|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра госпітальної хірургії >
Наукові праці. (Госпітальна хірургія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/7805
|
Название: | Профіль жовчних кислот у хворих, оперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби (холецистектомія), за даними рідинної хроматографії з мас-спектрометричною детекцією |
Другие названия: | Профиль желчных кислот у больных, оперированных по поводу желчнокаменной болезни (холецистэктомия), по данным жидкостной хроматографии с масс-спектрометрической детекцией The composition of bile acids in patients with cholelithiasis according to the data of liquid chromatography with mass spectrometric detection |
Авторы: | Клименко, Володимир Микитович Сиволап, Дмитро Віталійович Каплаушенко, Андрій Григорович Варинський, Борис Олександрович Клименко, В. Н. Сиволап, Д. В. Каплаушенко, А. Г. Варинский, Б. А. Klimenko, V. M. Syvolap, D. V. Kaplаushenko, A. G. Varynskyi, B. O. |
Ключевые слова: | жовчні кислоти жовчнокам’яна хвороба рідинна хроматографія мас-спектрометрична детекція желчные кислоты желчнокаменная болезнь жидкостная хроматография масс-спектрометрическая детекция bile acids cholelithiasis liquid chromatography mass spectrometric detection |
Дата публикации: | 2017 |
Издатель: | Запорожский государственный медицинский университет |
Библиографическое описание: | Профіль жовчних кислот у хворих, оперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби (холецистектомія), за даними рідинної хроматографії з мас-спектрометричною детекцією / В. М. Клименко, Д. В. Сиволап, А. Г. Каплаушенко, Б. О. Варинський // Запорож. мед. журн. – 2017. – Т. 19, № 6(105). – С. 752–757. DOI: 10.14739/2310-1210. 2017.6.114710 |
Аннотация: | Жовчним кислотам належить провідна роль у стабілізації фізико-колоїдних властивостей жовчі. Наслідки нестачі ЖК призводять до утворення холестеринових каменів у жовчному міхурі, діареї та стеатореї, порушення всмоктування жиророзчинних вітамінів, утворення каменів у нирках (оксалатів).
Мета роботи – дослідження порушень складу жовчі, особливо вмісту жовчних кислот у хворих на жовчнокам’яну хворобу за допомогою сучасних методів аналітичного аналізу (рідинна хроматографія з мас-спектрометричною детекцією) дає можливість доповнити сучасні уявлення про механізми літогенеза та спрямувати зусилля на запобігання каменеутворення в жовчному міхурі.
Матеріали та методи. Зразки жовчі досліджували на вміст жовчних кислот за допомогою рідинної хроматографії з мас-спектрометрією. До основної групи залучили 14 зразків жовчі осіб, які хворі на холелітіаз, а в контрольну групу – 7 зразків жовчі практично здорових пацієнтів.
Результати. У хворих на ЖКХ відбувається збільшення вмісту кон’югованих форм жовчних кислот: глікохолевої кислоти – вдвічі (р = 0,002), таурохолевої кислоти – в 1,57 раза (р = 0,062) порівняно з практично здоровими особами. У хворих на ЖКХ співвідношення вмісту таурохолевої до глікохолевої кислоти (0,95 ум. од. проти 1,27 ум. од., р = 0,0179), а також глікохенодезоксихолевої до глікодезоксихолевої кислоти (1,11 ум. од. проти 1, 58 ум. од., р = 0,027) є вірогідно меншим, ніж у практично здорових осіб. До того ж у кожного другого хворого ЖКГ не виявляється в жовчі урсодезоксихолева кислота.
Висновки. Літогенні властивості жовчі зумовлені порушенням вмісту, передовсім, кон’югованих форм холевої кислоти з гліцином і таурином. Співвідношення вмісту таурохолевої до глікохолевої кислоти у хворих на ЖКХ вірогідно менше за аналогічний показник у практично здорових осіб (0,95 ум. од. проти 1,27 ум. од., р = 0,0179). Співвідношення вмісту кон’югованих із гліцином жовчних кислот, а саме: глікохенодезоксихолевої до глікодезоксихолевої – у хворих на ЖКХ було також вірогідно меншим, ніж у практично здорових осіб (1,11 ум. од. проти 1,58 ум. од., р = 0,027). Урсодезоксихолева кислота не визначається в жовчі в кожного другого хворого ЖКГ (50 %), тоді як у практично здорових осіб вона відсутня тільки у кожного сьомого (14,29 %).
