Сучасні погляди репродуктолога на етіопатогенез і лікування лейоміоми матки

Abstract

Мета роботи – здійснити аналіз спеціалізованої наукової літератури для узагальнення даних про сучасні погляди на особливості етіопатогенезу лейоміоми матки, її клінічного перебігу та впливу на репродуктивну функцію жінки, а також вивчити дані про сучасні методи профілактики, лікування лейоміоми матки. Лейоміома матки – найпоширеніша доброякісна пухлина матки в жінок репродуктивного віку. У статті наведені дані молекулярної біології, генетики та імуногістохімії лейоміоми матки, особливостей діагностики та лікування цієї пухлини. Незважаючи на те, що останнім часом виявлено багато молекулярно-генетичних детермінант лейоміоми матки, етіологія та патофізіологія захворювання залишаються недостатньо вивченими. Захворювання на лейоміому матки є медико-соціальною проблемою, що призводить до зни¬ження працездатності та порушення репродуктивної функції в жінки, а також супроводжується низкою акушерських і перинатальних ускладнень. В огляді проаналізовані як сучасні методи консервативного лікування, так і новітні технології оперативного лікування лейоміоми матки в молодих жінок із нереалізованими репродуктивними планами. Матеріали та методи. Вивчили та проаналізували доступну наукову літературу за останні п’ять років, котра присвячена особливостям етіопатогенеза, клінічного перебігу та сучасним методам лікування лейоміоми матки. Використовували методи оглядового, системного та контент-аналізу. Висновки. Лейоміома матки посідає друге місце серед гінекологічних захворювань після запальних захворювань матки та придатків. У 20–30 % випадків лейоміома матки є етіологічним фактором безпліддя та в 15–30 % випадків – причиною невиношування вагітності. Репродуктивне здоров’я пацієнток є дуже актуальною проблемою сучасної гінекології та акушерства, тому її вирішення являє собою поетапний етіопатогенетичний підхід з урахуванням віку пацієнток, їхнього репродуктивного анамнезу, наявності супутньої генітальної та соматичної патології. Застосування сучасних консерва¬тивних та оперативних методик лікування лейоміоми матки дає можливість зменшити кількість її ускладнень, зберегти матку та репродуктивну функцію жінки, підвищити ефективність лікування лейоміоми матки та якість життя цих пацієнток. Цель работы – провести анализ специализированной научной литературы для обобщения данных о современных взглядах на особенности этиопатогенеза лейомиомы матки, её клинического течения и влияния на репродуктивную функцию женщины, а также изучить данные о современных методах профилактики и лечения лейомиомы матки. Лейомиома матки – наиболее распространённая доброкачественная опухоль матки у женщин репродуктивного возраста. В статье приведены данные молекулярной биологии, генетики и иммуногистохимии лейомиомы матки, особенности диагностики и лечения данной опухоли. Несмотря на то, что в последнее время обнаружено много молекулярно-генети¬ческих детерминант лейомиомы матки, этиология и патофизиология заболевания остаются недостаточно изученными. Заболевание лейомиомой матки является медико-социальной проблемой, приводит к снижению работоспособности и нарушению репродуктивной функции у женщины, а также сопровождается рядом акушерских и перинатальных ослож¬нений. В обзоре представлен анализ как современных методов консервативного лечения, так и новейших технологий оперативного лечения лейомиомы матки у молодых женщин с нереализованными репродуктивными планами. Материалы и методы. Изучили и проанализировали доступную научную литературу за последние пять лет, посвя¬щённую особенностям этиопатогенеза, клинического течения и современным методам лечения лейомиомы матки. Использовали методы смотрового, системного и контент-анализа. Выводы. Лейомиома матки занимает второе место среди гинекологических заболеваний после воспалительных заболеваний матки и придатков. В 20–30 % случаев лейомиома матки является этиологическим фактором бесплодия и в 15–30 % случаев – причиной невынашивания беременности. Репродуктивное здоровье пациенток является очень актуальной проблемой современной гинекологии и акушерства, поэтому её решение представляет собой поэтапный этиопатогенетический подход с учётом возраста пациенток, их репродуктивного анамнеза, наличия сопутствующей генитальной и соматической патологии. Применение современных консервативных и оперативных методик лечения лейомиомы матки позволяет уменьшить количество её осложнений, сохранить матку и репродуктивную функцию жен¬щины, повысить эффективность лечения лейомиомы матки и качество жизни этих пациенток. Aim. To analyze specialized scientific literature for compilation of data about contemporary views on the uterus leiomyoma etiopathogenetic features, its clinical course and influence on woman’s reproductive function, and also to study data about modern methods of the uterus leiomyoma prophylaxis and treatment. Leiomyoma is the most common benign uterine tumor of reproductive age which ranks second in the gynecologic diseases following uterus and appendages inflammation. There are data about molecular biology, genetics and immunehistochemistry features of diagnostic and treatment of the uterine leiomyoma in the article. Although many molecular-genetic determinants of the uterine leiomyoma have been lately discovered, however etiology and pathophysiology of disease have not been enough studied. Leiomyoma is a medical-social problem that results in the decline of capacity and violation of woman’s reproductive function, and also accompanied by range of obstetric and perinatal complications. This review provides analysis of conserva¬tive treatment modern methods and innovative technologies of uterine leiomyoma operative treatment in young women with unrealized reproductive plans. Materials and Methods. Accessible scientific literature over the last five years concerning features of etiopathogenesis, clinical course and the modern methods of uterus leiomyoma treatment were studied and analyzed. Methods of gynecological obser¬vation, systemic and content-analysis were used. Conclusions. Leiomyoma ranks second in the gynecologic diseases following uterus and appendages inflammation. In 20–30 % of cases leoimyoma is etiological factor of infertility and in 15-30 % of cases is the cause of miscarriage. Reproductive function of patients is actual gynecological and obstetrical problem and therefore its resolving is the step-by-step etiopathogenetic ap¬prouch depending on the patient’s age, their reproductive anamnesis, prasense of genital snd somatic pathology. Use of the modern conservative and surgical methods of uterine leiomyoma treatment gives possibility to decrease in rate of complications, to preserve the uterus and female reproductive function, to increase in treatment efficiency and life quality of these patients.