Внесок модифікованих факторів ризику в формування серцево-судинного ремоделювання та вегетативного балансу у хворих на гіпертонічну хворобу

Abstract

Мета роботи – дослідити вплив окремих модифікованих ФР та їхнє поєднання на показники структурно-функціональної перебудови серця та судин і стан вегетативного забезпечення серцевого ритму у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії. Матеріали та методи. Обстежених хворих на ГХ II стадії із наявністю одного ФР поділили на три групи: до першої групи спостереження включили 69 пацієнтів із гіперхолестеринемією (ГХЕ), до другої групи ввійшли 30 хворих, які мають статус курця (СК), до третьої – 82 пацієнти з надлишковою вагою тіла. У групу контролю включили 10 хворих на ГХ без ФР. Усім пацієнтам здійснили загальноклінічні обстеження, розрахунок індексу маси тіла, визначення ЗХ у сироватці крові, холтерівське моніторування ЕКГ з аналізом варіабельності серцевого ритму, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію та дуплексну імпульсно-хвильову доплерографію екстракраніальних судин. Результати. Хворі на ГХ із будь-яким одним фактором ризику не відрізнялись від хворих на ГХ без ФР і між собою за показниками офісного АТ, а також за показниками ДМАТ. Середній діастолічний АТ за добу та індекс часу були вірогідно більшими у хворих на ГХ із будь-яким ФР порівняно з хворими на ГХ без факторів ризику. Хворі на ГХ із НВТ і хворі на ГХ, які палять, не розрізнялись між собою за вмістом ЗХ, але обидві групи мали вірогідно більший вміст ЗХ, ніж хворі контрольної групи. Приєднання будь-якого одного ФР у хворих на ГХ асоціюється зі збільшенням розмірів лівого передсердя, індексу маси міокарда лівого шлуночка переважно внаслідок потовщення міжшлуночкової перетинки, порушенням діастолічного наповнення лівого шлуночка. Приєднання будь-якого ФР в обстежених хворих супроводжується тенденцією до зниження кровотоку в усіх судинних басейнах, але переважно – в загальних сонних артеріях. Найвищим показник LF/HF був у хворих на ГХ, які мають СК, тобто наявність цього фактора ризику асоціюється у хворих на ГХ із максимальною активацією симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Хворі на ГХ, які мають по два фактори ризику, також не розрізнялись між собою за всіма показниками офісного вимірювання артеріального тиску та добового моніторування артеріального тиску. Висновки. Наявність у хворих на ГХ будь-якого фактора ризику чинить односпрямований негативний вплив на структурно-геометричну та функціональну перебудову серця, асоціюється з тенденцією до зменшення кровотоку в усіх басейнах екстра- та інтракраніальних судин. Хворі на ГХ, які палять, відрізняються найбільшою активацією симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Пацієнти з ГХ із різними комбінаціями двох факторів ризику не відрізняються між собою за переважною більшістю антропометричних параметрів, показників офісного АТ, ДМАТ, структурно-функціональної перебудови серця, мозкового кровотоку та варіабельності серцевого ритму. Цель работы – исследовать влияние отдельных модифицируемых ФР и их сочетания на показатели структурно-функциональной перестройки сердца и сосудов, состояние вегетативного обеспечения сердечного ритма у больных гипертонической болезнью II стадии. Материалы и методы. Обследованных больных ГБ II стадии с наличием одного ФР распределили на три группы: в первую группу наблюдения включено 69 пациентов с гиперхолестеринемией, во вторую группу вошли 30 больных, имеющих статус курильщика, и третью составили 82 больных с избыточной массой тела. В группу контроля включены 10 больных ГБ без ФР. Всем больным проведены общеклинические обследования, расчет индекса массы тела, определение общего холестерина в сыворотке крови, холтеровское мониторирование ЭКГ с анализом вариабельности сердечного ритма, суточное мониторирование артериального давления, эхокардиография и дуплексная импульсно-волновая допплерография экстракраниальных сосудов. Результаты. Больные ГБ с каким-либо одним фактором риска не отличались от больных ГБ без ФР и между собой по показателям офисного АД, а также по показателям СМАД. Среднее диастолическое АД за сутки и индекс времени были достоверно выше у больных ГБ с любым ФР по сравнению с больными ГБ без факторов риска. Больные ГБ с ИВТ и больные ГБ, которые курят, не различались между собой по содержанию общего холестерина, однако обе группы имели достоверно большее содержание общего холестерина по сравнению с больными контрольной группы. Присоединение какого-либо одного ФР у больных ГБ ассоциируется с увеличением размеров левого предсердия, индекса массы миокарда