The risk factors of cardiovascular disorders in children with chronic bronchopulmonary diseases

Abstract

The purpose was to determine the features of cardiovascular system morphofunctional state and the risk factors for cardiovascular disorders formation in children with chronic bronchopulmonary diseases. Materials and methods. We examined 144 patients aged 3–16 years (mean age was 11.3 ± 1.2 years) with chronic bronchopulmonary pathology (60 patients with cystic fibrosis with pancreatic insufficiency and 84 patients with heavily treated or partially treated persistent bronchial asthma) and 68 conditionally healthy children who made up the control group. A complex of functional methods for cardiovascular system studying in patients with chronic bronchopulmonary diseases included: echodopplercardiography with determination of left ventricular myocardium geometry, Holter monitoring of cardiac activity, duplex scanning of the common carotid artery by intima-media thickness measuring of the common carotid artery wall and examining the index of endothelial stress shift. To determine the risk factors for cardiovascular disorders development in children with chronic bronchopulmonary diseases, a method E. N. Shigan was used to normalize intensive indicators, based on the Bayesian probabilistic method. A prognostic model of cardiovascular disorders development was obtained using the exponential regression equation for patients with chronic bronchopulmonary diseases. Results. According to results of the study it has been found that there is a structural and functional restructuring of the left ventricular myocardium on the background of the cardiac activity vegetative regulation violation and vascular remodeling in children with chronic bronchopulmonary diseases. The definition of risk factors for cardiovascular complications development in children with bronchial asthma has showed the followings: the presence of chronic infection (OR = 8.4), the age of child from 3 to 6 years (OR = 4.9), the disease duration more than 3 years (OR = 2.3), the circadian index value less than 1,2 units (OR = 3.1) and QTc interval prolongation more than 420 ms (OR = 2.1). The main risk factors for cardiovascular disorders formation in the group of children with cystic fibrosis were the age of the child from 3 to 6 years (OR = 4.0), contamination of the respiratory tract by Pseudomonas aeruginosa (OR = 4.0), severe course of the disease (OR = 3.3), the presence of chronic infection (OR = 6.0), the body mass index less than P50 (OR = 4.2) and the QTc interval duration more than 420 ms (OR = 1.4). The risk of cardiovascular complications was increased with the presence of 3 or more risk factors that confirmed by the equation of exponential regression in the group of patients with chronic bronchopulmonary diseases. Conclusions. The development of cardiovascular complications is caused by a combination of many factors in children with chronic bronchopulmonary diseases. It is necessary to include into the algorithm for examination heart echodopplerography, Holter heart rate monitoring, duplex scanning of the common carotid artery with determination of the endothelial stress index shift and intima-media thickness at least twice a year for the purpose of cardiovascular disorders early diagnosis in children with chronic bronchopulmonary diseases, having 3 or more risk factors for cardiovascular complications. Timely detection of a risk group for cardiovascular disorders development will allow the full implementation of preventive measures and medications for cardiovascular disorders correcting in children with chronic bronchopulmonary diseases. Цель работы – определить особенности морфофункционального состояния сердечно-сосудистой системы и факторы риска формирования кардиоваскулярных расстройств у детей с хроническими заболеваниями бронхолегочной системы. Материалы и методы. Обследовали 144 больных в возрасте 3–16 лет (средний возраст – 11,3 ± 1,2 года) с хронической бронхолегочной патологией (60 больных муковисцидозом с панкреатической недостаточностью и 84 больных тяжелой контролируемой или частично контролируемой персистирующей бронхиальной астмой), а также 68 условно здоровых детей, составивших контрольную группу. Комплекс функциональных методов исследования сердечно-сосудистой системы у больных хроническими бронхолегочными заболеваниями включал эходопплеркардиографию с определением геометрии миокарда левого желудочка, Холтеровское мониторирование сердечной деятельности, дуплексное сканирование общей сонной артерии с измерением толщины комплекса интима-медиа стенки общей сонной артерии и исследованием показателя напряжения сдвига эндотелия. Для определения факторов риска развития сердечно-сосудистых нарушений у детей с хроническими заболеваниями бронхолегочной системы применяли метод нормирования интенсивных показателей Е. Н. Шигана, основанный на вероятностном методе Байеса. Прогностическая модель развития сердечно-сосудистых расстройств у детей с хроническими заболеваниями бронхолегочной системы получена с помощью уравнения экспоненциальной регрессии. Результаты. Установлено, что у детей с хроническими бронхолегочными заболеваниями происходит структурно-функциональная перестройка миокарда левого желудочка на фоне нарушения вегетативной регуляции сердечной деятельности и ремоделирования