Желчным кислотам принадлежит ведущая роль в стабилизации физико-коллоидных свойств желчи. Последствия нехватки ЖК приводят к образованию холестериновых камней в желчном пузыре, диарее и стеаторее, нарушению всасывания жирорастворимых витаминов, образованию камней в почках (оксалатов).
Цель работы – исследование нарушений состава желчи, особенно содержания желчных кислот у больных желчнокаменной болезнью с помощью современных методов аналитического анализа (жидкостная хроматография с масс-спектрометрической детекцией), что позволит дополнить современные представления о механизмах литогенеза и направить усилия на предупреждение камнеобразования в желчном пузыре.
Материалы и методы. Образцы желчи исследовали на содержание желчных кислот с помощью жидкостной хроматографии с масс-спектрометрией. В основную группу были привлечены 14 образцов желчи больных холелитиазом, а в контрольную группу – 7 образцов желчи практически здоровых лиц.
Результаты. У больных ЖКБ имеет место увеличение содержания коньюгированных форм желчных кислот: гликохолевой кислоты – в 2 раза (р = 0,002), таурохолевой кислоты – в 1,57 раза (р = 0,062) по сравнению с практически здоровыми лицами. У больных ЖКБ соотношение содержания таурохолевой и гликохолевой кислот (0,95 у. е. против 1,27 у. е., р = 0,0179), а также гликохенодезоксихолевой и гликодезоксихолевой кислот (1,11 у. е. против 1 ,58 у. е., р = 0,027) достоверно меньше, чем у практически здоровых лиц. К тому же у каждого второго больного ЖКБ не обнаруживается в желчи урсодезоксихолевая кислота.
Выводы. Литогенные свойства желчи обусловлены нарушением содержания, прежде всего, конъюгированных форм холевой кислоты с глицином и таурином. Соотношение содержания таурохолевой и гликохолевой кислоты у больных ЖКБ достоверно меньше аналогичного показателя у практически здоровых лиц (0,95 у. е. против 1,27 у. е., р = 0,0179). Соотношение содержания конъюгированных с глицином желчных кислот, а именно: гликохенодезоксихолевой и гликодезоксихолевой – у больных ЖКБ также достоверно меньше, чем у практически здоровых лиц (1,11 у. е. против 1,58 у. е., р = 0,027). Урсодезоксихолевая кислота не определяется в желчи у каждого второго больного ЖКБ (50 %), в то время как у практически здоровых лиц она отсутствует только у каждого седьмого (14,29 %).
Bile acids play a leading role in the physical and colloidal properties of bile stabilization. Lack of bile acids consequences result in the formation of cholesterol stones in the gall bladder, diarrhea and steatorrhea, fat-soluble vitamins impaired absorption, and kidney stones formation (oxalates).
Investigation of altered bile composition, especially the content of bile acids, in patients with gallstone disease by means of modern analytical analysis methods (liquid chromatography with mass spectrometric detection) would complement the modern ideas about mechanisms of lithogenesis and aim efforts at prevention of stone formation in the gall bladder, that was the purpose of our work.
Materials and methods. Bile samples were tested for bile acid content using liquid chromatography with mass spectrometry. 14 samples of bile from patients with cholelithiasis were included in the main group, and control group consisted of 7 bile samples from practically healthy persons.
Results. In patients with cholelithiasis there is an increase in the content of conjugated forms of bile acids – glycolic acid in 2 times (P = 0.002), taurocholic acid in 1.57 times (P = 0.062) compared with practically healthy persons. In patients with cholelithiasis, the ratio of taurocholic to glycolic acidі content (0.95 vs. 1.27, P = 0.0179), as well as glycogenodeoxycholic to glycodeoxycholic acid (1.11 vs. 1.58, P = 0.027) is significantly less than that in practically healthy persons. In addition, one in two patients with cholelithiasis does not reveal the presence of ursodeoxycholic acid in the bile.
Conclusions. The lithogenic properties of bile are primarily caused by conjugated forms of cholic acid with glycine and taurine content violation. The ratio of taurocholic to glycolic acid content in patients with cholelithiasis is significantly lower than the similar index in practically healthy persons (0.95 vs. 1.27, P = 0.0179). The ratio of glycine conjugated bile acids content, namely glycogenodeoxycholic to glycodeoxycholic acid, in patients with cholelithiasis is also significantly lower than in practically healthy individuals (1.11 versus 1.58, P = 0.027). Ursodeoxycholic acid is not defined in bile of one in two patients with cholelithiasis (50 %), while it is absent in every seventh among practically healthy persons (14.29 %). |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/7805 |
ISSN: | 2306-4145 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Госпітальна хірургія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|