Прогностична цінність показників варіабельності серцевого ритму щодо формування гострої післяінфарктної аневризми лівого шлуночка

Abstract

Прогнозування перебігу гострого Q-інфаркту міокарда є дуже актуальною проблемою сучасної кардіології. Мета роботи – визначити прогностичну цінність показників варіабельності серцевого ритму у хворих на Q-інфаркт міокарда щодо формування гострої аневризми лівого шлуночка. Матеріали та методи. У 238 хворих на гострий Q-інфаркт міокарда за допомогою добового моніторування електрокардіограми досліджували часові та спектральні показники варіабельності серцевого ритму, кількість аритмій та епізодів ішемії. Для виявлення прогностично значущих факторів використовували ROC-аналіз із побудовою характеристичної кривої. Прогностичну значущість показників щодо формування аневризми лівого шлуночка оцінювали за відносним ризиком із довірчим інтервалом 95 %. Для визначення незалежних предикторів формування гострої післяінфарктної аневризми лівого шлуночка використовували покроковий багатофакторний регресійний аналіз пропорційних ризиків Кокса. Результати. У хворих на Q-інфаркт міокарда з аневризмою лівого шлуночка встановлено зниження часових показників варіабельності серцевого ритму, зсув симпато-парасимпатичного балансу у напрямі симпатичної активації та пригнічення парасимпатичного впливу, більшу кількість порушень ритму вентрикулярного походження внаслідок життєво небезпечних аритмій і більшу тривалість корегованого інтервалу QT. Аналіз асоціацій встановив тісний зв’язок між формуванням аневризми лівого шлуночка та показниками добового моніторування електрокардіограми. За допомогою ROC-аналізу встановлено прогностично значущі щодо формування гострої післяінфарктної аневризми лівого шлуночка показники добового моніторування електрокардіограми. Аналіз пропорційних ризиків Кокса дав можливість встановити незалежний предиктор формування аневризми лівого шлуночка. Висновки. У хворих на гострий Q-інфаркт міокарда з аневризмою лівого шлуночка встановлено посилення симпатичного впливу вегетативної нервової системи, переважання кількості життєво небезпечних вентрикулярних аритмій і тривалості корегованого інтервалу QT. Основні показники варіабельності серцевого ритму та аритмій мають тісний зв’язок із формуванням аневризми лівого шлуночка. Незалежним предиктором формування аневризми лівого шлуночка в гострому періоді Q-інфаркту міокарда є тривалість корегованого інтервалу QT. Прогнозирование течения острого Q-инфаркта миокарда является актуальной проблемой современной кардиологии. Цель работы – определить прогностическую ценность показателей вариабельности сердечного ритма у больных Q-инфарктом миокарда в отношении формирования острой аневризмы левого желудочка. Материалы и методы. У 238 больных острым Q-инфарктом миокарда с помощью суточного мониторирования электрокардиограммы исследовали часовые и спектральные показатели вариабельности сердечного ритма, количество аритмий и эпизодов ишемии. Для выявления прогностически значимых факторов использовали ROC-анализ с построением характеристической кривой. Прогностическую значимость показателей в отношении формирования аневризмы левого желудочка оценивали по относительному риску с доверительным интервалом 95 %. Для определения независимых предикторов формирования острой постинфарктной аневризмы левого желудочка использовали пошаговый многофакторный регрессионный анализ пропорциональных рисков Кокса. Результаты. У больных Q-инфарктом миокарда с аневризмой левого желудочка выявлено снижение часовых показателей вариабельности сердечного ритма, сдвиг симпато-парасимпатического баланса в направлении симпатической активации и уменьшения парасимпатического влияния, большее количество вентрикулярных нарушений ритма за счет жизнеугрожающих аритмий и большую продолжительность корригированного интервала QT. Анализ ассоциаций позволил установить тесную связь между формированием аневризмы левого желудочка и показателями суточного мониторирования электрокардиограммы. С помощью ROC-анализа выявлены прогностически значимые в отношении формирования острой постинфарктной аневризмы левого желудочка показатели суточного мониторирования электрокардиограммы. Анализ пропорциональных рисков Кокса позволил установить независимый предиктор формирования аневризмы левого желудочка. Выводы. У больных острым Q-инфарктом миокарда с аневризмой левого желудочка установлено увеличение симпатического влияния вегетативной нервной системы, преобладание количества жизнеугрожающих вентрикулярных аритмий и продолжительности корригированного интервала QT. Основные показатели вариабельности сердечного ритма и аритмий имеют тесную связь с формированием ранней постинфарктной аневризмы левого желудочка. Независимым предиктором формирования аневризмы левого желудочка в остром периоде Q-инфаркта миокарда является продолжительность корригированного интервала QT. Prediction of Q-wave myocardial infarction complications in acute period is an actual problem of modern cardiology. Aim: to determine the prognostic value of heart rate variability indices with regard to acute left ventricular aneurysm development in patients with Q-wave myocardial infarction. Materials and мethods: time and spectral parameters of heart rate variability, number of arrhythmias and ischemia were investigated by daily monitoring of electrocardiogram in 238 patients with acute Q-wave myocardial infarction. ROC analysis with the characteristic curve construction was used to determine prognostically significant parameters. Predictive significance of indicators with regard to left ventricular aneurysms formation was assessed at a relative risk with a confidence interval of 95 %. Stepwise multivariate regression analysis of Cox proportional hazards to independent predictors of acute post-infarction left ventricular aneurysm formation determination was used. Results. In patients with Q-wave myocardial infarction and aneurysm of left ventricle it has been shown a reduction in time parameters of heart rate variability, the sympathetic-parasympathetic balance shift towards the sympathetic component activation and parasympathetic influence decreasing, increasing number of ventricular arrhythmias by means of life-threatening arrhythmias, and longer duration of corrected QT interval. The analysis of associations has made it possible to establish a close relationship between left ventricular aneurysm formation and parameters of electrocardiogram daily monitoring. With the help of ROC analysis we identified prognostically significant indicators of electrocardiogram daily monitoring with regard to acute postinfarction left ventricular aneurysm formation. Analysis of Cox proportional hazards has allowed the establishing of left ventricle aneurysm formation independent predictors. Conclusions. It has been revealed an increase in sympathetic autonomic nervous system influence, prevalence of life-threatening ventricular arrhythmia episodes and corrected QT interval duration in patients with acute Q-wave myocardial infarction and left ventricular aneurysm. The main indicators of heart rate variability and arrhythmias have a close connection with early postinfarction left ventricular aneurysm formation. Duration of the corrected QT interval is an independent predictor of acute postinfarction left ventricle aneurysm formation.