічних та інструментальних методів діагностики. Матеріали та методи. У відкрите проспективне дослідження включили 155 хворих, які перебували на стаціонарному лі¬куванні в гінекологічних відділеннях із діагнозом хронічні сальпінгіти та оофорити та які були поділені на дві клінічні групи. Першу клінічну групу становили 89 жінок, яким за даними повного клініко-лабораторного обстеження був підтверджений діагноз хронічного сальпінгоофориту; у другу групу ввійшли 66 жінок із хронічним запаленням додатків матки, в яких діагностовані об’ємні утворення маткових труб (гідросальпінкси) та яким виконали хірургічне втручання лапароскопічним доступом. Результати. Встановили, що 66 пацієнток, в яких за даними бімануального та УЗ дослідження діагностовано об’ємні утворення маткових труб, були прооперовані лапароскопічним доступом у плановому порядку. У 28 пацієнток (42,42 %) цієї клінічної групи клінічно інтраопераційно обґрунтованим обсягом оперативного втручання з приводу об’ємних утворень маткових труб стало двостороннє видалення маткових труб чи видалення єдиної маткової труби. 12 жінкам (18,18 %), які не мали пологів в анамнезі (8 пацієнток – 66,67 %), та 4 пацієнткам, які планували вагітність у майбутньому (33,33 %), рекомендована післяопераційна консультація у спеціалізованому репродуктивному центрі. У 38 пацієнток (57,58 %), враховуючи вік жінки, стан репродуктивного анамнезу (пологи в анамнезі були відсутні у 32 пацієнток – 84,21 %), та передусім бажання пацієнтки, в поєднанні з об’єктивними даними про стан маткових труб, що отримані під час опера¬тивного втручання, виконані органозберігальні хірургічні втручання з метою збереження можливості запліднення без використання таких репродуктивних технологій, як екстракорпоральне запліднення. Висновки. Вибираючи обсяг хірургічного втручання в жінок з об’ємними утвореннями маткових труб, провідне значен¬ня мають клінічні дані, що отримані при інтраопераційному візуальному оцінюванні маткових труб з урахуванням віку пацієнтки та репродуктивного анамнезу. Цель работы – анализ применения современных методов хирургического лечения объёмных образований маточных труб у женщин репродуктивного возраста на основании изучения анамнестических, клинических и инструментальных методов диагностики. Материалы и методы. В открытое проспективное исследование включили 155 больных, которые находились на стацио¬нарном лечении в гинекологических отделениях с диагнозом хронические сальпингиты и оофориты и были разделены на две клинические группы. Первую клиническую группу составили 89 женщин, которым по данным полного клинико-лабо¬раторного обследования был подтверждён диагноз хронического сальпингоофорита; во вторую группу вошли 66 женщин с хроническим воспалением придатков матки, у которых были диагностированы объёмные образования маточных труб (гидросальпинксы) и которым было проведено хирургическое вмешательство лапароскопическим доступом. Результаты. Установлено, что 66 пациенток, у которых по данным бимануального и УЗ исследования диагностированы объёмные образования маточных труб, были прооперированы лапароскопическим доступом в плановом порядке. У 28 пациенток (42,42 %) этой клинической группы интраоперационно обоснованным объёмом оперативного вмешательства по поводу образований маточных труб стала двусторонняя сальпингэктомия или удаление единственной маточной трубы. 12 женщинам (18,18 %), которые не имели родов в анамнезе (8 пациенток – 66,67 %) и 4 пациенткам, которые планировали беременность в будущем (33,33 %), рекомендована послеоперационная консультация в специализиро¬ванном репродуктивном центре. У 38 пациенток (57,58 %), учитывая возраст женщины, состояние репродуктивного анамнеза (роды в анамнезе отсутствовали у 32 пациенток – 84,21 %), и, прежде всего, желание пациентки в сочетании с объективными данными о состоянии маточных труб, полученными во время оперативного вмешательства, выполнены органосохраняющие хирургические вмешательства с целью сохранения возможности оплодотворения без использования таких репродуктивных технологий, как экстракорпоральное оплодотворение. Выводы. При выборе объёма хирургического вмешательства у женщин с объёмными образованиями маточных труб ведущее значение имеют клинические данные, полученные при интраоперационной визуальной оценке маточных труб с учётом возраста пациентки и репродуктивного анамнеза. The aim. Analysis of the use of modern methods of surgical treatment of space-occupying process of the fallopian tubes in women of reproductive age based on the study of anamnestic, clinical and instrumental methods of diagnosis. Material and methods. In an open prospective study included 155 patients who were hospitalized in the gynecological depart¬ment with a diagnosis of chronic salpingitis and oophoritis and who were divided into two clinical groups. The first clinical group consisted of 89 women in whom chronic salpingitis was diagnosed according to clinical and laboratory examination; the second group included 66 women with chronic inflammation of the uterine appendages that have been diagnosed of space-occupying process of the fallopian tubes (hydrosalpinks) and who underwent surgery laparoscopic access. Results. It was found that 66 patients with formation of space-occupying process of the fallopian tubes were operated by laparoscopic access routinely. In 28 patients (42.42 %) of the clinical group clinically reasonable amount of intraoperative surgery of space-occupying process of the fallopian tubes was bilateral tubal removal of the fallopian tubes or deletion of a single fallopian tube. 12 women (18.18 %), who had parity (8 patients – 66.67 %) and 4 patients who planed future preg¬nancies (33.33 %) were recommended postoperative consultation with specialized reproductive center. Taking into account the woman’s age, reproductive history (parity absent in 32 patients – 84.21 %), in 38 patients (57.58 %) organ preserving surgery was performed to preserve possibility of conception without the use of reproductive technologies such as in vitro fertilization. Conclusions. When selecting the amount of surgery in women with tubal bulky formations leading role is dedicated to clini¬cal data which can be obtained during intraoperative visual evaluation of the fallopian tubes of the patient based on age and reproductive history.