сосудов. Определение факторов риска развития сердечно-сосудистых осложнений у детей, больных бронхиальной астмой, показало: наибольшую информативность имели наличие хронических очагов инфекции (ОШ = 8,4), возраст ребенка от 3 до 6 лет (ОШ = 4,9), длительность заболевания более 3 лет (ОШ = 2,3), значение циркадного индекса менее 1,2 единиц (ОШ = 3,1) и удлинение интервала QTс более 420 мс (ОШ = 2,1). Основные факторы риска формирования сердечно-сосудистых расстройств в группе детей, больных муковисцидозом: возраст ребенка от 3 до 6 лет (ОШ = 4,0), обсеменение дыхательных путей Pseudomonas aeruginosae (ОШ = 4,0), тяжелое течение заболевания (ОШ = 3,3), наличие хронических очагов инфекции (ОШ = 6,0), индекс массы тела менее Р50 (ОШ = 4,2) и удлинение интервала QTc более 420 мс (ОШ = 1,4). Риск возникновения сердечно-сосудистых осложнений у детей с хроническими заболеваниями возрастал при наличии 3 и более факторов риска, что подтверждалось уравнением экспоненциальной регрессии. Выводы. Развитие кардиоваскулярных осложнений у детей с хроническими заболеваниями бронхолегочной системы обусловлены сочетанием многих факторов. Для ранней диагностики сердечно-сосудистых нарушений у детей с хроническими бронхолегочными заболеваниями, имеющих 3 и более факторов риска возникновения кардиоваскулярных осложнений, в алгоритм обследования целесообразно включать эходопплерографию сердца, Холтеровское мониторирование сердечного ритма, дуплексное сканирование общей сонной артерии с определением показателя напряжения сдвига эндотелия и толщины комплекса интима-медиа не реже, чем 2 раза в год. Своевременное выявление группы риска по развитию сердечно-сосудистых расстройств у детей с хроническими заболеваниями бронхолегочной системы позволит в полном объеме реализовать профилактические мероприятия и медикаментозные способы коррекции кардиоваскулярных нарушений. Мета роботи – визначити особливості морфофункціонального стану серцево-судинної системи та фактори ризику формування кардіоваскулярних розладів у дітей із хронічними захворюваннями бронхолегеневої системи. Матеріали та методи. Обстежили 144 хворих віком 3–16 років (середній вік – 11,3 ± 1,2 року) з хронічною бронхолегеневою патологією (60 хворих на муковісцидоз з панкреатичною недостатністю та 84 хворих на важку контрольовану або частково контрольовану персистуючу бронхіальну астму), а також 68 умовно здорових дітей, які ввійшли в контрольну групу. Комплекс функціональних методів дослідження серцево-судинної системи у хворих на хронічні бронхолегеневі захворювання включав еходоплеркардіографію з визначенням геометрії міокарда лівого шлуночка, Холтерівський моніторинг серцевої діяльності, дуплексне сканування загальної сонної артерії з вимірюванням товщини комплексу інтима-медія стінки загальної сонної артерії та дослідженням показника напруження зсуву ендотелію. Для визначення факторів ризику розвитку серцево-судинних порушень у дітей, які хворі на хронічні захворювання бронхолегеневої системи, застосовували метод нормування інтенсивних показників Е. Н. Шигана, що ґрунтується на імовірнісному методі Байеса. Прогностична модель розвитку серцево-судинних розладів для хворих на хронічні захворювання бронхолегеневої системи отримана за допомогою рівняння експоненційної регресії. Результати. Встановили, що в дітей із хронічними бронхолегеневими захворюваннями відбувається структурно-функціональна перебудова міокарда лівого шлуночка на тлі порушення вегетативної регуляції серцевої діяльності та ремоделювання судин. Визначення факторів ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у дітей, які хворі на бронхіальну астму, показало: найбільшу інформативність мали наявність хронічних вогнищ інфекції (ВШ = 8,4), вік дитини від 3 до 6 років (ВШ = 4,9), тривалість захворювання понад 3 років (ВШ = 2,3), значення циркадного індексу менше ніж 1,2 одиниці (ВШ = 3,1) та подовження інтервалу QTс понад 420 мс (ВШ = 2,1). Основні фактори ризику формування серцево-судинних розладів у групі дітей, які хворі на муковісцидоз: вік дитини від 3 до 6 років (ВШ = 4,0), обсіменіння дихальних шляхів Pseudomonas aeruginosae (ВШ = 4,0), тяжкий перебіг захворювання (ВШ = 3,3), наявність хронічних вогнищ інфекції (ВШ = 6,0), індекс маси тіла менше ніж Р50 (ВШ = 4,2) та тривалість інтервалу QTc понад 420 мс (ВШ = 1,4). Ризик виникнення серцево-судинних ускладнень у групі хворих на хронічні бронхолегеневі захворювання зростав за наявності 3 і більше факторів ризику, що підтверджено рівнянням експоненційної регресії. Висновки. Розвиток кардіоваскулярних ускладнень у дітей із хронічними захворюваннями бронхолегеневої системи зумовлений поєднанням багатьох чинників. Для ранньої діагностики серцево-судинних порушень у дітей, які хворі на хронічні бронхолегеневі захворювання і мають 3 і більше чинників ризику виникнення кардіоваскулярних ускладнень, в алгоритм обстеження доцільно включати еходоплерографію серця, Холтерівський моніторинг серцевого ритму, дуплексне сканування загальної сонної артерії з визначенням показника напруження зсуву ендотелію та товщини комплексу інтима-медіа не рідше, ніж двічі на рік. Своєчасне виявлення групи ризику з розвитку серцево-судинних розладів у дітей, які хворі на хронічні захворювання бронхолегеневої системи, дасть змогу в повному обсязі реалізувати профілактичні заходи та медикаментозні способи корекції кардіоваскулярних порушень.