левого желудочка преимущественно за счет утолщения межжелудочковой перегородки, нарушением диастолического наполнения левого желудочка и сопровождается тенденцией к снижению кровотока во всех сосудистых бассейнах, но преимущественно – в общих сонных артериях. Наибольший показатель LF/HF был у больных ГБ, которые имеют статус курильщика, то есть наличие этого фактора риска ассоциируется у больных ГБ с максимальной активацией симпатического звена вегетативной нервной системы. Больные ГБ, которые имеют по два фактора риска, также не различались между собой по большинству антропометрических параметров, по всем показателям офисного артериального давления, суточного мониторирования артериального давления, структурно функциональной перестройки сердца, мозгового кровотока и вариабельности сердечного ритма. Выводы. Наличие у больных ГБ любого фактора риска оказывает однонаправленное негативное влияние на структурно-геометрическую и функциональную перестройку сердца, ассоциируется с тенденцией к уменьшению кровотока во всех бассейнах экстра- и интракраниальных сосудов. Больные ГБ, которые курят, отличаются наибольшей активацией симпатического звена вегетативной нервной системы. Пациенты с ГБ с различными комбинациями двух факторов риска не отличаются между собой по большинству антропометрических параметров, показателям офисного АД, СМАД, структурно-функциональной перестройки сердца, мозгового кровотока и вариабельности сердечного ритма. Objective. The aim of this study is to determine the influence of individual modifiable risk factors (RF) and their combination on the structural and functional alteration of heart and blood vessels, the state of vegetative balance of the heart rhythm parameters in patients with essential hypertension stage II. Materials and methods. The examined patients with essential hypertension (EH) stage II with the presence of one RF were divided into three groups: the first group included 69 patients with hypercholesterolemia (HCE), the second group consisted of 30 patients with the status of smoker (SS) and the third comprised 82 patients with overweight (OW). The control group included 10 patients with EH without RF. All patients were subjected to the evaluation of general phy sical examinations, calculation of body mass index, determination of serum total colesterol (TC) level, ECG Holter monitoring with analysis of heart rate variability, ambulatory blood pressure monitoring, echocardiography and duplex pulsed wave dopplerography of extracranial vessels. Results. Patients with EH with any one RF did not differ from patients with EH without RF and among themselves in parameters of office blood pressure, as well as on parameters of ABPM. The mean diastolic blood pressure per day and the time index were significantly higher in patients with EH with any RF compared to EH patients without RF. Patients with EH with OW and patients with EH who smoke did not differ in the TC level but both groups had a significantly higher level of TC compared to patients in the control group. The addition of any single RF in patients with EH is associated with an increase in the size of left atrium, left ventricular myocardial mass index mainly due to thickening of the interventricular septum, diastolic dysfunction of the left ventricle. The addition of any RF in the examined patients is accompanied by a tendency to decrease in blood flow in all vessels basins, but mainly in the common carotid arteries. The highest LF/HF ratio was in patients with EH who have SS, that is, the presence of this risk factor is associated with maximum activation of the sympathetic link of the autonomic nervous system in patients with EH. Patients with EH who have two risk factors also did not differ in the majority of anthropometric parameters, all data of office blood pressure, ambulatory blood pressure monitoring, structural and functional alteration of the heart, cerebral blood flow and heart rate variability. Conclusions. The presence of any risk factor in EH patients has an unidirectional negative effect on the structural, geometric and functional alteration of the heart, is associated with a tendency to reduce blood flow in all of extra- and intracranial vessels. Patients with EH who smoke are characterized by sympathetic link of autonomic nervous system activation. Patients with EH and different combinations of two risk factors do not differ among themselves by the majority of anthropometric parameters, values of office BP, ABPM, structural and functional alteration of the heart, cerebral blood flow and heart rate variability.