Клінічне спостереження хірургічного лікування артеріальної аневризми передньої сполучної артерії головного мозку, що ускладнена внутрішньошлуночковим крововиливом та оклюзійною гідроцефалією

Abstract

Проблема вибору лікувальної тактики при артеріальній аневризмі нині особливо актуальна в контексті лікування внутрішньомозкового крововиливу. З метою вирішення проблеми здійснили клінічне спостереження за хірургічним лікуванням артеріальної аневризми комплексу передньої сполучної артерії – передньої мозкової артерії зліва у пацієнта (48 років) через 15 діб після епізоду гострого порушення мозкового кровообігу за типом масивного субарахноїдального крововиливу. Встановили, що ендоваскулярна оклюзія артеріальної аневризми асоціюється з нижчим ризиком смерті та виникнення післяопераційних ускладнень. Однак при інтраопераційних крововиливах транскраніальна операція часто стає єдиним можливим методом лікування. Вентрикулярний фібриноліз дає змогу ефективно санувати шлуночкову систему при внутрішньошлуночковому крововиливі та сприяє швидшому відновленню ліквороциркуляції. Вентрикуло-перитонеальне шунтування є ефективною методикою при арезорбтивній гідроцефалії. Різні типи лікування свідчать, що диференційний підхід щодо вибору лікувальної тактики залишається і досі актуальним, незважаючи на всі досягнення в сучасній нейрохірургії. Проблема выбора лечебной тактики при артериальной аневризме сегодня особо актуальна в контексте лечения внутримозгового кровоизлияния. С целью решения проблемы проведено клиническое наблюдение за хирургическим лечением артериальной аневризмы передней соединительной артерии – передней мозговой артерии слева – у пациента (48 лет) через 15 суток после эпизода острого нарушения мозгового кровообращения по типу массивного субарахноидального кровоизлияния. Установлено, что эндоваскулярная окклюзия артериальной аневризмы ассоциируется с более низким риском смерти и возникновения послеоперационных осложнений. Однако при интраоперационных кровоизлияниях транскраниальная операция часто становится единственно возможным методом дальнейшего лечения. Вентрикулярный фибринолиз позволяет эффективно санировать желудочковую систему при внутрижелудочковом кровоизлиянии и способствует более быстрому восстановлению ликвороциркуляции. Вентрикуло-перитонеальное шунтирование является эффективной методикой при арезорбтивной гидроцефалии. Различные типы лечения свидетельствуют, что дифференцированный подход к выбору лечебной тактики остается актуальным до сих пор, несмотря на все достижения в современной нейрохирургии. Aim. The problem of choosing treatment tactics in case of arterial aneurysm has been of particular relevance these days in the context of the treatment of intracerebral bleeding – one of the main causes of acute cerebrovascular events (ACE). Methods and results. To solve this problem, a surgical treatment of arterial aneurism of the anterior communicating artery – left arteria cerebri anterior (and a corresponding treatment method was developed) of a 48-year-old patient, 15 days after the ACE episode classifi ed as massive subarachnoidal bleeding – was carried out. It appeared that endovascular obturation of arterial aneurysm is associated with reduced death risk and occurrence of postoperative complications. However, in the case of intraoperative bleeding transcranial operation often appears to be the only method for further treatment. Ventricular fi brinolysis allows effectively treating the ventricular system in case of intraventricular hemorrhage and contributes to more rapid recovery of liquor (spinal fl uid) circulation. Conclusion. Ventricular-peritoneal shunting is an effi cient method to treat aresorptive hydrocephalus. Different types of treatment demonstrate that a differentiated approach towards choosing a treatment policy continues to be relevant even today, despite all the achievements and advances in modern neurosurgery.